«Санітарні правила в лісах України» – розробка досвідченого спеціаліста відділу охорони і захисту та внутрішнього аудиту

Приветствую инициативу уважаемого коллеги, но замечу что подобные работы трудно продвигать, не объясняя широкой аудитории ошибки и пороки действующего законодательства регулирующего рубки и самой системы ведения лесного хозяйства.

Размещаю текст документа без приложений, которые Вы можете найти на сайте Закарпатского ОУЛМГ (по ссылке на данный материал). Что касается обсуждений, то возможно они и будут, если будет команда "обсуждать". Если нет ….вряд ли…Метастазы политики  депрофессионализации отрасли ,результаты которой лучше всего видны на Шота Руставели, распространяются  по регионам …Это не добавляет лесоводам инициативы…

Кроме того обсуждения надо вести отталкиваясь от проблемы, а не от текста документа.  Вот Вам для начала свежие цифры. В 2016 году в Закарпатской области заготовлено 1675 тыс.кбм древесины, в том числе при ГП – 521 тыс.кбм (31.1%),  ССР -797 тыс.кбм (47,6%), ВСР – 152 тыс.кбм (9.1%). Из заготовленного ликвида -1324 тыс.кбм  – 785 тыс.кбм или 59.3% составила топливная древесина. Таким образом, очевидно что закарпатские лесоводы перешли на новую систему хозяйствования, ориентированную на выращивание   древесины для нужд биоэнергетики.  В этих условиях санитарные правила становятся основным нормативом регулирующим заготовки… Это нормально? М.П 

«Санітарні правила в лісах України», як і інші нормативні документи, що регламентують лісогосподарську діяльність, розроблено для застосування на всій території України. Але територія України включає 4 природні зони (Полісся з переважанням шпилькових насаджень, зона широколистяних лісів, лісостеп і степ). Крім того, виділено дві гірські країни: гірський Крим і Українські Карпати. В Українських Карпатах виділено 13 лісогосподарських районів, які в свою чергу поділяються на підрайони. Більше того, до кожної ділянки потрібен окремий особливий підхід з індивідуальною оцінкою. Тому пропоную своє бачення «Санітарнх правил…) для Українських Карпат. За основу взято редакцію «Санітарних правил…», затверджену Постановою КМУ № 756 від 26 жовтня 2016 р. Прошу шановних колег, кому ця тема не байдужа, висловити своє бачення.

Мирон Рейпаші, головний спеціаліст Закарпатського ОУЛМГ, стаж роботи по напрямку захисту лісу – 21 рік.

 

САНІТАРНІ ПРАВИЛА В ЛІСАХ УКРАЇНИ

1.Санітарні правила в лісах України — сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

2.Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

3.Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі погоджених відповідно до вимог статті 291 Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, поточних лісопатологічних обстежень, повідомлень про появу шкідників і хвороб лісу, рекогносційних обстежень.

Поточні лісопатологічні обстеження проводять лісничі, їх помічники протягом року згідно плану з розрахунку 10% площі лісництва з метою за ревізійний період охопити всю площу лісництва. Про результати обстежень складається відповідний акт, який у триденний термін подається у відділ лісового господарства лісогосподарського підприємства. Результати обстежень заносяться в лісопатологічний журнал. (Форма акта – додаток № )

Повідомлення про появу шкідників і хвороб подають майстри лісу в триденний термін після виявлення. Після перевірки лісничим у триденний термін подаються у відділ лісового господарства лісогосподарського підприємства. Результати заносяться в лісопатологічний журнал.

Рекогносційні обстеження проводять спеціалісти лісопатологічних підприємств і подають рекомендації лісогосподарським підприємствам.

Незакінчені рубкою ділянки минулого року закладаються в план СОЗ на наступний рік в першу чергу без додаткового обстеження.

4.Для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи:

  • вибіркові санітарні рубки;
  • суцільні санітарні рубки;
  • ліквідація захаращеності;
  • вибирання свіжозаражених та свіжопошкоджених дерев;
  • нагляд, профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

5.Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.
Абзац вилучено як неактуальний для Карпатського регіону.

Примітка: для зони відчуження ЧАЕС необхідно розробити і законодавчо закріпити правила ведення лісового господарства за всіма його напрямками.

Строки та місця здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог статті 39 Закону України “Про тваринний світ”. Визначити врахування згаданої статті для всіх видів лісогосподарської діяльності або зазначити її обов’язкове дотримання лише для визначених відтворювальних ділянках.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду — відповідно до вимог проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.

Складений власником лісів, постійним лісокористувачем план заходів з поліпшення санітарного стану лісів на поточний рік (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, затверджується органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду — погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) і має бути врахований при складанні виробничо-фінансових планів підприємств – постійних лісокористувачів.

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження плану заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості.

Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду — також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим — органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) для ознайомлення такі документи:

  • матеріали лісовпорядкування;
  • матеріали обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;
  • повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2).

У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства:

  • витяги з матеріалів проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах;
  • копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.

У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам’яток природи, заповідних урочищ забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.

У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках обмежується проведення суцільних санітарних рубок. З метою забезпечення різноманіття ландшафтів після суцільних рубок формуються біогалявини або ремізи.

Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів).

У разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території такого заповідника можуть здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що не передбачені проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.

6.Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів.

Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки.

Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха.

Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року.

Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3).

7.У насадженнях, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха, заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються позачергово.

8.Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду проводиться за участю головного природознавця, а на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, — за участю посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об’єкти.

9.Здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів передбачає застосування найефективніших методів і технологій, запобігання негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та максимально стислі строки їх здійснення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб лісу і наслідків аварій та стихійного лиха.

10.Власники лісів, постійні лісокористувачі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. № 208 “Про обмін інформацією про проведення рубок деревини у лісах” подають Мінприроди в установленому ним порядку інформацію про проведення рубок деревини в лісах, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінприроди.

11.Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 303 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 16, ст. 589).

Вибіркові санітарні рубки

12.Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

13.Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.

У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

14.Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або ураження хворобами.

15.Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі результатів оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.

Під час відбору дерев для рубки у соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться ступінь обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють понад 50 відсотків периметра стовбура, а у вологих умовах — ступінь обгорання кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь — 3/4 периметра стовбура і більше).

16.У насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.

17.Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан таких дерев.
Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найпоширеніших шкідників.

18.Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).

19.У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком?, вирубуванню підлягають дерева III—VI категорій стану.

20.Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура.

21.У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV—VI категорій стану, в осередках голландської хвороби в’язових — дерева III—VI категорій стану.

Дерева дуба, уражені поперечним раком, бука, уражені бактеріальним раком, підлягають видаленню при наявності зовнішніх проявів ураження.

Дерева ясена, уражені бактеріальним або східчастим раком, при наявності зовнішніх проявів ураження

22.В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться при наявності зовнішніх проявів ураження.
.

23.У всіх насадженнях з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів та іншими патологічними ознаками, що дають підставу віднести їх до III – VI категорій стану. Дерева з дуплами залишаються з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.

24.Дерева з рослинами-напівпаразитами (омелою та іншими)
III—VI категорій стану підлягають вирубуванню.

25.Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менш як 1/3 периметра стовбура.

26.Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. Нумерація виконується на кореневій лапі поряд з відпускним тавром стійкою фарбою.

Суцільні санітарні рубки

27.Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,4.

Примітка: «Санитарные правила в лесах СССР» в редакції 1970 р. передбачають (дослівно) «… организации и предприятия обязані обеспечивать проведение сплошніх санитарніх рубок расстроенніх и поврежденнціх насаждений до потери технических качеств древесины» (п. 1, абз.2).

Крім того, на семінарах по всиханню похідних ялинників неодноразово висувались пропозиції призначати суцільні санітарні рубки при ураженні 15-20% дерев І – ІІ класів Крафта.

Мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна — визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку.

Під час проведення суцільних санітарних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.

28.Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється під час проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях безумовно у всіх категоріях захисності зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої в порядку рубок головного користування деревини.

У пралісах та старовікових насадженнях із структурою, наближеною ло пралісової суцільні санітарні рубки проводяться у виняткових випадках, якщо внаслідок стихійного лиха є загроза спалаху розмноження стовбурих шкідників і ураження суміжних насаджень.

У разі проведення внаслідок аварій та стихійного лиха суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які разом з обсягами проведених рубок головного користування перевищують встановлену розрахункову лісосіку, виділення ділянок під рубки головного користування на наступний рік зменшується на обсяг такого перевищення.

У разі виникнення потреби у проведенні суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.

29. Для визначення характеристики насаджень як правило, закладаються пробні площі прямокутної форми в характерному місці, оптимально по діагоналі ділянки, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Допускається закладання реласкопічних пробних площ, якщо для цього є сприятливі умови. На пробній площі проводиться нумерація дерев усіх порід згідно п. 26 цих Правил зі складанням відповідної відомості. Якщо площа насадження досягає 100 гектарів, то загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів — не менш як 1 відсоток площі насадження.

Для визначення ступеня пошкодження насаджень у межах природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.

Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, на якій необхідно провести суцільну санітарну рубку.

Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ обстеження санітарного стану насаджень згідно з додатком 5.

30. Доцільність призначення суцільної санітарної рубки визначається комісією, утвореною за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів, які надають інформацію про утворення такої комісії територіальним органам Держекоінспекції.
До складу комісії входять представники органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власника лісів, постійного лісокористувача.

Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

За результатами такого обстеження складається акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, в якому зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень за матеріалами лісовпорядкування, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та строків її проведення, а також пропонуються способи і строки лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.

31.Пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій подають орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідні територіальні органи Держлісагентства власникам лісів, постійним лісокористувачам та протягом одного робочого дня з моменту надання таких пропозицій інформують про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, та забезпечують інформування громадськості шляхом оприлюднення на своїх веб-сайтах таких пропозицій.

32. Для підготовки пропозицій щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства такі документи:

  • акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
  • зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6);
  • зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 7);
  • плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.

У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідним територіальним органам Держлісагентства:

  • копії матеріалів проектів організації територій та обєктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах;
  • копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.

33.У разі коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання поширенню таких осередків та збільшенню їх чисельності.
 

Ліквідація захаращеності

34.Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється шляхом прибирання повалених дерев та дерев з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі та хмизу, якщо обсяг пошкодженої деревини не перевищує 10 кбм/га..
Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.

У межах природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється відповідно до вимог відповідних проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах.

35.Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій.

З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (у межах природно-заповідного фонду, за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) в менших обсягах.

36.Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.
Під час проведення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 куб. метрів на один гектар.

Вибирання свіжоуражених та свіжопошкоджених дерев

Вибирання свіжопошкоджених та свіжоуражених дерев проводиться, як позаплановий захід, у випадку появи поодинокого всихання чи вітровалу/бурелому, якщо обсяги чи критерії не дозволяють призначити вибіркову санітарну рубку або ліквідаццію захаращеності.

Профілактика виникнення та поширення осередків  шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними

37.Заходи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу плануються та здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами.

38.Обробка круглих лісоматеріалів здійснюється біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в Україні.

39.Заходи щодо запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб лісу та їх шкодочинності.

№? Грунтові розкопки плануються та здійснюються з розрахунку 2 – 10 ям на 1 га площі, яка передбачена для штучного лісовідновлення, так само – для лісових розсадників. Результати грунтових розкопок фіксуються у відомості встановленої форми (Додаток № ), зберігаються у лісництві та в державному лісогосподарському підприємстві і описуються у річному санітарному огляді.

Санітарні вимоги до проведення рубок
та використання лісових ресурсів

40.Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV—VI категорій стану.

41.Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насадження нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20—30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.

Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III—V класів бонітету з повнотою насадження нижче 0,9 і міжряддями завширшки понад 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.

42.Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік.

На кожну лісосіку до початку її розробки складається карта технологічного процесу розроблення лісосіки (далі — технологічна карта), яка з урахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до проведення робіт. У технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт, визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї виробничих об’єктів, устаткування, доріг, волоків, способи проведення лісозаготівельних операцій (напрям звалювання дерев, обрубування сучків, трелювання, спуск, кряжування, сортування, штабелювання, навантаження деревини, очищення місць рубок), установлюється черговість розробки пасік, передбачаються заходи щодо охорони праці та визначаються природоохоронні вимоги (запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту, дерев цінних порід, дерев-насінників тощо).

Не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах — понад 8 відсотків, на стрімких схилах — понад 10 відсотків кількості залишених дерев.

43.Дерева (насадження), що визначаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.

Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (насадження) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також насадження, пошкоджені унаслідок аварій та стихійного лиха, в яких кількість дерев I і II категорій стану не досягає 75 відсотків загальної кількості.

Державний нагляд (контроль) за додержанням  Санітарних правил в лісах України та моніторинг  санітарного стану лісів

44.Державний нагляд (контроль) за додержанням цих Правил здійснює Держекоінспекція.

45. Власники лісів, постійні лісокористувачі щороку подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства, а також державним спеціалізованим лісозахисним підприємствам інформацію про розроблені та здійснені заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів, в якій відображають санітарний стан лісів, обсяги здійснених заходів з поліпшення санітарного стану лісів, визначають основні заходи щодо запобігання чи ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства узагальнену інформацію про збереження, охорону та захист лісів надсилають Держлісагентству та Мінприроди.

 


Залишити коментар