Легенди Полісся: чи побачить наші діти й онуки вікові дуби?

Дубові ліси є однією з найбагатших лісових екосистем помірної зони Європи. Протягом останніх століть їх площа катастрофічно зменшилась у зв’язку зі створенням сільськогосподарських угідь на місці лісів та створення плантацій з інших видів дерев. У всій Європі залишилося менше 10 млн га дубових лісів. Сучасний стан значної їхньої частини, в тому числі і на Українському Поліссі, є критичним та демонструє тенденцію до погіршення. Темпи і глибина деградації цих екосистем інколи прирівнюються до процесів, що спостерігаються в тропічних лісах.

І хоча буковим лісам властива більша стійкість та більша здатність до відновлення, саме до них прикута увага громадськості та органів влади. В той час, як питання збереження дібров, на жаль, майже не піднімається. Хоча дуби завжди займали чільне місце в традиціях українського народу. Саме біля велетнів-дубів наші пращури-язичники приносили жертви та молились Перуну. Під їх могутніми кронами відпочивали козаки, повстанці, партизани. І досі по Україні де-не-де можна зустріти дуби з особливою енергетикою, які є місцем паломництва.

Ще 20 років тому Україна займала чільне місце в списку країн, багатих дубовими лісами – їх площа становила 1,7 млн га. Проте наразі є добре помітною динаміка зменшення площ дубових лісів природного походження.

im130617_02

                                           Рис. 1. Динаміка дібров Київської області

im130617_03

Рис. 2. Динаміка дібров Житомирської області

Зараз природні діброви представлені значною мірою віковими, тобто стиглими та перестиглими деревостанами, площа яких неухильно зменшується, передусім під час суцільних рубок головного користування. Діброви природного походження після вирубок замінюються молодими грабовими, осиковими або березовими лісами внаслідок незадовільного поновлення дуба. Як наслідок, немає відповідної заміни старих дібров середньовіковими або молодими природними дубовими лісами. Відповідно, у разі їх втрати – ми втратимо більшість оселищ рідкісних видів, пов’язаних саме зі старовіковими лісами.

Окремо варто зауважити, що термін «перестиглий» ліс, який застосовується в лісовому господарстві, не є доцільним, якщо мова йде про біологічну цінність лісу. З цієї точки зору, чим старіший ліс, тим, як правило, він є ціннішим для збереження біорізноманіття. Бо створює більшу кількість оселищ для існування видів, які пов’язані саме зі старими деревами та великою кількістю мертвої деревини.

im130617_04

Урочище Великий Ліс, Клавдієвське лісове господарство

І хоча дібров в Україні багато, але переважно вони зосереджені в Лісостепу та Прикарпатті. На Поліссі їх лишилось небагато.

Протягом лютого-травня 2017 екологи ЕПЛ, WWF, науковці та представниками інших громадських природоохоронних організацій обстежили низку перестиглих дібров Іванківському та Клавдієвському лісгоспах Київщини загальною площею трохи менше 100 га. Згідно з матеріалами лісовпорядкування, вони відносяться до експлуатаційних лісів і частково перебувають у фонді рубок головного користування і, відповідно, будуть повність зрубані протягом наступних років.

Оскільки ці діброви по лісівничій класифікації є перестійними – то господарська цінність їх незначна. Більшість дубів на них відноситься до «дров’яної» категорії технічної придатності внаслідок неправильної форми стовбура, наявності дупел, морозобійних тріщин, грибів, пошкодження комахами, наявності інших хвороб тощо. Натомість, ці ділянки мають велику цінність з точки зору майданчиків для спостереження процесів природного поновлення лісу. Ці діброви мають різні площі, конфігурації, лісорослинні умови, таксаційні характеристики, породний склад, вологість, ступінь господарського впливу. І є унікальна можливість спостерігати за процесами природного поновлення лісу в різних умовах!

im130617_05

Урочище Великий Ліс, Клавдієвське лісове господарство

Варто зауважити, що розмір розрахункової лісосіки по ДП «Клавдієвське лісове господарство» складає 51,01 тисяч кубометрів, з яких на дубову секцію приходиться лише 530 кубометрів, а по ДП «Іванківське лісове господарство» 97,84 тисяч кубометрів та 2,07 тисяч кубометрів відповідно. Зважаючи на це, виведення з господарського використання старовікових дібров не вплине суттєво на обсяги лісозаготівлі та фінансовий стан підприємств.

Більше того, в розвинених країнах ЄС та США лісові господарства давно вже заробляють не тільки на рубках та продажі деревини, але й на туризмі. Особливим попитом користуються екологоосвітні екскурсії. Тисячі туристів проходять екологічними стежками аби помилуватись віковими деревами та справжнім лісом, з мертвою деревиною та високим рівнем біорізноманіття!

im130617_06

Інформаційний стенд, який пояснює важливість мертвої деревини у лісі на території лісгоспу в Польщі.

Тому, з свого боку, ЕПЛ та WWF разом з науковцями НАН України готові допомогти спроектувати та облаштувати дві екологічні стежки дібровами Клавдієвського та Іванківського лісгоспів. На нашу думку, це може покласти початок екотуристичному напрямку діяльності лігсоспів в Україні, і буде гарним прикладом позитивної взаємодії лісівників та природоохоронної громадськості.

Аби зберегти ці найцінніші старовікові діброви Київської області – треба, в першу чергу, бажання лісників та політична воля керівництва лісової галузі.

Тому ЕПЛ вже звернулось до Держлісагенства та ВО «Укрдержліспроект» з пропозиціями виключити ці ділянки з фонду рубок головного користування, не проводити в них жодні суцільні рубки та надати статус постійних науково-дослідних особливо цінних захисних ділянок.

Час обєднати зусилля заради збереження дібров!

За додатковою інформацією звертайтеся:

Петро Тєстов, еколог ЕПЛ

Email: petro.testov@gmail.com

Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74

Андрій Плига, експерт WWF

Email: aplyha@wwfdcp.org

Тел.: (093) 349 – 52

Петро Тєстов, еколог ЕПЛ, Андрій Плига, експерт WWF

Залишити коментар