Волає лiс: рятуйте вiд смiття

Останнiм часом зеленi масиви, полезахиснi смуги, заплави малих рiчок, струмкiв, особливо поблизу сiл, мiст, садiвничих товариств, перетворились на суцiльнi звалища рiзного мотлоху. Куди не глянь – кидаються у вiчi купи непотребу з полiетиленовими та скляними пляшками, ганчiр’ям, дiрявим та зношеним взуттям, будiвельним смiттям та промисловими вiдходами.Волає лiс: рятуйте вiд смiття!

Якби сосни, дуби, берези змогли заговорити, то вони б просили порятунку вiд наруги, яку масово чинять люди в лiсах Київщини. Останнiм часом зеленi масиви, полезахиснi смуги, заплави малих рiчок, струмкiв, особливо поблизу сiл, мiст, садiвничих товариств, перетворились на суцiльнi звалища рiзного мотлоху. Куди не глянь – кидаються у вiчi купи непотребу з полiетиленовими та скляними пляшками, ганчiр’ям, дiрявим та зношеним взуттям, будiвельним смiттям та промисловими вiдходами. Довкола бруд i сморiд, а купи смiття з кожним днем ростуть мов тiсто на дрiжджах.

Примiром, у лiсi неподалiк садiвничого масиву столичного Полiтехнiчного iнституту, що знаходиться поблизу села Княжичi Броварського району, ще пiд час оборони Києва у лiсi прокопали довжелезний протитанковий рiв. Напевне, вiйськовi мали намiр стримувати гiтлерiвськi полчища i на лiвобережнiй частинi Днiпра пiсля вiдступу з Києва. За останнi десятилiття цей довжелезний рiв вже майже на третину дачники заповнили рiзним смiттям.

Ще не так давно лiс бiля зупинки електропоїздiв “Ялинка” Нiжинського напрямку був ідеально чистий. У вихiднi днi сюди приїздило чимало киян на вiдпочинок. Тепер ніхто тут не бажає зупинитись, бо прилегла територiя перетворена на велике звалище сміття. Довкола сморiд вiд гниття привезених тихцем “гостинцiв”.

Я зателефонував до Броварської екологiчної iнспекцiї державного управлiння екологiї та природних ресурсiв у Київськiй областi, мав розмову з начальником цiєї iнспекцiї Л.Ф.Прусом. Леонiд Федорович пояснив, що самовiльне звалище бiля залiзничної платформи утворилося пiсля будiвництва об’їзної дороги довкола Броварiв. Там була ранiше земельна дiлянка площею 37 гектарiв, яка використовувалася для городiв жителiв мiста. Був там i полiгон автошколи ДТСААФ. А тому спецiально до нього шлях заасфальтували. Коли почалося будiвництво об’їзної дороги, дiлянка стала великим кар’єром для видобутку пiску при будiвництвi насипу автошляху. Пiсля завершення робiт цю територiю автобудiвельники так i не рекультивували. Ями та прилеглий лiс перетворився на звалище. Сюди тихцем вивозять тирсу пiдприємцi, якi займаються переробкою деревини, смiття столичнi органiзацiї та забудовники.

Iснує Закон України “Про вiдходи”, але вiн повсюдно не виконується органами мiсцевої влади. Нiхто не прагне взяти на себе клопоти по збору рiзних вiдходiв, сортуванню їх та захороненню. От i ростуть гори смiття у лiсах. Та чи спроможний той же начальник районної екологiчної iнспекцiї Л.Ф.Прус в одiй особi без пiдлеглих та автотранспорту проконтролювати чи спiймати на “гарячому” губителiв природи? У мiлiцiї теж своїх клопотiв вистачає, бо на 5-7 сiльських рад – один дiльничний iнспектор закрiплений на 5-7 сiльських рад.

То, може, лiсiвники спроможнi покласти край всiм неподобствам, що скоюються в зелених угiддях?

– Нинi загальний лiсовий фонд Київщини становить понад 780 тисяч гектарiв, – говорить головний лiсничий державного лiсогосподарського об’єднання “Київлiс” В.В.Карман. – Наше об’єднання здiйснює господарську дiяльнiсть та охороняє 307,7 тисячi гектарiв угiдь. Крiм нас, в областi ще вважаються лiсокористувачами “Чорнобильлiс”, ” Київагролiс”, Тетерiвський досвiдно-виробничий лiсгосп, Днiпрово-Тетерiвське мисливське господарство, Київська науково-дослiдна станцiя Українського науково-дослiдного iнституту лiсового господарства, Боярська лiсово-дослiдна станцiя Українського аграрного унiверситету, Ржищiвський вiйськовий держлiсгосп Мiноборони України. Свої вiдомчi лiси, в тому числi й лiсосмуги, мають автомобiльнi та залiзничнi вiдомства. Отож у зелених масивах iснує чимало господарiв. Єдиний метод боротьби iз забрудненням лiсiв – закопування смiття на мiсцi.

В угiддях найбiльшого лiсокористувача “Київлiс” вже багато рокiв на мiсцi вирубок створюють новi насадження. Висаджують деревця на непридатних землях для сiльськогосподарського виробництва. Примiром, у цьому роцi зрiлi дерева в угiддях об’єднання вирубано i стовiдсотково вiдновлено. З початку року вже посаджено 2104 гектари лiсу i восени ще буде висаджено деревця загальною площею 182 гектари. Крiм того, у заболоченiй мiсцевостi природним методом вiдновлено ще 406 гектарiв лiсу.

Лiсова охорона досить часто виявляє винуватцiв у самовiльних рубках дерев i тих, хто вивозить смiття в угiддя. Справи передаються до суду, але це не зменшує засмiчення наших лiсiв. Проблема ця залишиться невирiшеною до тих пiр, поки не буде органiзована чiтка переробка, утилiзацiя всiх побутових вiдходiв. А це важливе питання повинне вирiшуватись на державному рiвнi з дотриманням суворого контролю за виконанням дiючого законодавства.

М. КРАВЧЕНКО.

“Київська правда” 2003.08.21


Залишити коментар