Прокуратура принимает меры по возмещению ущерба, причиненного незаконной вырубкой деревьев

Органами прокуратуры Черниговской области контролируется вопрос полноты возмещения убытков, причиненных нарушениями требований законодательства об охране лесных ресурсов.

Установлены неоднократные случаи, когда правонарушители самовольно, без каких-либо согласований или разрешений, вырубают значительные площади лесных насаждений.

Лесохозяйственные предприятия надлежащей охраны леса не обеспечивают, в результате чего нанесенные государству убытки не возмещаются.

​Сообщает отдел организации приема граждан, рассмотрения обращений, запросов, связей с общественностью и средствами массовой информации прокуратуры области Вместе с тем именно на постоянных лесопользователей законодательством возложена обязанность принимать надлежащие меры по охране лесных ресурсов и недопущения их уничтожения или повреждения.

С учетом приведенных обстоятельств, реализуя конституционную функцию представительства интересов государства в суде, прокуратурой предъявлен иск об обязательстве постоянного лесопользователя нести материальную ответственность за незаконную порубку леса Киевским апелляционным хозяйственным судом поддержана позиция органов прокуратуры области и 17.02.2016 принято решение о взыскании с лесохозяйственного предприятия в пользу Грициивського сельского совета Сребнянского района почти 60 тыс грн.

В ходе рассмотрения дела прокурором доказано, что предприятие в нарушение требований Лесного кодекса Украины не обеспечило охрану и сохранение лесного фонда на подведомственной территории и допустило самовольную рубку леса, чем вызвано материальный ущерб лесному фонду Украины, который находится под охраной государства. Работа органов прокуратуры на данном направлении продолжается. 


7 Коментарів “Прокуратура принимает меры по возмещению ущерба, причиненного незаконной вырубкой деревьев

  1. TVR сказав:

    Та ні прокуратура, спільно з органами внутрішніх справ займаються не відшкодуванням збитків, а покриванням справжніх злочинців. Цікаво виходить – невстановлені особи здійснили самовільну рубку, органи їх не змогли, а можливо й не захотіли їх знайти і знайшли крайнього – лісокористувача, ще й більш за все застосували 665 постанову. Покращення в дії.

    • admin сказав:

      Её авторы – чиновнички от леса из Госкомлеса… Результативность своей работы они измеряли по проведенным через Минюст документам, а как эти документы скажутся на жизни лесников – им по "барабану"… 

      Начав  в 2009 году работу в проекте ФЛЕГ, мы изначально в качестве приоритетных задач определили изменение Положение о гослесохране и  пересмотр Постановы №665 ( я всегда шучу, что тут ошибка в нумерации – её правильный номер 666). Основными противниками изменений всегда были чиновники с Шота и до сих пор мало, что изменилось.

      А с другой стороны зачем менять  нормативные документы , если никто, не жалуется, а значит все довольны… Вы же, боитесь открыто написать, что вынуждены годами страдать от дебильных бумажек, разработанных не далекими чиновниками.

      Впрочем, есть и хорошая новость. В апреле, ФЛЕГ ещё раз вынесет на обсуждение проблему преступлений и наказаний в лесной сфере и будет очередной раз предлагать в срочном порядке менять законодательную базу. Поддержите…может, что-нибудь удастся воплотить в жизнь.

      • TVR сказав:

        Зміни необхідні однозначно. Але чому тільки положення про державну лісову охорону. Положення про лісову охорону лісокористувачів, що не входять в сферу Держлісагентства взагалі не має і на всі звернення до Держлісагентства відповідь, що розробка запланована в 09, 10, 11 …. надцатому році. Щодо Постанови № 665 то в принципі вона є копією попередньої, але до неї було спільне розяснення Держкомлісгоспу та Мінекології що такси застосовуються до осіб, що безпосередньо здійснили вирубку. А закони не повинні мати в собі "разночтений". Підтримаємо чим зможемо.    

  2. Dubin Vasily сказав:

    Інформація від представника підприємства-лісокористувача, з якого здерли почти 60 тыс грн., точніше,56107,74 грн.+ судовий збір 1515,80 грн. Справа№927/92/15 від 27.01.2015 р., розгляд розпочато Господарським судом Чернігівської області. У листопаді 2014р. на території вказаної сільради представниками лісової охорони лісокористувача виявлено самовільну рубку невідомими особами 22-ох дерев породи ясен, про що невідкладно повідомлено РВ УМВС. Факт вчинення правопорушення внесено в ЄРДР. Під час досудового розслідуванняосіб, які скоїли самовільну рубку, не встановлено, хоча лісниками виявлено та повідомлено слідчого про місце складування спиляної деревини (приватне подвіря). Постановою слідчого кримінальне провадження закрито через відсутність в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення.Посадовим особам лісокористувача про підозру у скоєнні правопорушення не повідомлялося, протокол про вчинення адмінправопорушення не складався. Шукати, до речі, ніхто нікого і не збирався. З метою встановлення винних у незаконній рубці осіб, враховуючи бездіяльність посадової особи органу досудового розслідування, лісокоритсувач звернувся до прокуратури Чернігівської області з проханням витребувати матеріали досудового розслідування та поновити кримінальне провадження.Прокуратурою району постанову слідчого визнано законною і такою, що не підлягає скасуванню. Але шкода має бути відшкодована. За рахунок кого? Правильно,того хто нікуди не дінеться-з лісокористувача. І шукати нікого не треба. Треба тільки заявити про бездіяльність лісників щодо забезпечення належної охорони лісу. До речі,запитання, в чому конкретно полягає ця бездіяльність(не обгородили ліс парканом, не виставили на галявинах пости чи вишки) так і залишилося без відповіді. Рішенням суду від 19.03.2015 р. позов задоволено, шкоду стягнуто з підприємства. Ані норми статей 105,107 ЛК, ані норми ЦК що складу правопорушення, ані відсутність перевірки і відповідного акту контролюючого органу, що мав визначити належним чином суму заподіяної шкоди згідно пункту6 Роз’яснень Вищого господарського суду України N 02-5/744 від 27.06.2001р, а ні відсутність будь-яких правовідносин лісокористувача із сільською радою, а ні неприпустимість посилань на 665 Постанову, ані кричуща бездіяльність правоохоронних органів, ані відсутність повноважень у лісівників на проведення слідчих заходів, суд не переконали. Про що і була подана апеляційна скарга. Із повагою зазначу, що апеляційним судом зазначене рішення із підстав, зазначених вище, скасовано. Як були скасовані на тих же підставах ще три рішення з аналогічних справ, про що прокуратура чомусь не повідомила. Здавалося б, право восторжествовало! Та ні. Всі чотири рішення апеляційної інстанції скасувала інстанція вища. Вищий господарський суд України вирішив,що лісники винуваті все ж таки. А те що, там якісь норми є у ЛК, ЦКУ чи власне своє ж розяснення з цього приводу є, це мелочі, які не заслуговують на увагу. Але все ж таки одна справа про стягнення шкоди , завданої незаконною рубкою невстановленими особами, з лісокористувача, залишена судом без розгляду. Позивач (до речі, представники сільрад жодного разу на судове засідання не зявлялися) не зміг надати суду відповіді на цілком логічні запитання щодо правових відносин позивача (сільська рада) і відповідача (лісокористувач). Аплодую судді. Навіть після повернення справи на новий розгляд він прийняв абсолютно законне та правомірне рішення. І на останок (критикуешь- предлагай). Незаконні рубки були, є і будуть. Доти, доки правоохоронні органи не почнуть працювати на результат, спираючись на оновлену нормативно-правову базу. Наразі-злочини, повязані із незаконними рубками лісу, залишаються нерозслідуваними, порушники -не покараними (інтернет аж кишить подібними повідомленнями. Работа продолжается не по виявленню осіб, що вчинили незаконну рубку, а по стягненню коштів з лісокористувачів. До речі, по одній із таких справ кримінальне провадження триває з 2014 року,тобто винуватців незаконної рубки ще шукають, а шкода вже стягнутаз підприємства-лісокористувача…Невідворотність покарання, презумпція невинуватості і такі інше… Сказаному вище є підтвердження в Єдиному реєстрі судових рішень.

    • admin сказав:

      В настоящее время мой товарищ и коллега по работе в команде Всемирного Банка ( ФЛЕГ) – Олег Сторчоус, заверает работу по следующему пункту плана:

      Вдосконалення системи юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства

      • Розробка комплексних рекомендацій щодо вдосконалення законодавства в частині кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за лісопорушення, а також розмірів шкоди за порушення лісового законодавства
       

      В третьей декаде марта у нас будет внутреннее обсуждение этой темы, а в апреле круглый стол, на который мы Вас с удовольствием пригласим. Позднее я напишу на Вашу почту.

      Мы все будем благодарны развитию этой темы на УЛ. Пишите о своей заинтересованности и своих мыслях, – постараемся всё учесть.

      К сожалению, Гослесагентство активно припятствует участию в наших круглых столах представителей регионов, хотя дорогу мы оплачиваем. Последний раз, на круглый стол по реформе,  мы пригласили очень многих лесоводов, причем предварительно согласовав список с руководством Гослесагентства. Не явился никто…

      Но есть другой путь, пишите о своем интересе и свяжемся напрямую. Тем более для нас важно видеть людей с юридическим образованием и лесным опытом, а также лесным образованием и юридическим опытом, котлорый есть у все переживших несколько ревизий и судов служа в государственной лесной охране.

      Тема которую Вы поднимаете одна из самых болезненных и важных, но никто её не станет решать, если предприятия не заставят это сделать.

      Может надо брать пример у коллег и друзей из Берегомета и отраслевого профсоюза. Хватит просить, надо открыто противодействовать решениям, разрушающим отрасль, и требовать пересмотра  дебильно-правового наследия, наработанного заслуженно-научной лесной элитой.

    • Forester сказав:

      Реєстр судових рішень містить сотні рішень про стягнення збитків з підприємств за виявлену незаконну рубку невстановленими особами.

      Не хочу множити обурення, та й слів уже не вистачає. Мені здається що українське судочинство вичерпало себе.

      У випадку стягнення збитків з підприємства не знаю, але у випадках коли конкретних майстрів лісу притягували до відповідальності за бездіяльність, може варто звернутися у Європейський суд з прав людини? Можливо європейський суд має іншу логіку? 

      Ще які варіанти, правники? Пропонуйте.

       

Залишити коментар