Хотіли як краще, а вийшло як завжди або чи виживе чорний лелека в охоронній зоні радіусом 1 км навколо його гнізда?

Впродовж останніх 12 років Західноукраїнське орнітологічне товариство та Державний природознавчий музей НАН України, в рамках міжнародного проекту «Ciconia-Ukraina», за підтримки Фонду «Ciconia» (Ліхтенштейн), здійснюють дослідження та заходи з практичної охорони чорного лелеки в Україні.

В цих заходах задіяна команда з понад 25 фахівців-орнітолологів та природоохоронців зі всіх куточків України.

За досліджуваний період встановлено чисельність, щільність гніздування та поширення карпатської та поліської популяцій чорного лелеки в Україні. З’ясоване значення старовікових лісів для гніздування виду та проведена їхня (лісів) інвентаризація у Рівненському Поліссі. Встановлені основні загрози для чорного лелеки в Україні та запропоновані заходи з їхнього усунення. Здійснені біотехнічні заходи з охорони гнізд виду. Встановлена демографічна та генетична структура популяції Західного Полісся. З’ясований раціон нагнізних пташенят. Проведена велика еколого-освітня кампанія серед населення та працівників лісового господарства. Підготований національний план дій з охорони чорного лелеки в Україні.Чорно-лелеча команда (не у повному складі)

Можливо про ці дослідження ніхто не знає? Щось там собі науковці досліджують, маючи закордонну підтримку. Та ніби то й ні. Опубліковано понад три десятки статей, від престижних наукових видань до науково-популярних і дитячих журналів.

Проведено понад півтора десятка науково-практичних семінарів з працівниками природно-заповідного фонду, лісового господарства, природоохоронцями та вчителями шкіл. Здійснено понад пів сотні виступів на телебаченні, радіо і в пресі.

Восени минулого року проведений окремий круглий стіл за результатами досліджень чорного лелеки в Україні, в якому взяли участь понад 70 науковців і природоохоронців зі всієї України. Взято участь в підготовці посібника «Особливо цінні для збереження ліси: визначення та господарювання (Практичний посібник для України)» (http://sfmu.org.ua/files/OCZL.pdf). На цій штучній платформі встановленій у 2012 р. в Шацькому НПП, щороку лелеки виводять пташенят

В усій цій бурхливій діяльності, базуючись на міжнародному досвіді і власних дослідженнях, завжди зазначалося, що для охоронної зони навколо гнізда чорного лелеки достатньо площі в радіусі 500 м у гніздовий період (з 1 березня до 31 серпня) та 100 м з вересня до лютого, коли лелеки у вирії.

Натомість, Згідно з Постановою КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555, від 12 травня 2007 р. № 724, (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756) в Санітарних правилах в лісах України зазначено, що: «Забороняється проведення санітарно-оздоровчих заходів навколо місця гніздування … чорного лелеки (радіусом 1000 м)»

Думаю, що мало хто з польових орнітологів здивується, якщо скажу, що такий радіус, був запропонований командами Володимира Борейка (КЕКЦ) і Олега Дудкіна (ТОПУ)!

Воно може так і могло би бути, проте охороняючи фауну в лісах, треба зважати і на потреби лісового господарства.

Впродовж 12 років ми обговорювали з лісівниками всієї України можливість створення охоронних зон навколо гнізд чорного лелеки радіусами 500/100. У більшості випадків отримували їхню схвальну відповідь.

Щороку за підтримки лісників ми обстежували до пів сотні лелечих гнізд, до яких нас водили (і возили, часто за свій кошт) допомагаючи в дослідженнях по всьому Поліссю і в Карпатах. Шляхом кропіткої праці була створена мережа працівників лісового господарства на різних рівнях, завдяки якій ми були впевнені, що чорному лелеці в Україні вже нічого не загрожує, особливо з боку працівників лісового господарства.

Пошук гнізд чорного лелеки спільно з лісниками

Проте, не так сталося, як гадалося. Цього сезону (2017), після введення в дію нових правил, більшість лісників відмовилися вести нас до гнізд лелек, називаючи нас брехунами, які розповідали їм про 100 метрові охоронні зони, а самі протягли в законі 1000 м.

Бо нас у лісах вони бачили регулярно, а авторів нових правил жодного разу. Частина відверто говорила, що їм тепер легше скинути гніздо з дерева і спокійно рубати ліс, ніж виводити з обігу майже 4 га лісу, через одне гніздо. А є лісництва, де таких гнізд є по кілька. Яскраво це видно на карті двох лісгоспів у Рівненській області.

Ми сподівалися, що це так і залишиться погрозами, які не наважаться реалізовувати люди, що стільки років допомагали нам охороняти цього птаха. Помилилися. Війну проти чорного лелеки розпочато.

Перший дзвіночок, як це не дивно, продзвенів на території ПЗФ у Ківерцівському НПП «Цуманська пуща».

З двох гнізд відомих у парку, одне, яке було розташоване на межі парку і його охоронна зона істотно заходила на територію держлісгоспу, зникло. Причому зникло воно не лише зі свого місця розташування на дереві, а й з-під самого дерева. І це при тому, що в гнізді знаходилися троє, щоправда вже таких що вміють літати, пташенят. Це яскраво ілюструють фото.

Фото зроблене 23.06.2017 р.Фото зроблене 02.08.2017 р.Це мало нагадує ту майже тонну гніздового матеріалу, яка становила гніздо на дереві.

А це стовбур сосни з гніздом.

Звідки ж дізналися працівники держлісгоспу про місце розташування гнізд чорного лелеки в заповідному лісі? Все дуже просто. За чотири дні до зникнення гнізд працівники наукового відділу парку подали документи до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, з детальними координатами розташування гнізд.

Боюся, що це далеко не єдиний і не останній випадок. Це лише початок.Що ж робити???

Насамперед, я б порадив тим, хто знає місця розташування гнізд чорного лелеки, про які не знають працівники державних лісгоспів, не спішити зі створенням навколо них охоронних зон. Як це не парадоксально звучить, для їхньої ж (гнізд) безпеки.

Зі свого боку можу запевнити, що в рамках програми охорони чорного лелеки в Україні ми будемо встановлювати штучні платформи для чорного лелеки у всіх місцях, де вони були скинуті людиною і оснащувати їх фотопастками. Можливості для цього в нас є.Останні два роки були для чорного лелеки дуже складними, через сильні посухи вони вивели мало пташенят. Якщо зараз лісники будуть нищити гнізда, то ситуація для цього виду складеться критична.Одне пташеня на гнізді часте явище в посушливі роки.

Перше, що треба зробити, це якнайшвидше внести зміни до Санітарних правил. Це єдине, що зможе зупинити ситуацію, яка склалася, хоча довіра до науковців, в очах працівників лісового господарства, підірвана дуже сильно.

І ще одне. Давайте, при прийнятті важливих рішень, особливо законодавчих, звертатися за консультаціями до фахівців у конкретних питаннях, а не займатися некомпетентною самодіяльністю, яка приводить до жахливих наслідків.

PS: Питання охоронних зон навколо гнізд хижих птахів у Санітарних правилах теж завищені, хоч і не так сильно, і так само не врахована сезонність для цих зон. Думаю з цього приводу мали б висловитися колеги, що спеціалізуються по хижих птахах.

к.б.н., с.н.с. Андрій Бокотей, керівник Програми охорони чорного лелеки в Україні, завідувач відділу ландшафтного і біотичного різноманіття ДПМ НАН України.

Джерело : https://www.facebook.com/notes/%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B9/%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B8-%D1%8F%D0%BA-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5-%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%B4%D0%B8-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%87%D0%B8-%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5-%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0-%D0%B2-%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96-/1574241222634730/


1 Коментар “Хотіли як краще, а вийшло як завжди або чи виживе чорний лелека в охоронній зоні радіусом 1 км навколо його гнізда?

  1. Boreyko сказав:

    Музыкальными критиками чаще всего становятся те, кто не умеет писать музыку. По видимому, г. Бокотей все-таки плохо разбирается в тактике охраны гнезд черного аиста, хотя и

    “керівник Програми охорони чорного лелеки в Україні”. Почему мы считаем, что для черного аиста должна быть   зона с радиусом в 1 км? На это есть две веские  причины=

    1. Очень часто черные аисты строят свои гнезда на деревьях, расположенных в лесных болотах, где они собирают корм для птенцов. Если создать охранную зону для черного аиста с небольшим радиусом, то гнездо будет  спасено, а болото, где аисты кормятся-нет, как как из-за возможной вырубки оно может высохнуть. В   результате черные аисты могут кинуть данное гнездо, возле которого создана  маленькая охранная зона.

    2. Как правило, черные аисты в радиусе около 1-2 км. имеют несколько запасных гнезд,  которые могут заселяться ими на следующий год.  Создавая одну охранную зону радиусом 1 км, мы  практически сразу накрываем действующее гнездо и запасные гнезда.  С точки зрения ведения лесного хозяйства это гораздо выгоднее, чем создавать охранную зону для каждого запасного гнезда черного аиста, под что уйдет гораздо больше площади лесного массива.

     

    Вл.Борейко

Залишити коментар