Рекомендації по створенню лісових насаджень на забруднених радіонуклідами бувших сільгоспземлях Полісся для реалізації проекту Біокарбонового фонду в Україні

Наведені вимоги до основних операцій по створенню насаджень. Приведені практичні рекомендації по породах і густоті лісових культур.  
Функціонування біокарбонового фонду Всесвітнього банку, стимулювання країн до збільшення поглинання вуглецю шляхом збільшення площі лісів привели до появи так званового «карбонового» лісівництва. На відміну від традиційного, його основною метою є створення лісів, які мають максимум біомаси. Крім цього, як в процесі створення насаджень, так і при подальшому їх вирощуванні необхідно звести до мінімуму втрати вуглецю в грунті при його підготовці до посадки і у фітомасі при рубках догляду.

В даних рекомендаціях зроблено акцент на специфічні технологічні операції по створенню карбонових насаджень. Проведення традиційних лісокультурних заходів, а саме вирощування і підготовка садивного матеріалу до посадки, обстеження земель на заселеність грунту личинками хрущів та інше здійснюється у відповідності до діючих рекомендацій і нормативів, які регламентують створення лісових культур.

Підготовка грунту

При виборі способу підготовки грунту слід знаходити компроміс між мінімальним порушенням грунтового покриву для збереження вуглецю та забезпеченням умов доброго росту лісових насаджень.

Виходячи з того, що більшість сільгоспземель, які потенціально можуть бути відведеними під реалізацію проекту біокарбонового фонду, були орними, то головним завданням підготовки грунту є створення умов для успішного розвитку кореневих систем деревних порід. Головне – порушити підплужну підошву і орштейновий горизонт, які утворились в грунтах внаслідок їх багаторічного розорювання. Проведеними численними науковими дослідженнями доведено [1, 2], що на ділянках, де проектується створення насаджень сосни, слід проводити глибоке безполицеве рихлення грунту. Створення оптимальних умов для розвитку кореневих систем, освоєння ними глибинних горизонтів грунту, є запорукою інтенсивного росту насаджень, стійкості сосни проти кореневої губки і зменшення шкоди від об’їдання коріння хрущами. 

Виходячи з технічних можливостей розрихлювачів грунту, які серійно випускаються промисловістю (РН – 60, РН – 80Б), достатня глибина рихлення знаходиться в межах 60 – 80 см.  

На ділянках, де планується механізована посадка, для більш ефективної роботи лісосадильних машин крім рихлення бажано проводити дискування грунту по рядах посадки. Визвано це тим, що «подушка» коріння сильнорозвиненого трав’яного покриву полів виштовхує з грунту сошник садильної машини. 

Проводити дискування доцільно одночасно з рихленням, агрегатувавши розрихлювач з послідовно приєднаними батареями дисків лісового культиватора. При відсутності на підприємстві можливості поєднання даних операцій, культивацію можна проводити окремо, проте це буде не раціонально з позицій використання техніки.

Ширина обробленої культиватором смуги повинна становити близько 0,7м.

На тих ділянках, де посадка буде ручною, слід проводити рихлення і нарізання борозен двохвідвальними лісовими плугами. Глибина борозен повинна забезпечити максимальне вилучення з верхнього шару грунту вегетативних органів розмноження бур‘янів.З урахуванням глибини поширення в грунті основної маси насіння бур‘янів та їх кореневищ, потужності гумусово-елювіального горизонту грунту, глибина плужних борозен не повинна перевищувати 15-20 см.

На понижених, вологих ділянках слід застосовувати проведення борозен одновідвальним плугом з послідуючою посадкою саджанців в гребінь борозни. На заболочених землях, в умовах сирих типів місцезростань підготовка грунту повинна заключатись у влаштуванні мікропідвищень або наорюванні вскладок смуг.

Породний склад і густоста лісових культур 

Більшість земельних ділянок, що передаються під заліснення, в лісорослинному відношенні представлені суборовими типами різного ступеню зволоження. Виходячи з цього, головними породами для створення насаджень на ділянках біокарбонового фонду є береза звисла і сосна звичайна.

Виходячи з ризиків для насаджень, створюваних на староорних землях, та проведених обстежень ділянок культур, закладених на забруднених радіонуклідами колишніх сільгоспугіддях, можна заключити, що найбільш перспективною породою для заліснення земель є береза звисла. На користь даного вибору вкажемо наступне:

  • березові насадження стійкі проти шкідників і хвороб;
  • береза має широкий спектр лісорослинних умов, у яких вона може зростати;
  • у силу швидкого росту дана порода виграє у боротьбі за існування з бур’янистою рослинністю полів і, відповідно, може з успіхом рости без агротехнічних відходів;
  • у випадку виникнення пожежі береза ушкоджується значно менше інших порід, має властивість інтенсивно поновлюватись на згарищах, причому чисті зімкнуті березняки повністю безпечні в пожежному відношенні;  
  • березові насадження можуть рости досить тривалий час без яких-небудь лісівничих доглядів;
  • обстеження полів, засаджених березою показує, що з часом в рядах берези, по борознах, інтенсивно з’являється самосів сосни звичайної. На полях площею в 2-4 га, що граничать із лісовими масивами, він зустрічається повсюди, на більших – його кількість зменшується від стіни зростаючого лісу до середини поля. Таким чином, у майбутньому чисті березові культури будуть типовими для Полісся сосново-березовими насадженнями.

На ділянках, з лісорослинними умовами близькими до свіжих суборів, надґрунтовий покрив яких слаборозвинений і в ньому переважають лугові види, культури слід створювати за схемою 2 – 3 ряди сосни звичайної через один ряд берези звислої.

Розміщення сіянців сосни 2 – 2.5 х 0.5 – 0.7м; березу доцільно садити відступивши від сосни 2.5 – 3м, а в ряду – через 1м. Як домішку в культури сосни доцільно вводити горобину, бузину червону, черемху пізню.

На всіх інших ділянках необхідно створювати культури берези за схемою 2.5 – 3 х 1 – 1.5м. 

Наведені схеми створення лісових культур рекомендуються виходячи з вимоги максимального накопичення і збереження вуглецю в насадженнях, що виключає проведення рубок догляду до 15 – 20-річного віку (періоду проведення розрахунків за поглинутий вуглець).

Догляд за лісовими культурами

Головну увагу при плануванні агротехнічних доглядів за культурами слід приділяти ділянкам з сосною звичайною. 
З метою збереження вуглецю, агротехнічні догляди необхідно проводити в рядах посадок за нормами, прийняти в лісокультурному виробництві.

Організація території

Технологія заліснення сільгоспугідь повинна передбачати елементи протипожежної організації території. На ділянках, де головною породою виступає сосна, вздовж доріг необхідно створювати куліси з листяних порід, а поля площею більше 10 га повинні розбиватись 20-30-рядними березовими кулісами. 

При залісненні полів площею понад 25 га слід перед посадкою намічати розміщення квартальної сітки і доріг.

Список літератури
1.Лавриненко Д.Д. Наукові основи підвищення продуктивності лісів Полісся Української РСР.-К.: Вид-во УАСГН, 1960.-196с. 
2. Погребняк П.С. Дослідження грунтів і кореневих систем в лісах Полісся Української РСР// Праці Ін-ту лісівництва АН УРСР.- Т.11.- 1951. –С.3-68.

Савущик М.П.,кандидат сільськогосподарських наук,
Київська лісова науково-дослідна станція с.Лютіж Київської обл.,
Попков М. Ю. кандидат сільськогосподарських наук, 
Науково-інформаційний центр лісоуправління, м.Ірпінь Київської обл.
 


Залишити коментар