Як знайти правду у темному лісі?

Наприкінці минулого тижня у Карасині було дуже неспокійно. Люди зібралися біля однієї із місцевих пилорам на своєрідний імпровізований мітинг, а окремі називали його «Євромадан. Карасин». Тут вони провели цілий п’ятничний вечір, ніч із п’ятниці на суботу та суботній ранок. Лише під обід сельчани розійшлися, коли потреби перебувати тут уже не стало.

Отже, що підняло людей на цей стихійний протест і власне проти чого вони протестували? Суть питання – ліс. Люди зібралися, щоб не дозволити правоохоронцям, лісівникам забрати із місцевої пилорами лісодеревину, яку вважали своєю.

А почалося ось з чого.

Як розповіла журналістам «Полісся» сільський голова Карасинської сільської ради Марина Мартинюк, нещодавно у селі помер молодий лісник. В обході цього майстра лісу Сошичненського лісництва ДП «Камінь-Каширськагроліс» при передачі виявили пеньки свіжозрізаної лісодеревини. От у пошуках того, хто зробив лісокрадіжку, все і почалося.

— Лісники з анонімних джерел дізналися, що один з місцевих підприємців, який має пилораму на своїй прибудинковій території, нібито може скуповувати незаконно зрізану лісодеревину. У четвер, 20 квітня, у село приїхала робоча група відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації у складі представників податкової інспекції, райдержадміністрації, лісової охорони та правоохоронців. Ми разом пішли до тієї пилорами і оглянули її територію. Під час огляду виявили приблизно 60 кубометрів лісодеревини, — розповідає сільський голова Марина Андріївна. – Наступного дня, в п’ятницю, правоохоронці з лісівниками приїхали уже з ухвалою суду, якою надавався дозвіл на обшук та у випадку виявлення краденої деревини на її вилучення для з’ясування факту лісопорушення. Передбачалося вилучити п’ять колодок.

Ось тоді селяни і піднялися, побачивши, що за п’ятьма «колодками» до підприємця пригнали урала із причіпом. Адже вирішили, що мають намір забрати з пилорами значно більше лісодеревини, ніж зазначено в ухвалі суду. А її вони вважають своєю. Людей обурила така, з їхньої точки зору, зухвалість.

— Люди казали, що ця деревина, яка знаходиться на пилорамі даного підприємця, є їхньою. Мовляв, нею із селянами розрахувалися за роботу в лісі, — пояснює Марина Мартинюк.

Тоді, під час так званого «Євромайдану-Карасин» про це всі говорили відкрито. Бо така практика, коли лісгоспи наймають працівників на виконання певних робіт і розраховуються з ними за домовленістю лісом, а не «живими» грошима, схоже, існує загалом в Україні. Про це всі знають. Ось тільки офіційно розповісти про це, скажімо для преси, майже, ніхто і не наважується. Зрозуміло чому: люди бояться. Не бажають говорити про це вголос і лісівники в тому числі і Камінь-Каширщини. Проте запевняють, що господарюють вони чесно, прозоро і ефективно. Відтак звітуються про кількість заготовленої деревини, площі гектарів, на яких проведено рубки, про сплачені податки і отримані доходи та прибутки. Не приховують розмірів зарплат, а вони таки вищі від мінімальних і навіть середньої зарплати в районі.

Зокрема, на сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства у публікації про підбиття підсумків роботи за 2016 рік зазначається про десятки тисяч кубометрів заготовленої лісодеревини обома лісгоспами Камінь-Каширщини. Наприклад, ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» заготовлено 55 069 метрів кубічних деревини, ДП «Камінь-каширське лісове господарство» від рубок головного користування — 44422 кубометри, від суцільних санітарних, а також вибіркових — 33932 кубометри.

Але чи можуть виконати такий обсяг робіт лише кількасот офіційно працевлаштованих на підприємствах людей (у держлісгоспі близько 200, у спецлісгоспі – близько півтори сотні) разом взятих з управлінським складом, конторськими працівниками? Можливо. Як пояснюють лісівники, часом розробкою ділянок займаються бригади окремих підприємств (підприємців), яким лісогосподарства продають ліс на аукціонах. А ще, окрім заготівлі, господарства проводять і лісовідновлювальні, лісокультурні роботи, що є їх основним завданням. Вони також здійснюють охорону лісів, пожежозапобіжні заходи і таке інше. Тому залучення до деякої сезонної роботи і селян цілком пояснюване. А останні, зважаючи на безвихідь через безробіття, і погоджуються на будь-які умови, в тому числі і на розрахунок натурою.

Зрозуміло, що ліс, який люди можуть різати собі в рахунок оплати праці, скоріш за все, без документів. І не виключено, що в даному випадку тут, на пилорамі у підприємця, лежав саме такий ліс. Тому поведінка людей логічна – вони не хотіли віддавати зароблене тяжкою працею, і стояли тут і вдень, і вночі.

Але ж серед цього лісу міг бути і крадений, припускали лісівники, коли зверталися до поліції. Бо ж явище лісових крадіжок, на жаль, є дуже поширеним. І далеко не кожного лісопорушника лісова охорона спроможна зловити, тому можна припустити, що насправді лісу крадеться набагато більше, ніж складається з цього приводу протоколів. Як пояснюють лісівники, довести факт крадіжки дуже складно. Щоб притягнути лісопорушника до відповідальності, його потрібно зловити мало не за руку. Та й навіть у такому випадку далеко не всіх лякає відповідальність за вчинене і вони готові її понести та продовжити таку протиправну діяльність. Адже переважно кожен крадій готовий заплатити штраф, передбачений законодавством. Кримінальна ж відповідальність, як пояснюють працівники поліції, передбачена у випадку завдання істотної шкоди (стаття 246 Кримінального Кодексу України).

А про те, що до крадіжок спонукає людей діяльність пилорам у районі, говорилося не раз. Мовляв, якби не було куди подіти ліс, то люди і не крали б. А оскільки на пилорамах можуть прийняти лісодеревину без документів, то чом би цим і не скористатися.

Те, що на Камінь-Каширщині дійсно багато пилорам, доводити не треба – це і так усім відомо. Як повідомили в управлінні агропромислового розвитку інфраструктури райдержадміністрації, в районі є діючими 95 пилорам, які працюють і виробляють якусь продукцію; 145 пилорам вважаються такими, що встановлені для власних потреб (станки стоять); і лише 6 пилорам, які тимчасово не здійснюють діяльності. Втім не будемо стверджувати, що працюють вони на краденому лісі. Хоча цілком ймовірно, що і приймають на порізку лісодеревину без документів, бо знаючи, що з людьми, які її привезли, дійсно могли розрахуватися лісом за роботу, ідуть їм назустріч. Селяни начебто платять за розпиловку, а нарізані палети продають, з чого отримують дохід.

У даному випадку підприємець таки представив документи на той ліс, який відстоювали люди. У суботу, 22 квітня, він разом із керівником підприємства, у якого виступає підрядником, привіз документи на лісодеревину, що лежала на території його присадибної ділянки. Правоохоронці, пересвідчившись у наявності документів, вилучили лише 5 колод для встановлення факту лісопорушення, розслідування якого привело на подвір’я цього власника пилорами. Решта лісу залишилася, тож люди розійшлися.

От і вимальовується схема.

А ліс стогне… Стогне через бездумне нищення його флори і фауни. Стогне через надмірне споживацьке ставлення людей. Через постійні вирубки колись дрімучі непрохідні бори за останні десятиліття поріділи настільки, що здається їх добряче вичесали густою гребінкою. Гинуть ягідники, під загрозою червонокнижні рослини, порушується природний баланс.

Стогнуть люди… Стогнуть від безвиході, несправедливості та бідності. Для жителів поліської глибинки ліс завжди був рятівником, і тепер чимало родин виживають за рахунок його багатств, головним з яких є лісодеревина. 

Тетяна ПРИХОДЬКО, село Карасин.

Залишити коментар