ЗАКОН УКРАЇНИ «Про оцінку впливу на довкілля»

Закон  размещен ниже. Выводы рецензентов по ссылке на сайте ВР. Для лесоводов, которым ещё не всё "по барабану"привожу выдержки, имеющие к ним непосредственное отношение. Поменял статьи местами, для улучшения восприятия. Каюсь, просмотрел этот документ (спасибо Юрию Николаевичу – подсказал), но где были специалисты Гослесагентства, его территориальных органов и лесной науки? М.П.

Стаття 3. Сфера застосування оцінки впливу на довкілля…

2. Перша категорія видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:..

21) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі, що перевищує 1 га; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;

3. Друга категорія видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

2) сільське господарство, лісівництво та водне господарство:
– сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, включно зі зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 10 га і більше;
– насадження лісу на площі більше ніж 10 га (крім лісовідновлювальних робіт);
– зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель;

4. Забороняється здійснення планованої діяльності, визначеної частинами другою та третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання остаточного рішення. 

Стаття 2. Зміст та суб’єкти оцінки впливу на довкілля
1. Оцінка впливу на довкілля – це процедура, яка передбачає:
1) підготовку Звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єктом господарювання відповідно до статей 5 та 6, а також, за необхідності, статті 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення, відповідно до статей 7 та 8, а також, за необхідності, статті 14 цього Закону;
3) розгляд та аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у Звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої під час громадського обговорення та внаслідок проведення процедури оцінки транскордонного впливу, у випадку, якщо така проводилася;
4) надання уповноваженим органом мотивованого Рішення з оцінки впливу на довкілля, що базується на результатах розгляду та аналізу, зазначеного в пункті 3 частини першої цієї статті, за необхідності, власного додаткового аналізу; і
5) врахування Рішення з оцінки впливу на довкілля в остаточному рішенні, відповідно до статті 11 цього Закону.

Стаття 4. Гласність оцінки впливу на довкілля
1. У процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.
2. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту про оцінку впливу на довкілля, рішення з оцінки впливу на довкілля та інформація про остаточне рішення оприлюднюються шляхом їхнього розміщення на офіційній сторінці в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, − уповноваженого центрального органу, та шляхом їхнього опублікування у друкованих засобах масової інформації, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу від планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де заплановано реалізовувати плановану діяльність чи оприлюднюються в інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади, на яку поширюється чи може поширюватись вплив внаслідок здійснення планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.
3. Уповноважений територіальний орган та уповноважений центральний орган забезпечують безкоштовний доступ громадськості до всієї інформації, яка стосується процесу прийняття рішення (звіту із оцінки впливу на довкілля та іншої документації) по мірі її надходження, за винятком встановлених законом виключень що застосовуються у доступі до інформації.  

Дальше изучайте самостоятельно…М.П.

…..
 

Проект

вноситься народними депутатами України –
членами Комітету з питань екологічної політики,
природокористування та ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи А.Дирівим та іншими

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про оцінку впливу на довкілля

Цей Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, яка спрямована на попередження та запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про здійснення господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
Вплив – будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, включно з наслідками для таких факторів як безпечність життєдіяльності людей та їх здоров’я, флора, фауна, біорізноманіття, ґрунт, повітря, вода, клімат, ландшафт, природні території та об’єкти, історичні пам'ятки та інші матеріальні об'єкти, чи взаємозв'язок між цими факторами, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Громадськість – одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їхні об'єднання, організації або групи.
Планована діяльність – планована господарська діяльність, яка включає будівництво, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин.
Уповноважений територіальний орган – обласна, міська міст Києва та Севастополя державна адміністрація (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.
Уповноважений центральний орган – центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 2. Зміст і суб’єкти оцінки впливу на довкілля
1. Оцінка впливу на довкілля – це процедура, яка передбачає:
1) підготовку Звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єктом господарювання відповідно до статей 5 та 6, а також, у разі потреби, статті 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення, відповідно до статей 7 та 8, а також, у разі потреби, статті 14 цього Закону;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у Звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої під час громадського обговорення, іншої інформації та внаслідок здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, якщо вона здійснювалася;
4) надання уповноваженим органом мотивованого Рішення з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 частини першої цієї статті;
5) врахування Рішення з оцінки впливу на довкілля у рішенні про здійснення планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
2. Оцінка впливу на довкілля здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стану довкілля в місці, де планується здійснювати плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та непрямого) на довкілля, в тому числі з врахуванням впливу наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано погодження або які перебувають у процесі погодження.
3. Суб'єктами оцінки впливу на довкілля є суб’єкти господарювання, уповноважені центральний і територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у визначених статтею 14 цього Закону випадках – держава походження та зачеплена держава.

Стаття 3. Сфера застосування оцінки впливу на довкілля
1. Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішення про здійснення планованої діяльності, яка визначена у частинах другій і третій цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про здійснення планованої діяльності.
2. Перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:
1) нафтопереробні заводи (за винятком підприємств, які виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали) та виробничі підприємства для газифікації або зрідження вугілля або бітумінозного сланцю потужністю 500 т на добу та вище;
2) теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 МВт і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (за винятком дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кВт постійного теплового навантаження);
3) установки для виробництва або збагачення ядерного палива; установки для переробки відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів; установки для захоронення радіоактивних відходів, зберігання (запланованого більш, ніж на 10 років) або переробки відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів поза межами місця їх утворення;
4) виробництво у галузі чорної та кольорової металургії (з використанням кольорових металів, руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів);
5) споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів (азбестоцементної продукції потужністю понад 20 тис. т на рік, фрикційних матеріалів − понад 50 т на рік готової продукції, інших виробів − понад 200 т на рік);
6) хімічне виробництво, включно з виробництвом основних хімічних речовин, хімічно-біологічним, біотехнічним, фармацевтичним виробництвом, виробництвом засобів захисту рослин, регуляторів їхнього росту, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, виробництвом та зберіганням наноматеріалів потужністю понад 10 т на рік, зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази) незалежно від методів та обсягу виробництва продукції;
7) будівництво:
− аеропортів і аеродромів з основною злітно-посадковою смугою завдовжки 2100 метрів та більше;
− автомагістралей;
− автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів чи більше;
− автомобільних доріг першої категорії;
− магістральних залізничних ліній загального користування;
− гідротехнічних споруд морських та річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю, що перевищує 1350 т;
– глибоководних суднових ходів, у тому числі по природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю, що перевищує 1350 т;
8) поводження з відходами:
– операції у сфері поводження з небезпечними відходами: зберігання, установки для оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення;
− операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) кількістю 100 т на добу або більше
9) забір підземних вод або системи штучного поповнення підземних вод зі щорічним водозабором або щорічним об'ємом води, що поповнюється, 10 млн. куб. м або більше;
10) міжбасейновий перерозподіл стоку річок;
11) видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі;
12) греблі, водосховища та інші об'єкти, призначені для утримання та постійного зберігання води, коли нові або додаткові обсяги затриманої води перевищують 10 млн. куб. м.;
13) трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром, що перевищує 800 мм, і довжиною понад 40 км;
14) виробництво і переробка целюлози, паперу та картону з будь-якої сировини виробничою продуктивністю, що перевищує в сухому вигляді 200 т на добу;
15) видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням; перероблення корисних копалин, в тому числі збагачення;
16) потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції місткістю 200 тис. т або більше;
17) установки для уловлювання вуглекислого газу від джерел, перелічених у цьому переліку, або з річною потужністю 1,5 мегатонни та більше, геологічні сховища вуглекислого газу;
18) установки для очищення стічних вод продуктивністю, що перевищує еквівалент чисельності населення в розмірі 150 тис. осіб;
19) потужності для інтенсивного вирощування птиці або свиней з більш ніж 60 тис. місць для птиці; 85 тис. місць для бройлерів; 3 тис. місць для свиней (понад 30 кг); або 900 місць для свиноматок;
20) будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кВ або більше;
21) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі, що перевищує 1 га; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;
22) зміни у діяльності та об’єктах, зазначених у пунктах 1–21 частини другої цієї статті, за винятком тих змін, які не можуть мати значний вплив на довкілля у відповідності до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
3. Друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:
1) глибоке буріння, в тому числі: геотермальне буріння; буріння з метою зберігання радіоактивних відходів; буріння з метою водопостачання, за винятком буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів.
2) сільське господарство, лісівництво та водне господарство:
– сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, включно зі зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 10 га і більше;
– насадження лісу на площі більше ніж 10 га (крім лісовідновлювальних робіт);
– зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель;
– потужності для вирощування: птиці (40 тис. місць і більше); свиней (1 тис. місць і більше або 500 місць для свиноматок і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тис. місць і більше); кроликів та інших хутрових тварин (2 тис. голів і більше);
– установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва;
– інтенсивна аквакультура з річною продуктивністю 10 т і більше;
– намив територій на землях водного фонду.
3) видобувна промисловість:
– кам’яні кар’єри, відкриті розробки, видобування торфу;
– видобування корисних копалин на землях водного фонду;
4) енергетична промисловість:
– зберігання, перероблення та транспортування вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу), а також технічні рішення з газопостачання промислових підприємств;
– поверхневе та підземне зберігання викопних палив чи продуктів їх переробки на площі 500 кв. м. і більше або об’ємом 15 куб.м і більше;
– промислове брикетування кам’яного і бурого вугілля;
– виробничі підприємства для газифікації або зрідження вугілля або бітумінозного сланцю потужністю до 500 т на добу;
– гідроелектростанції на річках незалежно від їхньої потужності;
– гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС);
– вітрові парки, вітрові електростанції, що мають 2 турбіни і більше, або висота яких складає 50 м і більше;
– теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ);
– устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води, тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива;
5) виробництво й обробка металу:
– установки для випалювання або агломерації металевих руд (включаючи сульфідну руду);
– установки для виробництва переробного чавуну або сталі (первинне або вторинне виплавляння), включаючи безперервний розлив продуктивністю, що перевищує 2, 5 т за годину;
– установки для обробки чорних металів:
а) стани гарячої прокатки із продуктивністю, що перевищує 20 т сирої сталі за годину;
б) ковальські молоти, енергетична потужність яких перевищує 50 кДж на молот, а потужність теплового споживання перевищує 20 МВт;
в) нанесення захисних розпилених металевих покриттів з подачею сирої сталі, що перевищує 2 т за годину;
– лиття чорних металів з продуктивністю, що перевищує 20 т за добу;
– установки для:
а) виробництва неокислених кольорових металів з руд, концентратів або вторинних сировинних матеріалів шляхом металургійних, хімічних або електролітичних процесів;
б) виплавляння, включаючи легування сплавів, кольорових металів, у тому числі рекуперованих продуктів (рафінування, ливарне виробництво і т. п.), плавильною продуктивністю, що перевищує 4 т на добу для свинцю та кадмію або 20 т за добу для всіх інших металів;
– установки для поверхневої обробки металів у чанах з пластичних матеріалів з використанням електролітичних або хімічних процесів, при яких об'єм переробних технологічних чанів перевищує 30 куб. м.;
– виробництво і складання автомобілів, виробництво двигунів;
– верфі;
– підприємства для виготовлення і ремонту літаків;
– виробництво і ремонт залізничного рухомого складу та устаткування для інфраструктури залізничного транспорту;
– штампування з використанням вибухових речовин;
6) мінеральна промисловість:
– коксові печі, інші установки для виробництва коксу або графіту;
– виробництво цементу, цементного клінкеру або вапна;
– виробництво скла, включно з виготовленням скляного волокна;
– виплавка мінеральних речовин, виготовлення мінеральних волокон;
– виробництво керамічних продуктів шляхом випалення, зокрема, покрівельної черепиці, цегли, вогнестійкої цегли, керамічної плитки, кам'яної кераміки або фарфорових виробів, виробничою продуктивністю, що перевищує 75 т за добу, і (або) випалювальних печей, місткість яких є більшою ніж 4 куб. м, а щільність затвердіння на піч перевищує 300 кг/куб. м.;
– виробництво будівельних матеріалів (асфальтобетону, утеплювачів, азбесту, азбестовмісних продуктів);
7) хімічна промисловість:
– виробництво у промислових масштабах пестицидів, фармацевтичних продуктів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин, в тому числі, виробництво у промислових масштабах шляхом хімічної обробки речовин або груп речовин:
а) установки для виробництва органічних хімічних речовин:
– прості вуглеці (лінійні або циклічні, насичені або ненасичені, аліфатичні або ароматичні);
– вуглеводні, що містять кисень: спирти, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, складні ефіри, ацетати, прості ефіри, пероксиди, епоксидні смоли;
– сірчані вуглеводні;
– азотні вуглеводні: аміни, аміди, сполуки азоту, нітросполуки або нітратні сполуки, нітрили, ціанати, ізоціанати;
– галогенізовані вуглеводні;
– органічні металовмісні сполуки;
– основні пластичні матеріали (полімери, синтетичні волокна і волокна на базі целюлози);
– синтетичний каучук;
– фарби та пігменти;
– поверхнево-активні речовини;
б) установки для виробництва неорганічних речовин:
– гази: аміак, хлор або хлористий водень, фтор або фтористий водень, оксиди водню, сполуки сірки, оксиди азоту, водень, двоокис сірки, хлорокис вуглецю (фосген);
– кислоти: хромова, фтористоводнева, фосфорна, азотна, хлористоводнева, сірчана, олеум, сірчиста;
– луги: гідроксид амонію, гідроксид калію, гідроксид натрію;
– солі: хлористий амоній, бертолетова сіль, вуглекислий калій, вуглекислий натрій, перборат, азотнокисле срібло;
– неметали, оксиди металів або інші неорганічні сполуки, такі як карбід кальцію, кремній, карбід кремнію;
в) установки для виробництва фосфорних, азотних або калійних мінеральних добрив (простих або складних добрив);
г) установки для виробництва основних продуктів для рослинництва та біоцидів;
д) установки, на яких використовуються хімічні або біологічні процеси для виробництва основних фармацевтичних продуктів;
е) установки для виробництва вибухових речовин;
є) установки, в яких хімічні й біологічні процеси використовуються для білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин;
ж) установки для поверхневої обробки речовин, предметів або продуктів з використанням органічних розчинників, зокрема для оздоблення, друку, покриття, знежирювання, гідроізолювання, калібрування, фарбування, очищення або насичування, продуктивністю що перевищує 150 кг на годину, або більше ніж 200 т на рік;
8) харчова промисловість:
– виробництво продуктів харчування шляхом обробки та переробки:
а) сировини тваринного походження (крім молока) продуктивністю виходу готової продукції, що перевищує 75 тонн на добу;
б) сировини рослинного походження продуктивністю виходу готової продукції, що перевищує 300 тонн на добу (середній показник за квартал);
в) молока, коли кількість одержаного молока перевищує 200 тонн на добу (на основі середньорічного показника);
– пакування та консервування тваринних і рослинних продуктів у обсягах, що перевищують 10 тонн на добу;
– виробництво молочних продуктів в обсязі, що перевищує 3 тонни на добу;
– виробництво пива та солоду в обсязі, що перевищує 5 тонн на добу;
– виробництво кондитерських виробів та патоки в обсязі, що перевищує 2 тонни на добу;
– виробництво крохмалю;
– підприємства з переробки риби і риб’ячого жиру;
– бійні, продуктивність яких перевищує 10 т на добу;
– цукрові заводи;
9) текстильна, шкіряна, деревообробна і паперова промисловості, продуктивність яких перевищує 1 тонну на добу:
– підприємства з первинної обробки (промивання, відбілювання, мерсеризація) або фарбування волокон чи текстилю;
– підприємства з обробки шкірсировини та хутра;
– установки для дублення шкір, на яких обсяг переробки перевищує 10 т готової продукції на добу;
– виробництво з оброблення деревини (хімічне
перероблення деревини, деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням);
– промислове виробництво і переробка целюлози, паперу та картону з будь-якої сировини;
10) гумова промисловість:
– виробництво і переробка виробів на основі еластомерів;
11) інфраструктурні проекти:
– облаштування індустріальних парків;
– будівництво житлових кварталів (комплексів) і торгівельних комплексів, автостоянок на площі 0, 5 га і більше;
– будівництво аеропортів та аеродромів з основною злітно-посадковою смугою завдовжки до 2100 метрів;
– будівництво, залізничних вокзалів, залізничних колій і споруд;
– будівництво перевантажувальних терміналів та обладнання для перевантаження різних видів транспорту, а також терміналів для різних видів транспорту;
– будівництво гребель та встановлення іншого обладнання для утримання або накопичення води на тривалі проміжки часу; проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, їхнє берегоукріплення, зміна і стабілізація стану русел річок;
– будівництво трамвайних колій, підвісних канатних доріг та фунікулерів або подібних ліній, що використовуються для перевезення пасажирів;
– будівництво підземних, наземних ліній метрополітену як єдиних комплексів, включаючи депо з комплексом споруд технічного обслуговування; парків транспортних засобів (автотранспортних підприємств з комплексом споруд для технічного обслуговування та ремонту);
– будівництво акведуків та трубопроводів для транспортування води на далекі відстані;
будівництво магістральних продуктопроводів (трубопроводів для транспортування газу, аміаку, нафти або хімічних речовин);
будівництво ліній електропередачі (повітряних та кабельних) напругою 110 кВ і більше та підстанцій напругою 330 кВ і більше;
будівництво гідротехнічних споруд морських і річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю до 1350 тонн;
будівництво глибоководних суднових ходів, у тому числі по природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю 1350 тонн;
спеціалізовані морські або річкові термінали;
– проведення прибережних робіт з метою усунення ерозії і будівельних робіт на морі, які призводять до зміни морського узбережжя, як от: будівництво основних гідротехнічних споруд, підводні звалища ґрунтів, а також інші роботи на морі, за винятком експлуатаційних днопоглиблювальних робіт;
– установки для очищення стічних вод з водовідведенням 10 тис. куб. м на добу та більше;
12) інші види діяльності:
– постійно діючі траси і треки для перегонів, тестові полігони для моторизованих транспортних засобів; майданчики для тестування двигунів, турбін або реакторів площею 0,5 га і більше;
– шламонакопичувачі, хвостосховища;
– складування осаду, мулові поля площею 0,5 га і більше або на відстані до прибережних захисних смуг 100 м і ближче;
– склади і перевалочні бази металобрухту площею 0, 5 га і більше або на відстані до прибережних захисних смуг 100 м і ближче;
– утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів обсягом 10 т на добу і більше;
– станції технічного обслуговування, до складу яких входять фарбувальні камери, мийки, а також ті, на яких проводяться ремонт та випробування дизельних автомобільних двигунів і ремонт кузовів із застосуванням методів хімічного оброблення поверхні, площею від 5 га або їх будівництво на відстані до водоохоронних зон 100 м і ближче;
– автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу;
– споруди для виробництва штучних мінеральних волокон, виробництво екструдованого пінополістиролу;
– проведення будівельних робіт, що передбачають видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
– генетично-інженерна діяльність, введення в обіг генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої з їхнім використанням (у відкритій системі);
– інтродукція чужорідних видів фауни та флори у довкілля;
– виробництво мікробіологічної продукції;
– виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин;
13) туризм та рекреація:
– лижні траси, лижні витяги і канатні дороги та відповідні комплекси споруд площею 0,5 га і більше;
– яхт-клуби, яхтові стоянки та місця базування катерів;
– курортні містечка та готельні комплекси з кількістю номерів 50 і більше поза межами міських районів та площею 5 га і більше;
– постійні місця для кемпінгу та автотуризму площею 1 га і більше;
– гольфклуби площею 3 га і більше;
– тематичні розважальні парки площею 1 га і більше;
14) початок діяльності, яку планується впроваджувати на територіях з особливим природоохоронним або пам’яткоохоронним статусом (в тому числі, парки, лісопарки, території та об’єкти природно-заповідного фонду тощо);
15) господарська діяльність, яка призводить до скидання забруднювальних речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 куб. м на добу;
16) зміни у діяльності та об’єктах, зазначених у пунктах 1–15 частини третьої цієї статті, за винятком тих змін, які не можуть мати значний вплив на довкілля у відповідності до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
4. Забороняється розпочинати здійснення планованої діяльності, визначеної частинами другою та третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про здійснення планованої діяльності.
5. Планована діяльність, яка належить до першої категорії та зазначена у частині другій цієї статті, підлягає обов’язковому розгляду щодо наявності підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля згідно з міжнародними зобов’язаннями України. Якщо планована діяльність може мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля, вона підлягає оцінці транскордонного впливу на довкілля у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону.
6. Забороняється здійснення господарської діяльності, експлуатація об’єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов і виконання заходів, передбачених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля, рішенні про здійснення планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її здійснення.

Стаття 4. Гласність оцінки впливу на довкілля
1. У процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.
2. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про Рішення з оцінки впливу на довкілля та рішення про здійснення планованої діяльності (із зазначенням органу, номеру та дати їхнього прийняття) оприлюднюються шляхом їхнього розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.
3. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб’єктом господарювання не пізніше п’яти робочих днів із дня їхнього подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноваженому центральному органу шляхом їхнього опублікування у друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб’єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу від планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується здійснювати плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, який гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території яких планується розміщення об’єкту, чи до відповідної територіальної громади, на яких поширюється чи може поширюватися вплив внаслідок здійснення планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.
4. Інформація про Рішення з оцінки впливу на довкілля та рішення про здійснення планованої діяльності (із зазначенням органу, номеру та дати їхнього прийняття) оприлюднюється суб’єктом господарювання протягом п’яти робочих днів із дня їхнього отримання суб’єктом господарювання шляхом її розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті для розміщення Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля.
5. Звіт з оцінки впливу на довкілля та інша документація необхідна для оцінки впливу на довкілля є відкритими (з врахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб’єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до Звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їхнього розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється чи може поширюватися вплив внаслідок здійснення планованої діяльності, у приміщенні суб’єкта господарювання та, додатково, може розміщуватись у інших загальнодоступних місцях, визначених суб’єктом господарювання. Громадськості при цьому надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки з документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.
6. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган, органи місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється чи може поширюватися вплив внаслідок здійснення планованої діяльності, забезпечують суб’єкту господарювання протягом трьох днів з дня його звернення можливості для оприлюднення документів та інформації, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, та розміщення і доступ до документації, зазначеної у частині п’ятій цієї статті, у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу або органу місцевого самоврядування.
7. Уповноважений територіальний орган та уповноважений центральний орган забезпечують безкоштовний доступ громадськості до всієї (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) інформації, яка стосується процесу прийняття рішення по мірі її надходження.
8. У виняткових випадках, коли документація щодо планованої діяльності чи Звіт з оцінки впливу на довкілля містять конфіденційну інформацію суб’єкта господарювання, така інформація за обґрунтованою заявою суб’єкта господарювання відокремлюється, а решта інформації надається для ознайомлення громадськості. При цьому інформація, що стосується впливу на довкілля, у тому числі про кількісні та якісні показники викидів і скидів, фізичні і біологічні фактори впливу, використання природних ресурсів та поводження з відходами не може бути обмежена в доступі і є відкритою.
9. Опублікування у друкованих засобах масової інформації, розміщення на дошках оголошень та виготовлення копій для їхнього фізичного розміщення з метою ознайомлення громадськості забезпечує суб’єкт господарювання. Суб’єкт господарювання одночасно з поданням Звіту з оцінки впливу на довкілля подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноваженому центральному органу відомості, що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення іншим способом Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля та Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля. Уповноважений орган перевіряє та вносить зазначену інформацію до Звіту про громадське обговорення.
10. Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою та доступною через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, і визначення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації
1. Суб’єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір здійснювати плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля у письмовій формі та в електронному вигляді за місцем такої діяльності.
2. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля має містити інформацію про:
1) суб’єкта господарювання – його назву (ПІБ), юридичну адресу (адресу реєстрації), контактний телефон;
2) плановану діяльність, її характеристику, технічні альтернативи;
3) місце здійснення планованої діяльності, територіальні альтернативи;
4) соціально-економічний вплив планованої діяльності;
5) загальні технічні характеристики, включаючи параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяги виробництва тощо);
6) екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами;
7) необхідну еколого-інженерну підготовку і захист території за альтернативами;
8) сферу, джерела та види можливих впливів на довкілля;
9) належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля;
10) наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля;
11) планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля;
12) передбачену процедуру оцінки впливу на довкілля та можливості для участі громадськості у ній;
13) проведення та процедуру громадського обговорення Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля);
14) вид рішення про здійснення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля та орган, до повноважень якого належить прийняття цього рішення;
15) найменування уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, уповноваженого центрального органу, до якого подається Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля та якому надсилаються зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.
3. Уповноважений територіальний орган протягом п‘яти робочих днів надсилає Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до уповноваженого центрального органу та одночасно повідомляє про це суб’єкт господарювання у разі, якщо планована діяльність:
− визначена у частині другій статті 3 цього Закону або може мати значний транскордонний вплив; або
− може мати вплив на довкілля двох і більше областей (Автономної Республіки Крим); або
− фінансуватиметься із залученням іноземних кредитів під державні гарантії.
4. Замовник має право самостійно (з дотриманням вимог частини другої цієї статті) подати Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, безпосередньо до уповноваженого центрального органу з метою отримання його Рішення з оцінки впливу на довкілля. У такому разі уповноважений центральний орган протягом п’яти робочих днів надсилає копію Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до уповноваженого територіального органу за місцем здійснення діяльності з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.
5. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, –уповноваженим центральний органом у порядку та способами, визначеними статтею 4 цього Закону протягом п’яти робочих днів із дня надходження.
6. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою цієї статті, уповноваженим центральний органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом п’яти робочих днів із дня надходження.
7. Протягом двадцяти робочих днів із дня офіційного оприлюднення Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою цієї статті, − уповноваженому центральному органу, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів з дня отримання.
8. У разі здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою держави походження або на вимогу суб’єкта господарювання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган, надає умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля. У цьому разі умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля, є обов’язковими для суб’єкта господарювання під час підготовки Звіту з оцінки впливу на довкілля.
9. У випадку, визначеному частиною восьмою цієї статті вимога суб’єкта господарювання про надання умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля подається та оприлюднюється одночасно з Повідомленням про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Уповноважений орган надає умови протягом тридцяти робочих днів з дня офіційного оприлюднення Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.
10. Суб’єкт господарювання при підготовці Звіту про оцінку впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє (далі – враховує) зауваження і пропозиції громадськості, отримані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Стаття 6. Звіт з оцінки впливу на довкілля
1. Суб’єкт господарювання забезпечує підготовку Звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність поданої у Звіті з оцінки впливу на довкілля інформацію згідно з цим Законом.
2. Звіт з оцінки впливу на довкілля має містити:
1) опис планованої діяльності, який повинен включати:
а) опис місця розташування планованої діяльності;
б) цілі планованої діяльності;
в) опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та здійснення планованої діяльності, включаючи, у відповідних випадках, необхідні роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та здійснення планованої діяльності;
г) опис основних характеристик здійснення планованої діяльності (зокрема, будь-яких виробничих процесів), наприклад, виду та кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів і біорізноманіття), які планується використовувати;
д) оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів та викидів (скидів) (забруднення води, повітря, ґрунту, шум, вібрація, випромінювання, світло, тепло, радіація), які виникають в результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та здійснення планованої діяльності;
2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та(або) технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;
3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій), і опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності, в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;
4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, включаючи зокрема, здоров’я населення, фауну, флору, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунти, воду, повітря, кліматичні фактори (включаючи зміну клімату та викиди парникових газів), матеріальні об‘єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між цими факторами;
5) опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема його величини та масштабів (території та чисельності населення, які можуть бути зачеплені), характеру (за наявності – транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямі впливи і будь-які непрямі, побічні, кумулятивні, транскордонні, короткострокові, середньострокові та довгострокові, постійні і тимчасові, позитивні і негативні впливи), зумовленого:
а) виконанням підготовчих і будівельних робіт та здійсненням планованої діяльності, включаючи, у відповідних випадках, роботи з демонтажу після завершення цієї діяльності;
б) використанням у процесі здійснення планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та об’єктів біорізноманіття;
в) викидами та скидами забруднювальних речовин, створенням незручностей для інших осіб та здійсненням операцій у сфері поводження з відходами;
г) ризиками для здоров’я людей, культурної спадщини та довкілля (в тому числі через надзвичайні ситуації);
д) кумуляцією (сукупністю) впливів інших існуючих та затверджених проектів з урахуванням будь-яких існуючих екологічних проблем, що пов’язані з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може здійснюватись вплив або на яких може здійснюватись використання природних ресурсів;
е) впливом планованої діяльності на клімат (в тому числі характер і масштаби викидів парникових газів) і чутливість діяльності до змін клімату;
є) технологією і речовинами, що використовуються.
6) опис методів прогнозування, які використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;
7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля в тому числі, якщо це можливо, компенсаційних заходів;
8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля обумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;
9) визначення будь-яких труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), які виявлено у процесі підготовки Звіту з оцінки впливу на довкілля;
10) будь-які зауваження і пропозиції, які надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, − до уповноваженого центрального органу, як наслідок оприлюднення ними Повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення (далі – врахування) отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій;
11) стислий зміст програм моніторингу та управління, а також, у разі потреби, планів післяпроектного моніторингу;
12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11, розраховане на широку аудиторію.
13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що увійшли до Звіту з оцінки впливу на довкілля.
3. Суб’єкт господарювання подає Звіт з оцінки впливу на довкілля та Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля у письмовій формі та в електронному вигляді, а також іншу додаткову інформацію, необхідну для його розгляду, за місцем здійснення планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноваженому центральному органу.
4. Доступ громадськості до Звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку статті 4 цього Закону.
5. Протягом п‘яти робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, – уповноважений центральний орган, вносить Звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
6. Якщо на будь-якій стадії розгляду Звіту з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган виявить, що планована діяльність може мати вплив на довкілля двох і більше областей (Автономної Республіки Крим), він негайно, але не пізніше трьох робочих днів, передає документацію уповноваженому центральному органу для проведення громадського обговорення та надання Рішення з оцінки впливу на довкілля у порядку встановленому цим Законом, про що одночасно повідомляється суб’єкт господарювання.
7. Якщо на будь-якій стадії розгляду Звіту з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган чи уповноважений центральний орган виявить, що планована діяльність може мати значний транскордонний вплив, уповноважений територіальний орган негайно, але не пізніше трьох робочих днів, передає документацію уповноваженому центральному органу, а уповноважений центральний орган здійснює оцінку впливу на довкілля в порядку, визначеному цим Законом для планованої діяльності, яка може мати значний транскордонний вплив, про що одночасно повідомляється суб’єкт господарювання.
8. Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу здійснення планованої діяльності, але не менш як три роки з часу отримання рішення про здійснення планованої діяльності.
9. Нормативно-методичне забезпечення та стандартизація підготовки Звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується уповноваженим центральним органом.

Стаття 7. Громадське обговорення
1. Громадське обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.
2. Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їхнього обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватись у письмовій формі (в тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань з занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.
3. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, уповноважений центральний орган зобов’язаний забезпечити громадське обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.
4. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно зі статтею 5 цього Закону.
5. Громадське обговорення планованої діяльності після подачі Звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та надання зауважень і пропозицій у письмовій формі (в тому числі у електронному вигляді).
6. Громадське обговорення планованої діяльності після подачі Звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до Звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4, і триває не менше тридцяти п’яти робочих днів і не більше шестидесяти робочих днів. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного терміну вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.
7. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган забезпечує підготовку Звіту про громадське обговорення. Невід’ємною частиною Звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, представлених на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про врахування отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше терміну, визначеного частиною п’ятою статті 11 цього Закону. Вимоги до змісту та форми Звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.
8. Витрати, пов’язані з проведенням громадського обговорення, несе суб’єкт господарювання.
9. Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 8. Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля
1. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, – уповноважений центральний орган оприлюднює Оголошення про початок громадського обговорення протягом п’яти робочих днів з дня надходження до нього Звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у способи та в порядку визначеному статтею 4 цього Закону.
2. Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію про:
1) плановану діяльність (стисла характеристика);
2) суб’єкта господарювання;
3) уповноважений територіальний орган та у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган, який забезпечує проведення громадського обговорення;
4) процедуру прийняття рішення про здійснення планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля;
5) строки, тривалість та порядок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання;
6) державний орган, який забезпечує доступ до Звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності;
7) орган, до якого можуть надсилатися запитання, зауваження чи пропозиції, та про строки подання запитань, зауважень і пропозицій;
8) наявну екологічну інформацію, що стосується планованої діяльності;
9) місце (місця), розміщення Звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої відповідної інформації з метою забезпечення можливості громадськості ознайомитися з ними, а також час з якого громадськість може ознайомитися із ними;
3. На офіційному веб-сайті уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частиною третьою і четвертою статті 5 цього Закону, уповноваженого центрального органу, в мережі Інтернет та на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується здійснювати плановану діяльність, Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього періоду, з дня офіційного оприлюднення до завершення терміну обговорення.

Стаття 9. Рішення з оцінки впливу на довкілля
1. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частиною третьою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган, надає Рішення з оцінки впливу на довкілля, яким встановлює допустимість здійснення планованої діяльності та визначає екологічні умови її здійснення.
2. Рішення з оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для виконання. Екологічні умови здійснення планованої діяльності, зазначені у частині п’ятій цієї статті, є обов’язковими. Рішення з оцінки впливу на довкілля, яким встановлено недопустимість здійснення планованої діяльності, є підставою для відмови в видачі рішення про здійснення планованої діяльності.
3. Приймаючи Рішення з оцінки впливу на довкілля, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги Звіт з оцінки впливу на довкілля та Звіт про громадське обговорення.
4. В описовій частині Рішення з оцінки впливу на довкілля має міститися інформація про:
− здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля,
− врахування Звіту з оцінки впливу на довкілля;
− те, яким чином були враховані зауваження та пропозиції, отримані під час громадського обговорення.
5. У Рішенні з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган:
1) зазначає тип, основні характеристики та місце здійснення планованої діяльності;
2) встановлює допустимість здійснення планованої діяльності (якщо встановлено недопустимість здійснення планованої діяльності, обґрунтовує таку недопустимість);
3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та здійснення планованої діяльності;
4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та здійснення планованої діяльності;
5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їхніх наслідків;
6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;
7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:
а) здійснення компенсаційних заходів – покладає обов’язок зі здійснення таких заходів;
б) запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля – покладає обов’язок зі здійснення відповідних дій;
в) здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування − визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення. Додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється згідно з процедурою, передбаченою цим Законом;
г) здійснення післяпроектного моніторингу – визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення;
Якщо з оцінки впливу на довкілля виявляється екологічно обґрунтованим лише варіант, відмінний від запропонованого суб’єктом господарювання, за письмовою згодою із суб’єктом господарювання в Рішенні з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності, а за відсутності згоди − видається Рішення про недопустимість здійснення діяльності.
6. Рішення з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безоплатно протягом двадцяти п’яти робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, − з дня завершення цієї процедури та затвердження Рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До Рішення з оцінки впливу на довкілля додається Звіт про громадське обговорення.
7. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган, протягом п‘яти робочих днів з дня його прийняття оприлюднює Рішення з оцінки впливу на довкілля у способи та в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
8. Рішення з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через три роки в разі, якщо не було прийнято рішення про здійснення планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про здійснення планованої діяльності відбулося внесення змін до проектної документації чи введення нових вимог законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.
9. Рішення з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п’яти років із дня прийняття рішення про здійснення планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених чинним законодавством, за умови, якщо вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженої (схваленої) рішенням про здійснення планованої діяльності або подовження строків її здійснення.
10. Порядок передачі документації для надання Рішення з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Експертні комісії з оцінки впливу на довкілля
1. З метою здійснення своїх повноважень, визначених статтями 5, 9 та 14 цього Закону, уповноважений центральний орган та уповноважений територіальний орган можуть створювати експертні комісії з оцінки впливу на довкілля, які призначаються строком на три роки Уповноважений центральний орган веде реєстр експертів, з числа яких можуть призначатись члени експертних комісій.
2. Положення про експертну комісію з оцінки впливу на довкілля, кваліфікаційні вимоги до експертів та порядок ведення реєстру експертів з оцінки впливу на довкілля затверджуються уповноваженим центральним органом.
Стаття 11. Врахування результатів оцінки впливу на довкілля у рішенні про здійснення планованої діяльності.
1. Звіт з оцінки впливу на довкілля, Звіт про громадське обговорення та Рішення з оцінки впливу на довкілля подаються суб’єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо затвердження (схвалення) планованої діяльності, яке є підставою для початку здійснення цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови її здійснення, і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади або органу місцевого самоврядування (далі – рішення про здійснення планованої діяльності) у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
2. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування приймаючи рішення про здійснення планованої діяльності, зобов’язані врахувати Рішення з оцінки впливу на довкілля. У Рішенні про здійснення планованої діяльності зазначається, що екологічні умови здійснення планованої діяльності визначені у Рішенні з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування Рішення про здійснення планованої діяльності може включати екологічні умови здійснення планованої діяльності, зазначені у частині п’ятій статті 9 цього Закону.
3. Якщо після Рішення з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про здійснення планованої діяльності для початку її здійснення, Рішення з оцінки впливу на довкілля вважається рішенням про здійснення планованої діяльності.
4. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування оприлюднюють інформацію про рішення про здійснення планованої діяльності протягом п’яти робочих днів із дня його прийняття та забезпечують громадськості можливість для ознайомлення з ним.
5. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів із дня прийняття рішення про здійснення планованої діяльності надають інформацію про нього уповноваженим органам, які приймали Рішення з оцінки впливу на довкілля.. Інформація про рішення про здійснення планованої діяльності вноситься цими уповноваженими органами до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом п’яти робочих днів із дня її отримання.

Стаття 12. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля
1. Рішення з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку, в тому числі з підстав порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.
2. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування Рішення з оцінки впливу на довкілля та рішення про здійснення планованої діяльності.

Стаття 13. Післяпроектний моніторинг
1. Якщо це передбачено Рішенням з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки й вимоги щодо здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у Рішенні з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу суб’єкт господарської діяльності та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, − уповноважений центральний орган, в разі потреби, узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.
2. Якщо під час здійснення господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативний вплив здійснюваної господарської діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля і якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, ішення про здійснення такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність − припиненню.
3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, в разі звернення за новим рішенням, про здійснення планованої діяльності процедура оцінки впливу на довкілля здійснюється повторно з урахуванням виявленої інформації у порядку, визначеному статтями 1-10, 14 цього Закону.

Стаття 14. Оцінка транскордонного впливу на довкілля
1. Планована діяльність, яка може мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля, підлягає оцінці транскордонного впливу на довкілля відповідно до чинних міжнародних договорів України до прийняття рішення про здійснення такої планованої діяльності.
2. Оцінка транскордонного впливу на довкілля здійснюється за рішенням уповноваженого центрального органу. При розгляді та визначенні можливого значного негативного транскордонного впливу на довкілля беруться до уваги масштаби планованої діяльності, місце її розташування, а також можливі наслідки в разі її здійснення. Рішення про здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля приймається уповноваженим центральним органом відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на підставі наявної інформації щодо планованої діяльності або звернення іноземної держави.
3. Залежно від місця здійснення планованої діяльності оцінка транскордонного впливу на довкілля здійснюється за:
а) процедурою держави походження – щодо планованої діяльності, яка буде здійснюватись на території України;
б) процедурою зачепленої держави – щодо планованої діяльності, яка буде здійснюватися на території іноземної держави.
4. У разі здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою держави походження, уповноважений центральний орган протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення офіційно оповіщає держави, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу.
5. Оповіщення містить інформацію про плановану діяльність, у тому числі наявну інформацію про її можливий транскордонний вплив, можливе рішення та процедуру оцінки транскордонного впливу на довкілля планованої діяльності. В оповіщенні зазначається строк, що надається зачепленій державі для надання відповіді щодо участі в оцінці транскордонного впливу на довкілля і становить не менше тридцяти днів. Цей строк починає обраховуватися з дня отримання оповіщення зачепленою державою.
6. Уповноважений центральний орган припиняє процедуру оцінки транскордонного впливу на довкілля в разі відмови всіх зачеплених держав брати участь у цій оцінці чи відсутності їхньої відповіді у встановлений строк.
7. У разі здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою держави походження, умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля, надаються уповноваженим центральним органом. У цьому випадку Звіт з оцінки впливу на довкілля має включати оцінку транскордонного впливу (розділ, що стосується оцінки транскордонного впливу), а Звіт про громадське обговорення – розділ, що стосується громадського обговорення з громадськістю інших держав. До Звіту з оцінки впливу на довкілля додаються протоколи (листи) як результат консультацій із заінтересованою державою (чи державами).
8. Суб’єкт господарювання забезпечує підготовку та переклад проекту оповіщення зачеплених держав, Звіту з оцінки впливу на довкілля іноземною мовою (мовами) та іншої необхідної документації, що визначаються у кожному конкретному випадку уповноваженим центральним органом.
9. Уповноважений центральний орган проводить консультації з зачепленою державою (державами), а також спільно із заінтересованими державами забезпечує громадське обговорення з громадськістю цих держав планованої діяльності та Звіту з оцінки впливу на довкілля.
10. Рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля схвалюється Міжвідомчою координаційною радою з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, склад та порядок діяльності якої визначаються Кабінетом Міністрів України, та є обов’язковим для виконання на території України. Рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля після схвалення Міжвідомчою координаційною радою з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті затверджується уповноваженим центральним органом та є невід’ємною частиною Рішення з оцінки впливу на довкілля.
11. Рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля оприлюднюється та вноситься уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля в порядку, визначеному частиною сьомою статті 9 цього Закону.
12. Уповноважений центральний орган повідомляє усі заінтересовані держави про рішення про здійснення планованої діяльності, що підлягала оцінці транскордонного впливу на довкілля, та оприлюднює інформацію про нього на власному офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.
13. Участь України у оцінці транскордонного впливу на довкілля за процедурою зачепленої держави забезпечується уповноваженим центральним органом та передбачає:
1) направлення звернення іноземній державі стосовно необхідності здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля;
2) надання відповіді на оповіщення із зазначенням зацікавленості (незацікавленості) брати участь в оцінці транскордонного впливу на довкілля;
3) участь у консультаціях між державою походження та зачепленою державою (державами) щодо наданих матеріалів оцінки транскордонного впливу на довкілля;
4) організацію спільно із заінтересованими державами участі громадськості;
5) інші дії та заходи.
14. Уповноважений центральний орган оприлюднює своє рішення щодо здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля за процедурою зачепленої держави, сприяє громадському обговоренню матеріалів оцінки транскордонного впливу на довкілля та їх врахуванню, а також повідомляє громадськість про рішення про здійснення планованої діяльності, прийняте державою походження.
15. З метою поліпшення управління процедурою оцінки транскордонного впливу на довкілля можуть створюватися тимчасові або постійно діючі спільні органи з іншими державами. Статус і порядок функціонування таких органів визначаються відповідними двосторонніми чи багатосторонніми угодами.

Стаття 15. Відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля
1. Правопорушеннями в сфері оцінки впливу на довкілля є:
1) надання свідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності;
2) порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів;
3) неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про здійснення планованої діяльності;
4) підготовка завідомо неправдивого Звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого Рішення з оцінки впливу на довкілля;
5) незаконне втручання у підготовку та надання Рішення з оцінки впливу на довкілля;
6) здійснення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про здійснення планованої діяльності;
7) недотримання під час здійснення господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля, рішенні про здійснення планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її здійснення.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.
2. Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля притягаються відповідно до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Стаття 16. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля
1. Діяльність суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюється з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:
1) обмежена – на певний період (до виконання встановлених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля екологічних умов) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднювальних речовин і розміщення відходів у цілому чи в окремих цехах (дільницях) і одиницях обладнання;
2) тимчасово заборонена (зупинена) – до виконання встановлених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;
3) припинена – повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
За тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднювальних речовин та розміщення відходів по підприємствах у цілому чи окремих їхніх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.
2. Діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема:
1) здійснення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про здійснення планованої діяльності – до здійснення такої оцінки та отримання рішення про здійснення планованої діяльності;
2) недотримання під час здійснення господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля, рішенні про здійснення планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її здійснення, – до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.
3. Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунуті з технічних, економічних або інших причин.
4. Рішення про обмеження та тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його органами на місцях або судом.
5. Рішення про припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його органів на місцях або за позовами інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Стаття 17. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
2. До приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про екологічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995, № 8, ст. 54; 2000, № 27, ст.213; 2003, № 4, ст.31; 2007, № 34, ст.444; 2009, № 30, ст.428; 2011, № 34, ст.343; 2012, № 2-3, ст.3; 2013, № 46, ст.640).
4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) Кодекс про адміністративні правопорушення України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, № 51):
доповнити статтею 91-5 такого змісту:
«Стаття 91-5. Порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля
1. Надання свідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності; порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, в тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів; неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про здійснення планованої діяльності; підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи рішення з оцінки впливу на довкілля; незаконне втручання у підготовку та надання рішення з оцінки впливу на довкілля –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Недотримання під час здійснення господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням ресурсів корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля, рішенні про здійснення планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її здійснення – до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
частину першу статті 212-3 після слів «Про доступ до публічної інформації» доповнити словами «Про оцінку впливу на довкілля»;
статтю 212-3 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» або обмеження доступу до інформації, внесеної до нього
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
У зв’язку з цим частину восьму статті 212-3 вважати частиною дев’ятою та слова «першою-сьомою» у цій частині замінити словами «першою-восьмою».
абзац 29 пункту першого частини першої статті 255 викласти в такій редакції:
«центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п'ята статті 85, статті 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 91-5, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов'язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами»;
2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25–26, ст. 131):
у частині першій статті 236 слова «екологічної експертизи» замінити словами «оцінки впливу на довкілля»;
3) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 3–4, ст. 27):
у пункті «в» частини першої статті 14-1 слова «здійснення державної екологічної експертизи» замінити словами «координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля»;
4) у Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995, № 24, ст. 189):
пункт 4 статті 11 виключити;
пункт 4 частини першої статті 15-1 викласти у такій редакції: «реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля, відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля»;
у статті 22 слова «Екологічна експертиза» в назві замінити словами «Оцінка впливу на довкілля», слова «державна, громадська та інша екологічна експертиза» замінити словами «оцінка впливу на довкілля»;
5) у Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006, № 21, ст. 170):
у пункті 9 частини першої статті 29 слова «екологічної експертизи» замінити словами «оцінки впливу на довкілля»;
у пункті 3 статті 29 слова «екологічної експертизи» замінити словами «оцінки впливу на довкілля»;
частину восьму статті 69 доповнити п’ятим пунктом такого змісту: «результати оцінки впливу на довкілля»;
6) Кодекс України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994, № 36, ст. 340):
доповнити статтею 15-1 такого змісту:
«Стаття 15-1. Оцінка впливу на довкілля
Якщо користування надрами пов’язане зі здійсненням діяльності, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», надання їх у користування здійснюється з врахуванням результатів оцінки впливу на довкілля»;
у частині третій статті 48 слово «екологічній» замінити словами «оцінці впливу на довкілля»;
7) у Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 8, ст. 532; 2012, № 17, ст. 155; 2012, № 23, ст. 238; 2013, № 2, ст. 4; 2013, № 2, ст. 10; 2013, № 8, ст. 75; 2013, № 14, ст. 92; 2013, № 15, ст. 104; 2013, № 15, ст. 105; 2013, № 15, ст. 116; 2013, № 41, ст. 550):
у пункті 4 слова «Висновок державної екологічної експертизи» замінити словами «Рішення з оцінки впливу на довкілля» та слова «Закон України «Про екологічну експертизу»» замінити словами «Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»»;
8) у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради України, 1991, № 41, ст. 546; 2000, № 5, ст. 34; 2001, № 48, ст. 252; 2003, № 4, ст. 31; 2009, № 30, ст. 428; 2011, № 23, ст. 160; 2013, № 46, ст. 640):
пункт «є» частини першої статті 3 викласти у такій редакції: «обов’язковість оцінки впливу на довкілля»;
пункт «є» частини першої статті 9 викласти у такій редакції: «участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля»;
пункт «ж» частини першої статті 15 виключити;
у частині першій статті 16 слова «екологічної експертизи» замінити словами «оцінки впливу на довкілля»;
у пункті «з» частини першої статті 18 слова «державної екологічної експертизи» замінити словами «оцінки впливу на довкілля»;
пункт «л» частини першої статті 20 виключити;
доповнити частину першу статті 20 пунктом «п» такого змісту «координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та надання рішення з оцінки впливу на довкілля»;
у частині 2 статті 20 слова «та покладені на нього актами Президента України» виключити;
пункт «б» частини першої статті 20-1 викласти в такій редакції: «реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля»;
пункт «а» частини першої статті 20-2 після слів «про екологічну та радіаційну безпеку;» доповнити словами «про оцінку впливу на довкілля;»;
пункт «в» частини першої статті 20-2 після слів «законодавства про охорону навколишнього природного середовища» доповнити словами «законодавства про оцінку впливу на довкілля»;
пункт «г» частини першої статті 20-3 викласти в такій редакції: «реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля»;
пункт «г» статті 20-4 викласти в такій редакції: «реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля»;
пункт «г» частини першої статті 21 виключити;
Розділ VI виключити;
у частині четвертій статті 52 слова «висновку державної екологічної експертизи» замінити словами «рішення з оцінки впливу на довкілля»;
пункт «в» частини другої статті 68 викласти в такій редакції: «порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, в тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи рішення з оцінки впливу на довкілля»;
пункт «г» частини другої статті 68 викласти в такій редакції: «неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у рішенні з оцінки впливу на довкілля»;
9) у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 34, ст. 343; 2014, № 1, ст. 4):
абзац третій частини першої статті 31 викласти в такій редакції:
«До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля»;
частину четверту статті 31 доповнити абзацом п’ятим такого змісту: «4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля»»;
пункт 3 частини першої статті 34 після слів «що належать до IV і V категорій складності» доповнити словами: «або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля»»;
частину першу статті 37 після слів «що належать до IV і V категорій складності» доповнити словами: «або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля»»;
частину третю статті 37 доповнити пунктом 7 такого змісту: «7) результати оцінки впливу на довкілля»;
частину четверту статті 37 доповнити абзацом шостим такого змісту: «4) результати оцінки впливу на довкілля»;
У зв’язку з цим абзац шостий статті 37 вважати абзацом сьомим.
10) у Законі України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (Відомості Верховної Ради України, 1995, № 12, ст. 81):
в абзаці другому частини першої статті 20 слова «екологічній експертизі» замінити словами «оцінці впливу на довкілля»;
в абзаці другому частини четвертої статті 37 слова «на людину та навколишнє природне середовище» замінити словами «довкілля»;
частину п'яту статті 37 після слів «Рішення приймається на підставі» доповнити словами «оцінки впливу на довкілля,»;
частину другу статті 40 після слів «з урахуванням» доповнити словами «оцінки впливу на довкілля,»;
частину сьому статті 40 після слів «Висновки державних експертиз» доповнити словами «та рішення з оцінки впливу на довкілля», слова «висновки державної екологічної експертизи» замінити словами «рішення з оцінки впливу на довкілля»;
статтю 83 після слів «які здійснюють» доповнити словами «оцінку впливу на довкілля», слова «включаючи екологічну» вилучити;
11) у Законі України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» (Відомості Верховної Ради України, 2005, № 51, ст. 555; 2013, № 14, ст. 90):
абзац другий частини першої статті 5 викласти у такій редакції «результати оцінки впливу на довкілля;»;
12) у Законі України «Про поводження з радіоактивними відходами» (Відомості Верховної Ради України, 1995, № 27, ст. 198):
в абзаці другому частини першої статті 8 слова «екологічній експертизі» замінити словами «оцінці впливу на довкілля»;
в абзаці другому частини третьої статті 22 слова «висновків державної екологічної експертизи» замінити словами «результати оцінки впливу на довкілля»;
частину четверту статті 22 викласти у такій редакції: «Результати оцінки впливу на довкілля та висновки експертиз мають бути доступними для громадськості.»;
частину третю статті 24 після слів «У разі позитивного» доповнити словами «рішення з оцінки впливу на довкілля та»
абзаці п’ятий частини першої статті 29 після слів «порушення вимог законодавства щодо» доповнити словами «оцінки впливу на довкілля та»;
13) у Законі України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (Відомості Верховної Ради України, 2007, № 35, ст. 484; 2010, № 9, ст. 90; 2013, № 46, ст. 640):
у підпункті другому частини першої статті 9 слова «здійснює державну екологічну експертизу» замінити словами «забезпечує оцінку впливу на довкілля»;
у частині третій статті 13 після слів «Забороняється вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО» додати «без оцінки впливу на довкілля та»;
14) у Законі України «Про відходи» (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 36–37, ст. 242; 2002, № 31, ст. 214; 2010, № 10, ст. 107; 2011, № 23, ст. 160; 2013, № 31, ст. 361, № 40, ст. 537, ст. 539, № 46, ст. 640):
підпункт «а» частини другої статті 20 викласти у такій редакції: «забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та надання рішення з оцінки впливу на довкілля щодо науково-дослідних і технологічних розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів, споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля;»;
підпункт «а» частини першої статті 21-1 викласти у такій редакції: «забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та надання рішення з оцінки впливу на довкілля щодо науково-дослідних і технологічних розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів, споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля;»;
підпункт «в» частини першої статті 23 викласти у такій редакції: «забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та надання рішення з оцінки впливу на довкілля щодо науково-дослідних і технологічних розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів, споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів, відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля;»;
доповнити закон статтею 7-1 такого змісту:
«Стаття 7-1. Оцінка впливу на довкілля
Надання дозволів, передбачених цим Законом, на види діяльності та об’єкти, що підлягають оцінці впливу на довкілля, здійснюється із врахуванням результатів оцінки впливу на довкілля такої діяльності згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля»;
15) у Законі України «Про нафту і газ» (Відомості Верховної Ради України, 1994, № 36, ст. 340):
до частини першої статті 12 додати восьмий підпункт такого змісту: «врахування результатів оцінки впливу на довкілля.»;
статтю 14 доповнити частиною третьою такого змісту: «Надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами здійснюється з врахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.»;
у частині другій статті 41 після слів «у встановленому порядку» додати «оцінці впливу на довкілля та»;
у частині другій статті 45 слова «екологічній експертизі» замінити словами «оцінці впливу на довкілля»;
16) у Законі України «Про угоди про розподіл продукції» (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 44, ст. 391):
частину другу статті 11 після слова «підлягають» доповнити словами «оцінці впливу на довкілля та», слово «природоохоронних» виключити;
17) у Законі України «Про трубопровідний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1996, № 29, ст. 139):
у статті 15 слова «екологічна експертиза» та «обов'язкова державна екологічна експертиза» замінити відповідно словами «оцінка впливу на довкілля»;
18) у Законі України «Про охорону атмосферного повітря» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 50, ст. 678):
назву статті 25 викласти у такій редакції: «Оцінка впливу на довкілля та державна санітарно-гігієнічна експертиза»;
статтю 25 викласти у такій редакції: «Для визначення безпеки для здоров'я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів проводяться оцінка впливу на довкілля та державна санітарно-гігієнічна експертиза у порядку, визначеному законодавством»;
19) у Законі України «Про тваринний світ» (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 14, ст. 97):
в абзаці дев’ятому частини першої статті 9 слова «висновків екологічної експертизи щодо» замінити словами «результатів оцінки впливу на довкілля»;
у статті 41 слова в назві «проведення екологічної експертизи впливу об'єктів експертизи» замінити словами «здійснення оцінки впливу на довкілля впливу», слова «проведення екологічної експертизи діючих об'єктів,» замінити словами «здійснення оцінки впливу на довкілля»;
у статті 51 слова «позитивних висновків державної екологічної експертизи» замінити словами «позитивного рішення з оцінки впливу на довкілля»;
в абзаці шостому частини другої статті 63 слова «вимог державної екологічної експертизи» замінити словами «екологічних умов, визначених у рішенні з оцінки впливу на довкілля»;
20) у Законі України «Про рослинний світ» (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 22–23, ст. 198)
у пункті третьому частини першої статті 26 слова «проведенням екологічної експертизи» замінити словами «здійсненням оцінки впливу на довкілля»;
статтю 28 після слова «експертизи» в назві доповнити словами «та здійснення оцінки впливу на довкілля», слова «екологічної» в назві та тексті статті вилучити, слово «розрахунків,» замінити словами «під час здійснення оцінки впливу на довкілля»;
21) у Законі України «Про Червону книгу України» (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 30, ст. 201):
в абзаці восьмому частини другої статті 11 слова «проведення екологічної експертизи» замінити словами «здійснення оцінки впливу на довкілля»;
22) у Законі України «Про аквакультуру» (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 43, ст. 616):
в абзаці третьому частини першої статті 4 слова «екологічної експертизи» замінити словами «оцінки впливу на довкілля»;
23) у Законі України «Про хімічні джерела струму» (Відомості Верховної Ради України, 2006, № 33, ст. 279):
частину другу статті 14 після слова «підлягає» доповнити словами «оцінці впливу на довкілля,»;
частину другу статті 20 після слова «підлягає» доповнити словами «оцінці впливу на довкілля,»;
24) у Законі України «Про охорону земель» (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 39, ст. 349):
у частині другій статті 49 слова «проведення державної екологічної експертизи» замінити словами «здійснення оцінки впливу на довкілля»;
25) у Законі України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (Відомості Верховної Ради України, 2000, № 12, ст. 95):
в абзаці другому статті 16 слова «проведення державної екологічної експертизи» замінити словами «координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та надання рішення з оцінки впливу на довкілля щодо»;
26) у Законі України «Про дитяче харчування» (Відомості Верховної Ради України, 2006, № 44, ст. 433):
у частині третій статті 8 слова «висновком державної екологічної експертизи» замінити словами «результатами оцінки впливу на довкілля»;
27) у Законі України «Про питну воду та питне водопостачання» (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 16, ст. 112):
в абзаці одинадцятому частини першої статті 6 слова «державної екологічної» замінити словами «оцінки впливу на довкілля і державної»;
в абзаці восьмому частини першої статті 7 слова «екологічної» замінити словами «оцінки впливу на довкілля і державної»;
в абзаці п’ятому частини першої статті 13 слова «екологічної та» виключити;
абзац третій частини третьої статті 45 виключити;
28) у Законі України «Про інвестиційну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1991, № 47, ст. 646):
частину першу статті 8 доповнити абзацом третім такого змісту:
«одержати рішення з оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

5. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення у відповідність із цим Законом міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів.

Голова Верховної Ради України А.ПАРУБІЙ

 

 


25 Коментарів “ЗАКОН УКРАЇНИ «Про оцінку впливу на довкілля»

      • interfan сказав:

        Ну про нові насадження це вимога ЄС. В директиві написано "Initial afforestation and deforestation for the purposes of conversion to another type of land use". В принципі це логічно, бо при створенні нових насаджень на Півдні нерідко знищували залишки степів.

        • admin сказав:

          Именно поэтому СЭО должны подвергаться проекты и планы, а не отдельные хозяйственные мероприятия.

          Что касается компании имени УкрНИИЛХА по достижению оптимальной лесистости и попыток имени Ведмедя её реализовать, то это профанация чистой воды… Должна быть конкретная программа лесоразведения, имебющая геопривязку, которая безусловно должна содержать раздел с экологической оценкой. Тогда никакие степные участки сосной не засадят…

          В нынешнем виде  требования экспертизы проектов лесоразведения это тоже профанация. В Европе древесные посадки на с.х. землях лесом не считаются и создавать их можно без изменения целевого назначения земель и согласований. В Украине лесные полосы, противоэрозионные насаждения и энергетические плантации на с.х. землях –  это леса и их создание, согласно обсуждаемого законопроекту, требует экологической экспертизы.  Вам не кажется странным, что украинская элита затрудняет создание того, чего стране не хватает?

           

          • OLEG Lystopad сказав:

            у т.ч. законами про СЕО та ОВД. Ці закони – системні, базові (і мають різні рівні уваги, зверніть увагу). А особливості галузеві треба врегульовувати наступними законами. Яких про ліс писати нікому. І лобіювати – нікому. Екологи над ОВД та СЕО працювали не один рік. І навіть врешті-решт об’єдналися майже усі на його підтримку – і Мінприроди, і парламентський комітет, і більшість (але не усі) НУО.

            Ці закони потрбні дуже. Я про це писав, але чомусь мало хто звернув увагу :Як запобігти екологічній катастрофі. У законопроекті «Про оцінку впливу на довкілля», схваленому народними депутатами у першому читанні, враховано зауваження громадськості http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-zapobigti-ekologichnij-katastrofi/ – почитайте, колеги, у вас відпаде багато запитань і заперечень.

            Ці закони, зокрема, повертають відібране у 2010 році регіоналами право громадськості брати участь у обговоренні проектів, які матимуть суттєвий вплив на довкілля.

            І якби СЕО працювало раніше, то не було би цих безглуздих посадок лісу на степових ділянках і ще багато чого. 

            А питання, про які йдеться у коментарях. корегуються як іншими законами, так і підзаконними актами. Над якими – нагадаю разом з Михайлом ще раз – нема кому працювати.

          • admin сказав:

            Да, есть европейская директива, но в ней нет положений о рубках, которые имеются в  обсуждаемом украинском законопроекте… Их туда намеренно вставили… возможно  украинские асфальтовые параноики (я не обидел?) от экологии, которые думают, что затрудняя любые рубки они защищают Родину. Поверьте – это не так. Они просто плодят  бюрократию и коррупцию…и пусть невольно, способствуют деградации лесов и обнищанию  Украины…а также уничтожению лесного хозяйства… 

            Если я ошибаюсь – убедите, что это не так …Хотя знаю, что рассудит  время … Уверен, отрасль кончают не асфальтовые экологи… её гробит Власть… Радикальные экологи – инструмент… и не более..

            Что касается этого конкретного закона, то для лесного хозяйства он никаких проблем не решает, – он их создает…

             

          • OLEG Lystopad сказав:

            Він має теж має бути розміщений, поряд. Почитайте його, ще раз прошу. Він якраз про оцінку планів і програм. І тільки коли вже ці плани і програми отримують схвалення, тоді вже окремі блоки їх будуть підлягати ОВД. І у чому так страшно проводити ОВД рубок? Це ж не кожен окремий гектар оцінювати. А – якщо рубка більше цього гектара. Не шукайте проблем там, де їх нема. 

            Проблеми не в законі. Проблеми у людиях. Зокрема, у тих, хто зараз відповідає за лг. Вони і з найкращим законом будть вести галузь у прірву.

            Натомість закон дає шанс нам, громадськості, боротися з цими врєменщиками від лісу.

          • Lssnyk сказав:

            У середньому (ресурсному) лісгоспі за рік набирається десь біля сорока ділянок суцільних рубок площею понад 1 га. Це за кожну тепер потрібно забашляти т.з. екологам. Цікаво, яку таксу встановлять?

            Але є вихід. Треба цей закон відправити тим євросоюзівським чиновникам, що готують для нас безвізовий перетин їхніх кордонів. Хай оцінять корупційну складову. Дивись під їхнім тиском і відмінять цей закон. Або через корупційних клептоманів будемо й далі їздити в Шенген по візах.

          • OLEG Lystopad сказав:

            де? Дайте цитату, або вибачтесь перед людьми, які не язиком плескають, а намагаються навести лад у цій країні.

          • Lssnyk сказав:

            Хто ж Вам про це напише? Про це натякнуть.

          • admin сказав:

            а они регулярно скидываются и "башляют"… в том числе экоинспекции…

          • OLEG Lystopad сказав:

            який якраз покликаний змінити цю ганебну практику. Хоча як я уже писав, поки не поміняється ставлення людей, жодні закони не допоможуть.

          • forester18 сказав:

            Государственные инспекторы по охране окружающей природной среды Черного моря поста экологического контроля морского торгового порта "Южный" (Одесская обл.) в ночь с 9 на 10 сентября пытались незаконно задержать иностранное судно Sitc Taishan (флаг Гонконга) в акватории этого порта. Как сообщила пресс-служба ГП "Администрация морских портов Украины" (АМПУ), по версии экологов, 9 сентября экоинспекторы заметили в акватории Малого Аджалыкского лимана якобы загрязнение водной поверхности. Вопреки законодательству, а именно постановлениям правительства №№ 269, 491, 492, экоинспекторы попытались отобрать пробы воды в месте загрязнения и сравнить их с несуществующими данными "нормативной концентрации загрязняющих веществ". В дальнейшем, как сообщает АМПУ, экоинспекторы попытались подняться на борт судна Sitc Taishan, которое стояло неподалеку, без каких-либо доказательств и аргументов о нарушении судном украинского законодательства. Капитан судна отказал инспекторам в проведении проверки. "Поздней ночью экоинспекторы предприняли еще одну попытку подняться на борт судна, однако не были допущены на территорию порта, поскольку основанием для выдачи пропуска на вход в порт является отдельная заявка при наличии подтверждения факта сброса с конкретного судна видимых плавучих частиц или возникновения видимых следов нефти, нефтесодержащих и других загрязняющих веществ в районе сброса", – отмечается в пресс-релизе. Между тем экоинспекторы предприняли еще одну попытку добиться своего – запретить судну выходить в море. Однако капитан порта "Южный" во исполнение требований Кодекса торгового мореплавания позволил ему выйти из порта. "В результате неправомерных действий должностных лиц Госэкоинспекции нанесены репутационные убытки государству Украина, морском порту "Южный", а в итоге и самой Госэкоинспекции. Материалы по данному факту переданы в соответствующие правоохранительные органы", – сообщила пресс-служба АМПУ. Как сообщил агентству "Интерфакс-Украина" один из членов Европейской бизнес-ассоциации (ЕБА), вопрос о продолжении специальной морской экологической инспекцией подобных проверок балластных вод, несмотря на запрет правительства, поднимался на встрече ассоциации с главой Минприроды Остапом Семераком." так от читай Листопадушка – дорогий -де написано що наїжджати мона …ніде …мало того -"запрет правительства" – але екопотвори лізуть на хабарі – як мухи на лайно..і тут порт митниця погранці сбу -все в кучі і не бояться – мабуть екопотвори на інше не здатні – тільки красти…

          • Popovich_Pavel сказав:

            Згідно проекту який обговорюється, зміна цільового призначення с/г земель для цілей лісівництва, це значний вплив на довкілля і має проводитись еспертиза. Ліс у нас від 0,1 га 300-500 дерев, хоче посадити людина, але це заборонено без експертизи. І це називається немає кому працювати, писати закони? На цей раз не включили до 2 читання, не факт, що не буде цього в прийнятому законі. Та цей шкідник, хто таке хотів протягнути в законі не тільки не покараний і не знищена сама думка про можливість забороняти підприємницку діяльність з посадки лісу, він навіть не ідентифікований. І цей ворог народу буде щкодити і в подальшому. А писати закони для лісу є кому, але, Олеже, тих,хто може щось запропонувати на "пушечный выстрел"  не підпускають не те, що до законотворчої діяльності, навіть висловити ідеї немає де, сайт Лісовод приємне виключення.

          • OLEG Lystopad сказав:

            прочитайте закон, порівняйте з тим що був (екоекспертиза).

            І ще раз: мова лише про лісонасадження понад 10 га: "- насадження лісу на площі більше ніж 10 га (крім лісовідновлювальних робіт)"

            Щодо зміни цільового призначення – то не бачу сенсу це обговорювати у розрізі даного закону. Дискусії про це вже не раз були на Лісоводі, зокрема, були пропозиції дозволити вирощувати ліс на сг землях за певних умов. 

          • Sofiya.Shutiak сказав:

            Я б не була така песимістична. Працювати є кому. Закони тільки прийняті. Тепер треба зробити так, щоб запрацювали вони. Звертаю увагу, що ці процедури – оцінюють і допомагають приймати зважені рішення для сталого розвитку. Жодна норма не забороняє діяльність, вона їх просто оцінює. Зараз багато безпідставної паніки. 

          • admin сказав:

            Просто ответьте на два вопроса:

            На каком основании рубки главного пользования и ССР  (более 1 га) включены в перечень мероприятий требующих экологической оценки?

            Знаете ли Вы общее число таких рубок по стране за год и представляете ли объем труда и времени, необходимый для подготовки " оцінки впливу на довкілля" для каждой из них?

  1. admin сказав:

    Ниже текст полученный по почте. Ниже размещаю ещё одно мнение – уже эколога – весьма известного и профессионального. От себя добавлю, что в последнее время с молчаливого согласия Гослесагентства делается всё, чтобы парализовать работу лесных предприятий. Вы ещё Санитарные правила в последней редакции не все читали… Это – ВРЕДИТЕЛЬСТВО…М.П.

    «4.10.2016 на засіданні Верховної Ради України у ході голосування було прийнято Проект Закону про оцінку впливу на довкілля за номером 2009а-д.
    Зважаючи на те, що деталі законопроекту не були попередньо опрацьовані належним чином, хочу звернути увагу лісівників України на ст. 3, п. 2, п. п. 21:
    «усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду»
    а також п. 3, п. п. 2:
    «насадження лісу (крім лісовідновлювальних робіт) на площі понад 20 гектарів або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше».

    Згідно вище зазначеного, у найближчому майбутньому усі рубки головного користування попередньо мають пройти екологічну експертизу, так само, як і закладання нових лісових насаджень.

    Виникає питання: для чого Міністерство екології та природних ресурсів України затверджує розрахункову лісосіку на 10 років у розрізі кожного лісгоспу?

    Якщо збір «врожаю» у лісових насадженнях від тепер потребуватиме екологічної експертизи, то, може, тоді потрібно інспектувати врожаї буряка, картоплі, пшениці тощо?

    У нас впроваджується унікальна формула господарювання у лісовій галузі:
    – спершу вводиться мораторій на експорт деревини з метою збільшення об’ємів внутрішньої деревообробки;
    – потім не приймається закон про відміну ПДВ на ввезення деревообробного обладнання;
    – згодом ліквідовується спеціальність «Деревообробка та меблеве виробництво» для ВНЗ;
    – і, наразі, відбувається запровадження необхідної екологічної експертизи для кожної лісосіки та нових лісових культур…»

    Юрій Марчук

    Мнение эколога

    "Дякую. Я своїм колегам між першим та другим читанням казав що ці норми нелогічні бо більшість рубок під це попадають і діяльність лісгоспів може бути заблоковано. В оригінальному тексті директиви ЄС таких норм було.

    Мене запевнили що МінАПК брало участь в розробці законопроекту і всі норми були з ними узгоджені, а я неправильно розумію текст закону. 

    Тому я вже далі не слідкував за текстом законопроекту аж поки не побачив Вашу статтю…"

    и далее

    "Я теж не розділяю ентузіазму моїх колег щодо нової версії санітарних правил, але не розумію чого мовчить галузь, чого мовчать директори лісгоспів, ті що потім на місцях будуть мати великі проблеми і нести відповідальність…"

    • admin сказав:

      9) текстильна, шкіряна, деревообробна і паперова промисловості, продуктивність яких перевищує 1 тонну на добу:
      – виробництво з оброблення деревини (хімічне перероблення деревини, деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням);
       

      Тонна – это немногим более куба в день, следовательно всё плитное производство попадает под действие закона. Вот только не знаю на сколько широко сейчас используется в деревообработке консервирование  и синтетические смолы… Ну а если читатьт только название пункта без расшифровки, то и цеха лесхозов будет необходимо экологически оценивать.

  2. forester18 сказав:

    Хто керує екологією і що від неї чекати. Скажу прямо -що за часів України – екологією держави керувала всяка шантрапа – і ні одного професійного еколога…вчителя воспітатєлі шахтьори будівельники юристи електрики лейтенанти юристи банкіри і всяка інша шантрапа в сенсі екології. Не виняток і Семисрак -політолог …Курикін -вчитель …Вронська та Павлєнко -юристи…а де екологи …вся ця непрофесійна кодла буде давати екологічну експертизу …бовдури які приповзли в екологію зі сторони – де вони як професіонали не відбулися – будутьзахищати природу України -це маразм. Цей закон рафіноване дерибанище для корупціонера – і смертельна удавка для чесного бізнесмена. ось Вам простий приклад як екотварі намагаються вичавити мзду з капітанів суден…"экоинспекторы предприняли еще одну попытку добиться своего – запретить судну выходить в море. Однако капитан порта "Южный" во исполнение требований Кодекса торгового мореплавания позволил ему выйти из порта. "В результате неправомерных действий должностных лиц Госэкоинспекции нанесены репутационные убытки государству Украина, морском порту "Южный", а в итоге и самой Госэкоинспекции. Материалы по данному факту переданы в соответствующие правоохранительные органы", – сообщила пресс-служба АМПУ. іноземні суда вже бояться заходити по чесному в укр.порти – бо там кругом чатують екотварі і під різними причинами вимагають відкат у розмірі 1000 і більше долларів з кожного судна -звісно по-чорному і без всяких протоколів…так от ці екозлодюги Вам будуть робити експертизу …" с ума сойдёшь".

  3. Popovich_Pavel сказав:

    – зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель;2) сільське господарство, лісівництво та водне господарство:

    Ну вот скажите , что нет заговора против честного лесоразведения в Украине. Против того, чтоб человек мог посадить лес на воей земле, какие-то 10 соток 333 дерева. Ведь для занятия лесоводством нужно изменить назначение с/х земель и нужно проводить експертизу для этого. Полностью согласен с М.П. ЭТО ВРЕДИТЕЛЬСТВО.

  4. forester18 сказав:

    Киевские экоинспекторы требовали взятку землей-10/06/2016 СБУ совместно с сотрудниками Нацполиции разоблачила взяточников, требовавших в качестве неправомерного вознаграждения участок земли. Ими оказались должностные лица Госэкоинспекции в Киевской области. Оказалось, что госэкоинспекторы требовали от начальника органа местного самоуправления земельный участок в обмен на непривлечение его к административной ответственности за несанкционированный отбор воды. Участок планировали предоставить в частную собственность коммерческой структуре, подконтрольной взяточникам. ото дивіться шановні лісники і уявляйте апетити тих екотварєй – до яких вам прийдеться незабаром стояти в черзі щоби дати хабаря -за екологічно обосновану рубку…а обосновувать будуть її дегенерати – еко-вори – зі свити якогось чергового семисрака .

  5. OLEG Lystopad сказав:

    Дмитро Скрильников після мого передруку у ФБ коментів до цієї публікації пише у ФБ: 

    Dima Skrylnikov Якщо казати про можливості, то в тих хто справді хотів( а не воював лише в фейсбуку чи коментарях до інших сайтів), можливостей надати пропозиції до законопроекту про ОВД було безліч, Від громадського обговорення з 2015 р ще на сайті Мінприроди їх редакції (було більше 100 пропозицій від громадськості і окремих підприємств), до обговорень в Комітеті екополітики (2 повторних перших читання ) та інших заходів. Всі тези коментувати не буду, тим більше що бачу не всі посилаються на останню редакцію. Бачу Олеже ти добре справляєшся 🙂 На всі 100 погоджуюсь з останніми тезами про те що "Проблеми не в законі. Проблеми у людиях. Зокрема, у тих, хто зараз відповідає за лг. Вони і з найкращим законом будть вести галузь у прірву." Від себе додам, що поки вони не змінять парадигму що ліс це ЇХ врожай (доречі в більшості посаджений не ними), і не зрозуміють що ліс це цілісна екосистема, яка в часі і просторі повязана з іншими елементами довкілля та між собою, ця прірва буде невпинно наближатись… А якщо хтось захоче на 20 га чи більше посадити ліс , думаю ні ОВД ні СЕО йому не завадить, а навпаки допоможе уникнути дорогих помилок, які мабуть прийдеться розгрібати не тим "збирачам врожаю"…а їх дітям і онукам…Ти вже згадував про заліснення степів , або нагадаю, ще одну історію про всихання смереки… З того ж сайту: "Основною причиною всихання смерекових насаджень є невідповідність ґрунтово-кліматичних умов для зростання смереки. Перш за все треба сказати, що смереку посадили штучно на місці ялицево-букових лісів, які росли тут раніше. Іншими словами, смерека не є корінною породою в Українських Карпатах. Власне корінними були ялицево-букові ліси.

    Ще одна помилка – створили чисті смерекові ліси, тобто монокультури смереки. Більше того, після вирубки висаджували знову тільки смереку. Нині в Українських Карпатах унаслідок такої лісової політики маємо насадження смереки другої і третьої генерації. У лісівничому аспекті це дуже недобре." http://www.lesovod.org.ua/node/10905 Чи це не найкраща ілюстрація того що необхідно оцінювати ймовірні наслідки діяльності? І в першу чергу діяльності тих, хто вважає ліс врожаєм і що дошка має рости рівно на "плантаціях", для зручності її заготівлі… Або ще для роздумів про програму штучного висадження лісів в Китаї (не берусь оцінювати правильність чи достовірність новини) http://lisvisnyk.com.ua/%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%96…/

    Всихаючі Карпати – де порятунок?
    Проблема всихання смерекових лісів уже не вперше турбує українських лісівників. Лише на території…
    LESOVOD.ORG.UA
    Подобається · Відповісти · Видалити огляд · 1 · 7 жовтня о 6:10 · Відредагований
    Bohdan Prots
    Bohdan Prots Дмитре, обережніше, ялицево-букові ліси є не скрізь корінними. Є значні вкраплення у верхньо лісовому поясі Чорногори, Свидівця, Горган та деяких інших територій, де смерека є корінною. Тут зміна клімату грає роль, зміна середніх літніх температур для …Переглянути більше
    Подобається · Відповісти · 1 · 7 жовтня о 12:02
    Dima Skrylnikov
    Dima Skrylnikov Пане Богдане, куди вже обережніше 🙂 я як правник навіть розумію що питання не на стільки однозначне , тому не висловлював власних думок з приводу всихання , а процитував цілого професора (див. статтю за посиланням). Те саме й про китайські ліси і біорізноманіття, де мені здається дуже мало ще часу пойшло щоби робити такі глобальні висновки. Але саме це і демонструє важливість таких інструментів як ОВД та СЕО , які застосовуються в тому числі до лісового господарства в багатьох країнах. І їх задача не зупинити лісопосадки чи ускладнити життя лісгоспам, а власне спрогнозувати можливі сценарії, проаналізувати можливі альтернативи та оцінити ймовірні наслідки.Зрозуміло що в довгостроковому прогнозуванні важко на 100% (особливо щодо СЕО) все педбачити, але для цього і є певні методики дослідження і тп. Єдине в чому я на сто відсотків впевнений то це те, що не можна вважати всі ліси України чиїмось врожаєм…
    Подобається · Відповісти · 2 · 7 жовтня о 16:41 · Відредагований
    Bohdan Prots
    Bohdan Prots На жаль логіка закладена саме така у Міністерстві с.г. Якщо б лісова агенція була в Мін екології, думаю було трохи по іншому.
    Подобається · Відповісти · 1 · 7 жовтня о 21:01
    Олег Листопад

    Написати відповідь…

    Вибрати файл
    Оксана Станкевич-Волосянчук
    Оксана Станкевич-Волосянчук Е, хай побіснуються… Я навіть коментувати то все не хочу…

     

  6. OLEG Lystopad сказав:

    http://24tv.ua/ekspert_poyasnila_koli_zapratsyuye_nove_ekozakonodavstvo_n734934

    07:05, 9 жовтня 384 Читать новость на русском
    Промислове забруднення
    Промислове забруднення / Getty Images

    8
    0
    0
    Прийняті у жовтні нові екологічні закони запрацюють не раніше, ніж через півроку. А результати їх роботи побачимо за кілька років.

    Про це у коментарі сайту "24" розповіла виконавчий директор міжнародної благодійної організації "Екологія. Право. Людина" Олена Кравченко.

    За словами еколога, прийняті закони – тільки перші кроки. Експерт пояснила, що потрібно підготувати великий пакет нормативних і підзаконних актів. Також має бути проведена значна робота профільного міністерства щодо навчання держслужбовців, громадськості, бізнесу.

    Буде внесена низка змін в чинні нормативні акти. 6 місяців у нас є на внесення змін і на підготовку пакету підзаконних актів, щоб закон, зокрема, про оцінку впливу на довкілля запрацював. Ще як мінімум півроку потрібні інтенсивні тренінги для зацікавлених сторін – громадськості, бізнесу і держслужбовців, по навчанню користуватися цими законами,
    – уточнила Кравченко.

    Читайте також: Екологічна революція: зрозуміло про суть нових екозаконів

    Еколог переконана, що якщо і далі так само злагоджено працюватиме команда, яка представляла різні зацікавлені сторони – бізнес, громадськість, центральні виконавчі органи, парламент, то впровадження може пройти максимально безболісно, з користю для довкілля, громадськості і бізнесу.

    Чисте атмосферне повітря і питна вода завтра не настануть. Завтра ми не задихаємо максимально чистим повітрям. Але ці перші кроки допоможуть налагодити систему екологічної безпеки. Відчутні результати будуть через декілька років. Але без перших кроків цих результатів не було б,
    – акцентувала Кравченко.

    Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада України проголосувала три законопроекти, що стосуються екологічного регулювання: це проекти законів "Про оцінку впливу на довкілля" (2009 а-д), "Про стратегічну екологічну оцінку" (3259) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом" (3603).

  7. OLEG Lystopad сказав:

    Екологічна експертиза буде скасована через півроку після офіційного опублікування ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», який нещодавно ухвалив парламент. Про це під час зустрічі з представниками бізнесу в Американській торговельній палаті розповів Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
    Він нагадав, що ухвалені парламентом Закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку» має підписати Президент України та їх має бути офіційно оприлюднено.
    «Екологічна експертиза, яка практично зараз не працює, буде скасована через півроку після опублікування Закону «Про оцінку впливу на довкілля». Цей закон відміняє попередні нормативно-правові документи, на які було багато нарікань із боку бізнесу щодо корупційності, та максимально наближає наші процедури екологічного оцінювання до існуючих у ЄС. Насправді бізнес, який має досвід роботи в країнах ЄС вже тривалий час працює за цими правилами», – розповів Міністр.
    Законом «Про оцінку впливу на довкілля» також визначено переліки діяльності, які у залежності від класифікації будуть проходити процедуру ОВД або на рівні Міністерства, або на рівні органів місцевої влади.
    «Є вимоги до проектів щодо ОВД, які мають надсилатися до Мінприроди. У таких випадках ми оголошуємо на своєму офіційному сайті обговорення і всі зацікавлені сторони матимуть можливість у чітко визначений період зробити запит на оцінку впливу на довкілля. А є переліки діяльності і проекти, для яких ОВД буде здійснюватися на рівні органів місцевої влади. Стандарти і правила, які ми імплементували полегшують роботу для бізнесу і створюють належні умови для збереження навколишнього середовища», – зазначив Остап Семерак.
    Він наголосив, що ухвалені екологічні закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Стратегічну екологічну оцінку» гармонізують українське законодавства до європейських стандартів та мінімізують саму можливість корупційної складової.
    «Кожний державний орган або орган місцевого самоврядування проводитиме попереднє оцінювання про необхідність здійснення СЕО на основі закону. Правові механізми дозволять юридично захищати права на охорону довкілля та здоров’я», – зазначив Міністр.
    Остап Семерак зауважив, що ухвалені закони охоплюють практично всі сфери діяльності. Зокрема, містобудівельні плани, стратегії розвитку областей, програми розвитку промисловості, аграрного сектору відповідно до закону мають проходити процедуру СЕО. Для оцінки впливу на довкілля у самому тексті Закону надано чіткий перелік типів об’єктів, що підлягають оцінюванню впливу на довкілля. Таким чином проекти, що не враховують негативний вплив на довкілля та здоров’я населення фактично не матимуть права на реалізацію.
     «Це є важливі закони для бізнесу. Я сподіваюся, що ці закони найближчим часом будуть підписані Президентом. Є півроку, щоб і державні службовці, і бізнес, і громадськість навчилися жити за новими правилами», – резюмував Остап Семерак.
    Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада проголосувала одразу три законопроекти, які стосуються сфери охорони довкілля: "Про оцінку впливу на довкілля" (2009 а-д), "Про стратегічну екологічну оцінку" (3259) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом" (3603).

Залишити коментар