Критичний огляд нової редакції Проекту Санітарних правил в лісах України.

Пришло несколько материалов, обосновывающих те или иные предложения, касающихся пересмотра санитарных правил. Некоторые из них уже не актуальны, так как сами предложения учтены рабочей группой, а над некоторыми надо ещё думать…

 Ниже мысли и рекомендации уже хорошо известного Вам специалиста лесного хозяйства Евгения Андрощук. Я с ним практически всегда соглашаюсь и ниже приведенный текст (уже прочитал) – не исключение. К сожалению, все ныне действующие лесные нормативы, несут отпечаток мышления их авторов и поэтому переполнены "словесным мусором". Попробуйте выкинуть из них декларативные, пустые и тривиальные фразы, которые никто не использует и не читает и всё поймете…Стиль работы над законодательством, сводящийся к тому что 20-30 мужиков (в основном) сидят часами и переставляют слова в документе, который морально устарел ещё до написания, – путь в никуда.  Остаюсь при своем мнении: внесение изменений в санитарные правила следует рассматривать как первый маленький шаг к пересмотру всего блока правил и нормативов, регулирующих рубки. При этом отталкиваться надо не от туповатых, постсоветстких  текстов, а от реального положения дел и проблем, требующих решения. М.П.

В мережі з’явився текст Проекту нових Санітарних правил в лісах України (http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=167706&cat_id=104547). Поки його не подали на затвердження Уряду хотілося б поділитися деякими думками, що виникли після ознайомлення з ним. Можливо моя суб’єктивна думка здатна дещо поліпшити їхню якість.

У п.1 Проекту Санітарних правил зразу дві недоречності. Справа в тім, що сукупність санітарно-оздоровчих заходів – це якраз і є лісозахист. Щодо охорони лісу, то це заходи направлені на запобігання виникненню лісових пожеж, незаконних рубок, тощо і Санітарними правилами не можуть регламентуватися. Лісове законодавство з травня 2007 року не передбачає, як пов’язаних так і не пов’язаних з веденням лісового господарства заходів.

У новій редакції Проекту Санітарних правил в лісах України бажано конкретизувати застосування ст. 39 Закону «Про тваринний світ» при виконанні п. 5 цих Правил. Адже його можна тлумачити по різному:

а) припинення щороку у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня санітарно-оздоровчих заходів лише у місцях розмноження цих тварин;
б) припинення щороку у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня санітарно-оздоровчих заходів на території всіх земель постійного користування лісогосподарського підприємства.

Чітке формулювання п. 5 Правил дасть роз’яснення лісгоспам – чи два з половиною місяці взагалі не проводити санітарно-оздоровчих заходів, чи їх не можна проводити лише в окремо визначених місцях. Дивує думка авторів: чому саме тільки санітарно-оздоровчі заходи так травмують тваринний світ, а не, наприклад, рубки головного користування. Фахівці мали б знати, що саме в цей період відбувається масовий виліт хвоє-листогризучих та стовбурних комах-шкідників лісу. У них у цей період також, як і у представників тваринного світу, відбувається процес парування і виведення потомства, яке у вигляді личинки завдає чи не найбільшої шкоди лісу. Саме в цей період грамотні лісівники суттєво зменшують популяції цих комах-шкідників лісу шляхом видалення з лісу так званих «ловчих дерев». Виконання 5 Правил, на мою думку, лише сприяє збільшенню популяцій вторинних шкідників та площ їх шкідливого впливу на ліси. В той же час п. 9 Правил вимагає проведення санітарно-оздоровчих заходів з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб. Тобто, саме у цей час. Авторам змін до Санітарних правил бажано разом з екологами надати лісівникам більш чіткіше формулювання п. 5 цих Правил і виключити суперечності між окремими їх пунктами.

Також у цьому п. 5 цих Правил, як і у попередній редакції не конкретизовано до кінця процедуру формування лісокористувачем Переліку (раніше Плану) санітарно-оздоровчих заходів (додаток 1 до цих Правил). Що мається на увазі. За традицією, що склалася цей План (тепер Перелік) складався на цілий наступний рік і подавався на затвердження в обласне управління лісового і мисливського господарства десь в середині четвертого кварталу попереднього року. Потім обсяги цього Переліку переносилися у Виробничу програму підприємства на наступний рік. І саме тут закладена повна абсурдність цього заходу. Ніхто за багато років мені так і не пояснив, а як саме наприкінці року можна передбачити, які саме лісові насадження будуть уражені протягом всього наступного року, щоб саме у цих ділянках запроектувати ті чи інші санітарно-оздоровчі заходи. Уже сам процес формування цього Переліку суперечить вимогам п. 9 цих Правил, а саме: «Здійснення санітарно-оздоровчих заходів у максимально стислі терміни, проведення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб». Тобто, санітарно-оздоровчі заходи мали б призначатися в насадженнях одразу після їх виявлення, а не розтягувати цю процедуру на цілий рік. У зв’язку з тим, що вказаний перелік ще необхідно оприлюднити, то у громадськості виникне ряд запитань щодо бездіяльності лісівників в частині ліквідації осередків хвороб і шкідників лісу. Запропонована редакція лише п. 5 Правил автоматично робить лісівників винними у наявності в їхніх лісах осередків шкідників і хвороб лісу та сприянні у їхньому поширенні.
На мою думку, у оновленій редакції Санітарних правил слід Перелік санітарно-оздоровчих заходів постійним лісокористувачам і власникам лісів складати по мірі їх виявлення щоб потім у них була змога виконати їх у дійсно максимально стислі терміни. А протягом року ці окремі Переліки можна було б додавати уже до основного Переліку санітарно-оздоровчих заходів підприємства чи власника лісів та постійно публікувати для громадськості їх оновлений та правдоподібний варіант. Така процедура усунула б багато непорозумінь та протиріч і подальших звинувачень лісівників у некомпетентності і бездіяльності з боку громадських активістів та екологів.

І знову той же п. 5 Правил щодо процедури погодження Переліку санітарно-оздоровчих заходів. Для чого необхідні викопіювання з матеріалів лісовпорядкування, коли основні таксаційні показники лісових ділянок вже вказані у додатку 1 до цих Правил? Можливо фахівець з обласного управління сумнівається у фаховості фахівця з лісгоспу і хоче його перевірити, як школяра на наявність помилок, то для цього існують маса перевірок і державних контролів з наглядами, які це встановлять. І в решті, ми живемо у ХХІ столітті, яке характеризується небувалим розвитком інформаційних технологій. Враховуючи це в кожному лісгоспі та і в управліннях зокрема мала би бути повидільна та картографічна бази даних, які ВО «Укрдержліспроект» скидає без проблем електронною поштою, як лісгоспам так і обласним управлінням. Навіщо даремно переводити папір?

У п. 6 Правил, як і в подальшій редакції тексту трапляється систематична помилка мовного характеру. Замість словосполучення «відводяться під рубку» варто застосовувати «відводяться у рубку». У багатьох мовах слово під означає знаходження певного предмету нижче рівня іншого предмету, положення у просторі якого береться за основу.

П. 8 оновлених Санітарних правил рекомендує нам шукати, у разі відбору дерев у санрубку в межах об’єктів природно-заповідного фонду, такого собі головного природознавця. Ну немає такої посади ні у екологічних департаментах обласних держадміністрацій ні в екологічній інспекції. Чому б не написати у цьому пункті просто – представника департаменту чи екоінспекції. Бо вони також поки не знають, а хто саме має відбирати ці дерева. Зараз виїздять на ці роботи працівники департаменту.

П. 13 ставить до виконавців вимогу, яку, на мою думку виконати неможливо. «Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та всохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодження інфекційними хворобами». Слід нагадати, що саме вказані категорії стану дерев у першу чергу інфікуються хворобами і як наслідок заселяються стовбуровими шкідниками. В той же час п. 16 роз’яснює, як слід відбирати у санітарну рубку свіжо заселені стовбурними шкідниками дерева. Якийсь нонсенс.

П.17 пропонує «Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя)». На рахунок листяних – це, як правило, можливо. Щодо хвойних – питання. Як, наприклад відновится хвоя на сосні, коли її з’їв чи то шовкопряд, чи то звичайний сосновий пильщик (та ще за дві генерації). Тут потрібно рятувати товарну деревину від подальших пошкоджень внаслідок впливу синяви та стовбурних шкідників. Тобто не створювати сприятливих умов для розвитку нових їх осередків.

Чому у п.20 у випадках ураження дерев судинним мікозом рекомендується брати у рубку лише дерева IV-VI категорій стану, коли ІІІ категорія – це дуже ослаблені дерева, які, як правило, в першу чергу пошкоджуються стовбурними шкідниками. Таким чином будуть штучно збільшуватися площі осередків стовбурних шкідників.

Розділ «Суцільні санітарні рубки» залишає більше запитань ніж відповідей. Коли пошкодження охопило 100 відсотків дерев – усе зрозуміло. А як бути, коли певна (навіть не дуже значна) частина дерев вижила? Якими контрольними показниками стану лісового насадження, критеріями слід керуватися лісопатологу щоб призначити в ураженому негативними факторами насадженні суцільну санітарну рубку і потім за це не відповідати перед правоохоронними органами? У редакції чинних Санітарних правил була прив’язка до так званої повноти насадження, яка може бути критичною у разі застосування інших санітарно-оздоровчих заходів. Нова редакція Правил цього не передбачає і, як результат, лісопатолог навіть при наявності неушкоджених кількох дерев не ризикне призначити в ураженому насадженні суцільну санітарну рубку. Як наслідок ми штучно збільшимо кількість ділянок з рідколіссям та поодинокими деревами, які будуть періодично «добиватися» вітровалами та сніголамами. Адже вони до цього часу були пристосовані для нормального росту і розвитку лише у складі насадження. На поверхні цих ділянок розвинеться щільний трав’яний покрив, родючий шар ґрунту буде щільно заселений личинками хруща, що ускладнить подальше природне поновлення лісоутворюючими деревними породами. Заходів лісовідновлення там також не можна призначати, тому що ці ділянки є ще вкритими лісом, а значить не можуть входити в лісокультурний фонд.
Далі розписана процедура закладання пробних площ та заповнення різних додатків. З огляду на вище викладене стає не завжди зрозумілим навіщо це робити, коли жодних критеріїв, за якими можна було б призначити суцільну санітарну рубку (окрім як суцільна загибель усіх дерев на ділянці) ми там не побачимо. Подальший висновок щодо призначення в суцільну санітарну рубку пошкодженої ділянки лісу (за невеликим виключенням) буде всього лише суб’єктивною думкою того чи іншого чиновника, який має ще пояснити контролюючим органам чому саме таке а не інше рішення він прийняв. І чи воно йому треба?

До речі щодо висновку. У склад комісії територіальний орган делегує свою посадову особу, а потім посадова особа того ж таки територіального органу приймає рішення проводити чи ні суцільну рубку в насадженнях, які рекомендує комісія з їхнім фахівцем. Це вже якась суцільна недовіра в межах одного відомства чи щось інше.

Авторському колективу варто визначитися з контрольними показниками, за наявності яких лісове насадження можна призначити в суцільну санітарну рубку. Це може бути і гранична повнота (чи сума площ поперечного перетину, як у тих же латвійців), і відсутність підросту, що міг би утворити майбутнє насадження, тощо. З огляду цього варто було б окремим додатком до Правил розмістити таблицю з критичними сумами площ поперечних перетинів для основних лісоутворюючих порід за класами віку.

Дещо дивно викладено п. 31 Правил: «Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростання чисельності». По логіці автора лісівники спочатку призначають суцільну санрубку, а потім під час її проведення знаходять там осередки шкідників та інфекційних хвороб. Виникає запитання, а що ж тоді робила комісія у складі трьох фахівців, коли вони дійшли висновку про необхідність призначення суцільної рубки без наявних на те причин, тобто осередків шкідників і хвороб?

Також потребує уточнень і процес ліквідації захаращення. Саме захаращення, а не захаращеності. Тут також слід виправити мовний аспект. Автори у новій редакції Правил дещо змінили, і мабуть правильно, саме визначення терміну «захаращення». Відтепер це прибирання сушняку поваленого та нахиленого більш ніж на 30 градусів від вертикальної осі. Це зрозуміло, як і те, що цех захід проводиться в молодняках при його наявності від 1, а у решті насаджень від 3 кубометрів на 1 га. Але як розуміти п. 34 де пропонується у ряді об’єктів природно-заповідного фонду після проведення заходів з ліквідації захаращення залишати цього сушняку не менше 30 кубометрів? Як може на 1 гектарі бути не менше 30 кубометрів сушняку, коли можна призначати ліквідацію захаращення в насадженнях де наявність сушняку перевищує, наприклад, 3 кубометрів на 1 га? Доцільніше в цьому пункті вказати, що у вказаних об’єктах природно-заповідного фонду слід призначати ліквідацію захаращення за наявності сушняку поваленого та нахиленого більш ніж на 30 градусів від вертикальної осі від 30 кубометрів на 1 га.

На мою думку слід саме цими Санітарними правилами конкретизувати по видах робіт зміст такого важливого заходу, як профілактика для запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними. В реальному житті лісівники стикаються з тим, що скільки перевіряючих лісозахист, стільки і версій, як це робити. Бо за основу береться дуже древня морально застаріла книжка «Сборник технических указаний по лесозащите» («Урожай». Київ 1964). У ХХІ столітті слід керуватися чимось більш сучасним.

Щодо оцінки Представленої редакції Санітарних правил в лісах України. То вона неоднозначна. Є ряд позитивних моментів, які сприйнялися лісівниками на місцях, а є і недоречності, які на мою думку слід усунути. Причиною, що викликала ці недоречності і протиріччя вважаю – брак часу в якому опинився авторський колектив. Щоб поліпшити якість оновлених Санітарних правил варто було б віддати їх на деякий час на обговорення фахівцям у лісгоспи. Як не як, а їм з цими Правилами жити і працювати решту життя.

25.05.2016 р. 

Євгеній Андрощук

7 Коментарів “Критичний огляд нової редакції Проекту Санітарних правил в лісах України.

  1. zoro сказав:

    Ми чомусь всі раптово почали боятись такого таксаційного показника як повнота. Зрозуміло, що для латвійців не проблемою є застосування критичної площі поперечного перетину у чистих соснових насадження
    А як були у випадку складного багатоярусного насадження з дубом та ясеном в основному ярусі та 5-7 породами у другому?

    • admin сказав:

      Относительная полнота это сумма поперечного сечения стволов соотнесенная с эталоном. Таким образом, сумму поперечного сечения определяют ВСЕ: как те кто полноту использует (Украина, Беларусь), так и те кто без неё обходится (Латвия, многие страны ЕС, Америка).  Вопрос в выборе эталона  для определения полноты ( в Украине его увеличили в 1997 ориентировочно на 20% по отношению к использовавшейся в СССР стандартной таблице  и её модификациям)  и определении уровня полноты ниже которого рубки не назначаются. 

      В устной лесной речи "полнотой", часто называют сомкнутость полога, определяемую глазомерно и выражаемого в долях единицы – точно как и относительная полнота (0,6…0,9…). Это отличный показатель, на основе которого и были разработаны правила рубок советского времени. Фактически он возлагает ответственность за назначение и определение параметров рубок на лесных специалистов, что абсолютно правильно. Никаких возражений против его использованя нет и не было.  

      В Украине набор древостоев нуждающихся в рубке чаще всего делает компьютер, придерживаясь правил и нормативов, разработанных нашими, глубоко национальными и самобытными, учеными. К примеру, при назначении проходных по базе отбирают древостои полнотою 0,86 и выше в соответствующем возрастном диапазоне и отдают распечатку в лесхоз. Замечу, что по советским нормативом, эти древостои  имели бы  полноту порядка 0,99 и выше.  В сосняках таких немного, в дубравах вообще нет. Как следствие, насаждения растут без ухода, отпад накапливается, а  ученые-дятлы ( или "дятлы -ученые" – выбор за Вами) рассказывают всем о том, что продолжают традиции отчественной лесоводственной школы, лучшей в Европе и сетуют на потепление климата и недостаток финансирования… (Ещё не разу не видел, что бы дурак, получив деньги, сразу поумнел, а неучь обрел знания…). Благо, что в Украине лесники слушают подобных доморощенных "ученых" всё меньше и меньше…

      В санитарных правилах относительная полнота используется для назначения СПЛОШНЫХ рубок. Если Вы говорите об этом и считаете, что это правильно, – обоснуйте.

      • юрій сухий сказав:

        Покійна Бутейко Олександра Іванівна- викладач ЛЛТІ в свій час розказала анекдот. Що робить жінка коли їй не хватає тканини на спідницю- шиє міні- спідницю, а художник , коли не вистачає фарб для картини- пише мініатюру, а куди йдуть на роботу молоді спеціалісти, які не мають  практичних знань- в міністерство. Сумно, що така політика приводить до поганих наслідків в межаж держави. Повністю згідний із зауваженнями Андрощука,від себе- формування Плану (переліку) площ під СОЗ за рік до рубки- це маразм, який проштовхнули такі міні-спеціалісти.За Союзу план під ВСР та ССР складався ,в області він окремо не затверджувався і на протязі року в нього вносилися корективи залежно від потреби. Коли будуть довіряти спеціалістам з лісгоспів?- це питання вже давно назріло.Як і питання відповідальності за прийняті і неприйняті рішення.Прибрати все сміття із відомчих інструкцій і підготу3вати його якісно, для чого опрацювати на місцях, в лісгоспах, наукрвих центрах і прислухатися до думки спеціалістів зі стажем- ось тоді буде толк. І не тільки із Санітарними правилами, з усім , що має відношення до лісу

  2. zoro сказав:

    Дякую за лікбез, але я це й так прекрасно знаю, ба ще й стикаюсь з такими дурницями в повсякденній роботІ. Але я мав на увазі зовсім інше. Ліспроект системно занижує повноту при лісовпорядних роботах.  Адже повнота є похідною від фактичної площі поперечного січення до площі поперечного січення нормального насадження при п. 1,0, взятого з  таблиць ходу росту. Біда в іншому – для таксаторів встановили негласне табу ставити повноту вище 0,8 в дубовому  насадженні старше 60 років, щоб боронь Боже не довелось призначили прохідну рубку в ньому. До речі, п. Адмін, така політика пішла з подалі Самоплавського, який вважав, що  в такий спосіб бореться з пошуковими рубками. А тепер запитання –  що відбувається в насадженні, якому до віку стиглості ще рости 40 років, а рубки догляду припиненні внаслідок штучного маніпулювання повнотою. Запитання друге – що стане на заваді в маніпулюванні площами поперечних січень. По-третє, наскільки таблиці ходу росту , розроблені для планової економіки відповідають сучасним потребам. Як на мене – вони спрямовані на вирощування кубомаси, а не високотоварної деревини.

    • admin сказав:

      1. В исходном комментарии речь шла о том, что "чомусь всі раптово почали боятись такого таксаційного показника як повнота". Было трудно понять, что  не "раптово" и "не показника"…Как я понял ZORO считает, что уже давно и сознательно лесоустройство занижает полноту.

      2. О сознательном занижении полноты я никогда в жизни не слышал, хотя всю жизнь работаю с лесоустроителями и лесоустроительной информацией. Возможно это тайна для посвященных? Пусть прсветят лесоустроители…

      3. По учету конца 80-х (кажется 1988 года) по ряду пород запасы приспевающих и даже средневозрастных насаждений оказались выше запасов спелых. Об этом действительно говорили на одной из коллегий и решили прекращать проходные рубки за два класса возраста до рубки главного пользования. Кажется это положение вошло и в действующие правила.

      4. С того времени прошло около 30 лет. Значительно поменялись правила назначения рубок и нормативы для определения полноты. Как результат в среднем в 4 раза уменьшились площади и объемы прореживаний и проходных. Анализ с разбивкой по породам приведен в одном из моих отчетов по ФЛЕГ. Его самый ранний вариант Рубки леса в Украине: практика, теория, проблемы  в левом углу на фронтальной странице сайта.

      5.Проходные рубки назначают с полноты выше 0.85, определяемой по нормативам сумм площадей сечений  на 15-20% завышенным по сравнению с советскими. В дубравах старше 40 лет таких насаждений нет. Поэтому хозяйство в них ведется исключительно на основе ВСР. Самоплавский здесь не при чем, хотя то что он выступал против приисковых рубок, кторые безнадежно калечят дубняки – это факт. После него эта проблема никого не беспокоила и "прииск" под видом ВСР прочно вошел в практику работы отрасли. Из-за этого во многих областях, в частности  "наукоемкой Харковщине" сейчас медленно загибаются тысячи гектаров дуба, где при главном пользовании выход деловой будет в районе 20-30%, причем исключительно за счет 3-его сорта. Все что "более-менее" давно выбрали в ходе ВСР. Такие дубняки  с удовольствием исключают из расчета главного пользования, так как их рубить и восстанавливать – себе дороже. В целом, это отличный пример того, как не надо вести хозяйство в дубняках.

      6.После Валерия Ивановича сменилось уже 8 (ВОСЕМЬ) Председателей, а если считать Марчука, который в качестве и.о. руководил отраслью больше, чем половина Председателей, – то 9 (ДЕВЯТЬ). Прошло 15 лет, как ВИ не работает в лесном хозяйстве. Тем не менее, все беды и  достижения отрасли до сих пор чаще всего связывают с Самоплавским. Почему? Не задумывались?

  3. lis1987 сказав:

     Я перепрошую за певні можливі орфографічні не точності, та висловлювання, але: Дуже багато внесли цікавого в проект нових правил. Десь убрали не зрозумілі поняття які цитувалися двояко, десь ще більше зарегулювали, але чесно кажучи не зміг не утриматися від критики в проекті щодо пункту 26. Як можна прирівнять, замінити (інше не приходить в голову) пристигаючі насадження пошкоджені, які потребують суцільної рубки, з фондом РГК стиглих та перестійних які по суті вже зараз потребують рубки щоб не втратити товарності деревини та відповідно доходу підприємству та державі.? Якщо необхідно провести СРС в насадженнях які ввійшли в фонд РГК то це відрегульовано іншими правилами, щодо заміни лісосік. Підприємства по суті всерівно не зможуть "вилізти" за фонд РГК. Я впевнений що мою думку зрозуміють ті колеги, які з цим питання щодня зштовхуються.

Залишити коментар