Гослесагенство повторило трюк Путина. Правда вместо Лугандона использовало короедов

Владимир Борейко, КЭКЦ

Чтобы отвлечь население от внутренних проблем, Путин начал « маленькую победоносную войну» с Украиной. Гитлер, чтобы победить коммунистов, поджег Рейхстаг, обвинив их в пожаре и потом , прикрываясь общественным мнением, закрыл компартию Германии. Российский царь Николая Второй, пытаясь отвлечь народ от социальных проблем, вначале начал « маленькую победоносную войну « с Японией, а потом- с Германией. Сталин постоянно отвлекал внимание от себя путем нахождения все новых ” врагов”, крича ” ату”! Используя успешный опыт этих четырех негодяев, руководство Гослесагенства решило отвлечь внимание общественности, СМИ, правительства от первоочередных проблем лесной отрасли- отсутствия госфинансирования, опасности продажи лесхозов в концессию, загнанной в тупик реформы отрасли, кадровых проблем, массового уничтожения лесов под видом « санитарных « рубок. Для этого была найдена тема , не имеющая особой актуальности, тема повседневная, как чистка зубов утром-короеды.

Недавно Гослесагенство провело в Ровенской области специальный выездной семинар, посвященный борьбе с короедом. И оказывается, главным препятствием в борьбе с короедом является не безответственное ведение лесного хозяйства, не отсутствие профилактики его вспышек, не воровские санитарные рубки, губящие украинский лес, а сезон тишины, который народный депутат Украины, бывший председатель Комитета по экологии Верховной Рады Украины Николай Томенко и Киевский эколого-культурный центр ввели специальным законом в 2015 г. Тот самый сезон тишины, который с 1 апреля по 15 июня каждый год запрещает в лесах шуметь, стрелять, рубить лес, чтобы те же самые дятлы и синицы могли спокойно вывести свое потомство и отправиться на войну с короедом.

Гослесагенство же « воюет» с короедом только для видимости, под телекамеру телеканалов. На самом же деле короеды и Гослесагенство-старые и надежные друзья-соратники. Гослесагенство Украины проводит крупномасштабный производственный эксперимент по созданию условий для массового размножения короеда, специального насекомого, позволяющего за очень короткий период времени радикально увеличить при помощи санитарных рубок объемы заготовки древесины, в том числе в заповедниках.
В последние годы экспорт древесины стал особенно выгодным делом. Поэтому лесные генералы всеми правдами и неправдами стараются вовлекать в самые интенсивные рубки те леса, заготовка древесины где пока запрещена или ограничена. Главным механизмом такого вовлечения являются санитарные рубки, а главным элементом, придающим этим рубкам видимость законности, является жук-короед.
Нынешнее плачевное состояние лесов Украины – во многом результат прошлого псевдо-ухода и прошлых псевдо-санитарных рубок, и еще результат алчного малограмотного лесного хозяйствования за последние 25-30 лет. Если бы в украинских лесах не было сплошных санитарных рубок – ситуация была бы гораздо лучше, поскольку сплошные рубки только способствуют размножению короеда и распаду насаждений. Катастрофическая ситуация с размножением короеда в борах Украины – рукотворная, вызванная неграмотным хозяйствованием.
Лесники ловко научились «сотрудничать» с короедами. Прежде всего это вылилось в массовые санитарные рубки, чаще всего сплошные, которые имеют очень высокий уровень криминализации. Санитарные рубки, при помощи раздувания ажиотажа о «нашествии» короеда, назначаются, чтобы заготовить древесину там, где это недопустимо из-за законодательных ограничений. Например, в заповедниках, заказниках и других объектах ПЗФ при помощи санитарных рубок ежегодно вырубалось более 1 млн. куб. м древесины на площади 44 тыс. га. Санитарные рубки давно превращены в «рубки дохода». Случаи, когда санитарные рубки проводятся добросовестно и качественно, не являются общей практикой.
Повсеместной практикой стало «санитарить» деловую древесину.
Сплошные санитарные рубки совершенно не противодействуют короеду, а, наоборот, лишь ускоряют его размножение и провоцируют дальнейшую гибель лесов. Это объясняется тем, что, во-первых, во время санитарных рубок вырубаются лучшие, здоровые, сильные деревья, недоступные для короедов. Во-вторых, после санитарных рубок в лесу остается много поврежденных, ослабленных деревьев, которые в первую очередь поражаются короедом.
В-третьих, по периметру вырубки деревья не могут противиться ветрам, выпадают, сохнут и становятся пищей для короеда.
В четвертых, вспышка короеда за год не распространяется дальше 100 м. Поэтому лесники распространяют короеда сами, перевозя его вместе с зараженной древесиной по всей стране.
В пятых, рубками лесники в первую очередь уничтожают природных врагов короеда-разных насекомых и птиц.Поэтому , благодаря лесникам, вспышка короеда с 3-4 лет продлевается до 5-6 лет.
Санитарные рубки способствуют ухудшению состояния лесов, снижают их продуктивность, ведут к их разорению и деградации. Это характерно для всей Украины.
Криминальное содружество лесников и короеда состоит не только в том, что короеды помогают лесникам обманывать общественное мнение и проводить санитарные рубки, которые никакого отношения к борьбе с короедом не имеют.
В благодарность лесники развозят короеда по другим районам и областям ( где его еще нет) на своих грузовозах, да еще кормят короеда. Они снабжают его обильным кормом – выращивают монокультуру из одних сосен. Кто бывал в лесах, тот видел эту картину буквально на каждой лесосеке.
Монокультуры сосны – излюбленный корм короеда.
Заготовленную зимой древесину нужно вывозить из леса до начала марта, то-есть до начала лета сосновых короедов. Это повсеместно не делается.
Поэтому короеды всей Украины искренне благодарят главного лесника Украины В.Бондаря, его команду, и надеются на дальнейшее успешное сотрудничество с ним и его ведомством.
Под шумок «маленькой победоносной войны « с короедом, Гослесагенство планирует не только отвлечь общественное мнение от проблем лесной отрасли, но и переделать новые Санитарные правила в лесах Украины, в которые год назад экологам удалось провести ряд важных ограничений на сплошные санитарные рубки в заказниках и других обьектах ПЗФ. Это очень не устраивает лесных чиновников, ведь они, и их высокие покровители с Банковой и Грушевского, стали ежегодно терять огромный навар на заготовке 1 млн. куб м. заповедной древесины. Для чего был утвержден новый состав « экспертов» , куда представители Госэкоинспекции и активисты экологических организаций, профессионально занимающиеся лесной тематикой, не вошли.
Однако г. Бондарю не мешало бы хорошо знать историю и помнить, чем кончил и Николай Второй , и Гитлер, и Сталин , да и чем уже кончает Путин


31 Коментар “Гослесагенство повторило трюк Путина. Правда вместо Лугандона использовало короедов

  1. Boreyko сказав:

    Уважаемые коллеги, в связи с тем что мне поступило много звонков и писем от работников лесного хозяйства в связи с этой статьей, в которых практически все они задают вопрос насчет того, -мол откуда я взял, что санитарные рубки леса не дают никакого толка в борьба с короедом, а то и даже способствуют размножению короеда, сошлюсь на мнение авторитетного ученого, занимающегося защитой леса, доктора наук В, Л.Мешковой=

    Доктору с-х.н.наук Мешковой В.Л.

    Уважаемая Валентина Львовна! Вы, конечно , знаете о недавнем ровенском семинаре по усыханию лесов  https://www.lisportal.org.ua/82181/
    В частности, в резолюции этого семинара есть такие слова=
    =єдиним по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження =

    То-есть против короедов есть только один прием- рубки.
    Хотелось бы знать Ваше мнение как специалиста по лесозащите  с мировым именем по поводу  данного суждения.

    С уважением, Вл.Борейко

    Уважаемый Владимир Евгеньевич!
    я уже высказывалась многократно. (…)

    И сразу после семинара на фейсбуке и на лесовом портале:

    Валентына Мешкова в ЛІСОЛЮБИ (спілка лісівників та захисників лісів Київщини)
    5 августа в 16:17 ·
    У кільканадцятий раз повторюю, що сухостійні дерева заселяють лише ті комахи, які неспроможні заселити живі дерева. Це доведено багаторічними дослідженнями. Тому вилучення сухостою не запобігатиме поширенню осередків.
    А уявіть собі, “лісолюби”, якщо раптом дадуть дозвіл на санітарні рубки. На вирубування сосни на такій площі, яку називають, потрібні люди та кошти. Сухі сосни, з яких вже вилетіли короїди, кудись треба дівати. На цю деревину із синявою попиту немає. Подрібнювати дорого, палити не можна.
    Місце для створення культур звільнити важко. А хто і за які кошти доглядатиме за цими культурами на такій площі? Подивіться на Нижньдніпровські ліси, які після пожежі 2007 року та суцільного вирубання дерев на згарищі не вдається відновити.
    Якщо рубати, то лише свіжозаселеі дерева, з яких ще не видетіли жуки, і які ще не втратили товарність.
    А чи хтось веде моніторинг? Чи є пронумеровані дерева, за якими видно поширення осередку? Чи використовують дані камер спостереження за пожежами для визначення змін осередків короїдів?

     

     

  2. OLEG Lystopad сказав:

    Дивує склад Робочої групи з доопрацювання Санітарних правил. https://www.lisportal.org.ua/82237/ . У ній немає практично нікого з тих, хто брав участь у підготвці останнього варіанту. ДАЛР не готове до дискусії?

    Де преставники екоінспекції? Де представники департаменту заповідної справи Мінприроди? Валентини Львівни Мєшкової, на яку є посилання у цьому тексті, теж не запросили, зате є пан Завада, позиція якого, при усій повазі до його заслуг, відома наперед.

    Де представник Херсонської ОДА, області, про досвід якої говорить пані Мєшкова? Або інших малолісних областей, де рубай-не рубай, а прогодувати колективи усе одно не вдастся?

    Очевидна заангажованість і передбачуваність пропозицій цієї групи.

  3. Boreyko сказав:

    Олег Листопад прав. Удивляться есть чему. Вызывает удивление не только  своеобразный состав рабочей группы по разработке новых Санитарных правил, но и своеобразный состав выездного совещания в Ровенской области, в резолюции которого решено бороться с короедом при помощи рубок. Этот семинар готовился в стиле агустовской ( 1948 г.) сессии ВАСХНИЛ, где под руководством псевдо-академика Лысенко, и при одобрении Сталина,  была разгромлена советская генетика. По сути и Ровенский выездной семинар Гослесагенства, а сессия ВАСХНИЛ 1948 г.-очень похожи по своей подготовке и методу проведения. И то, и другое был спектакль, а не  научно-практическое обсуждение проблемы.И там и здесь был заранее подготовлен список докладчиков-“обличителей”, проект нужной резолюции, приглашена ( и , скорей всего, проплачена пресса). Более того, августовская сессия ВАСХНИЛ 1948 г. по факту была более демократическая, чем выездной Ровенский  семинар Гослесагенства  2017 г. Там, в 1948 г. , хоть для вида дали выступить паре- тройке  ученых -генетиков, противников Лысенко.  На Ровенском же  выездном семинаре все было единообразно,единодушно, однотонно,  как в армии или на партсобрании КПСС. Все выступающие придерживались одной  единой точки зрения-что с короедами нужно бороться только при помощи рубок.  Причем чуть ли не единым и  главным научным авторитетом тут выступал г.Бородавка. Но можно ли, с точки зрения здравого смысла, опираться на мнение только одного специалиста, даже такого убежденного борца с короедами при помощи рубок как г.Бородавка? А почему не были выслушано мнение доктора наук В.Л.Мешковой, которая считает рубки бесполезным способом борьбы с короедом? Почему никто не озвучил мнение польского ученого Е.Гутовского, который считает, что рубки способствуют только увеличению длительности вспышки  короеда?

    Вывод одтн  и он ясен. Если бы Гослесагенство желало действительно найти  реальный способ борьбы с короедом и высыханием ельников, то на этот семинар были бы приглашены специалисты , имеющие различные взгляды. Этого сделано не было. Значит , пользуясь прикрытием короедов, как дымовой завесой ,Гослесагенство не хочет бороться с короедами, а желает только  добиться возобновления сплошных рубок в обьектах ПЗФ.

  4. Boreyko сказав:

    Еще хотел бы добавить пару слов о лесной науке. По выражению Аристотеля наука должна идти с факелом впереди практики и освещать ей путь.  Наука сейчас у нас находится в невыносимом положении.  Еще в более невыносимом положении  находится ведомственная наука. Особенно наука лесная. Издевательски низкая зарплата ученых, отсутствие денег на командировки, в  том числе на  зарубежные, на препараты, опыты, наблюдения, экспедиции,переводы зарубежных статей.  Скажите, как можно быть в курсе знаний  зарубежных ученых по борьбе с короедом, если нет денег ни на поездку на зарубежные конференции, ни на перевод статей из иностранных журналов?Политика Гослесагенства в отношении науки  еще хуже, чем сталинская. Сталин  хоть щедро финансировал научные исследования, особенно  оборонные, Гослесагенство  же держит своих ученых в ” черном теле”. Да это и понятно. Гослесагенству сильная и независимая лесная наука не нужна. Ему нужна наука полуживая, трусливая, безмолвная,  ” научно” обслуживающая очередные капризы или псевдо-научные заявления руководителей Гослесагенства. Научные мужи  превращаются в  шаманов, задача которых ” освещать” любое заявление вождей лесной отрасли.  Я уже выше упоминал о г. Бородавке, который очень ловко и неутомимо   налево и направо дает бесчисленные “научные” комментарии  подкупленной или обманутой  прессе по поводу того, что для борьба с короедом существует только один метод борьбы-рубки. Хотя существует и другая научная точка зрения, но она противоречит взглядам Бондаря и К, и поэтому  о ней следует забыть, а ее носителей, как минимум, не допускать к прессе. Однако самое опасное в этой ситуации то, что превратив лесную науку в собственную безмолвную служанку, Гослесагенство осталось один  на один с новыми современными рисками и вызовами, бороться и победить которых без современной сильной лесной науки совершенно невозможно. А значит, у Гослесагенства нет будущего. Как и у украинского леса.

  5. OLEG Lystopad сказав:

    “Поза грою” також опинилася й академічна наука, хоча у тому ж Інституті зоології є чимало високопрофесійних ентомологів. Дуже непогані спеціалісти були й в університетах на біологічних факультетах. Правда, зараз і НУБІП називається університетом :). Раніше він був Сільгоспакадемією, “грінченка” був педінститутом, а університетом називалися лише кілька вузів, в яких і рівень викладання, і рівень вимог до студентів були доволі високими.

  6. Boreyko сказав:

    Мне перезвонило несколько коллег-ученых и поблагодарило за поддержку вопроса с наукой. Правда ученые пытались сами себя и меня успокоить , мол у Гослесагенства нет на науку денег. А вот тут я с ними не соглашусь. Деньги у Гослесагенства есть. Правда оно их тратит не на лесную науку, а на пиар. Особых результатов в само-пиаре добилась  г. Юшкевич, которая по дешевке подминала под себя  СМИ и публиковала ( скорей всего на правах рекламы) бесконечные интервью с собой любимой. Сейчас Гослесагенство  тратит немалые  гроши на раздувание в  СМИ опасности с короедом, и скорей  всего эти материалы тоже  проходят по графе ” на правах рекламы”. Существует также ( и не за бесплатно) специальный сайт Гослесагенства ( созданный как я понимаю, в пику независимому  Украинскому лесному  порталу), а также журнал Гослесагенства ” Лісовий і мисливський журнал”, где публикуются специально отобранные  цензурой материалы. Что касается журнала-то это крайне убогое по своему интеллектуальному  уровню издание, в котором невозможны ни обмен мнением разных специалистов, ни дискуссии.  Взять хотя бы  антиволчью истерию, который журнал занимается ни один  год, за что получил в прошлом году международную антипремию им.  Старухи Шапокляк. И вся эта пропагандистская машина не  за бесплатно обслуживает Гослесагенство. И что особенно любопытно-деньги на нее идут государственные, а интересы обслуживаются-частно-ведомственные.

    • popkov сказав:

      Самое интересное в том, что в 333 предприятиях Гослесагентства, направленных на передачу в концессию, никто на спич Владимира не отреагировал… Это логично:  со…те  и воздастся вам…

      Объясните мне почему на Украинском лесном портале нет лесоводов и их точки зрения?  Им сказали, что НЕЗЯ или …это глубоко личное…?

  7. Firman_ua сказав:

    Дуже прогресивна і актульна стаття екололога і біолога із здоровим глуздом
    Науковець Ігор Загороднюк: “Ми ганяємо бабусь, які продають проліски, але чіпляємо медалі героїв України тим, хто знищує задля деревини сотні гектарів лісових екосистем” STYLER › LIFE 15.08.2017 – 13:49 Катерина Гончарова Катерина Гончарова Власний кореспондент Styler Фото: Ігор Загороднюк (РБК-Україна) Фото: Ігор Загороднюк (РБК-Україна) Хто називає себе екологами і займає екологічні посади, чому унікальні рідкісні види тварин охороняють здебільшого лише мисливці, а охорона природи в країні не може бути прибутковою розповів відомий науковець, кандидат біологічних наук Ігор Загороднюк — один із найбільш відомих в Україні вчених, які досліджують дику природу. З 1983 по 2003 рік Загороднюк працював в Інституті зоології імені Шмальгаузена НАН України. Потім — на Закарпатті був доцентом кафедри ентомології (викладав екологічні дисципліни) Ужгородського національного університету, а з 2005 до 2014 року — доцент кафедри екології та садово-паркового господарства Луганського університету імені Тараса Шевченка та завідувач Лабораторії екології тварин цього університету. Зараз Загороднюк працює в Національному науково-природничому музеї. Він — автор ряду наукових праць, опублікованих у престижних профільних виданнях. Фото: “В Україні екологією часто займаються непрофесіонали, які навіть не мають відповідної освіти, а створення заповідників часом не стає порятунком для рідкісних тварин, а може їм навіть зашкодити”, – Ігор Загороднюк (РБК-Україна) Ігор Володимирович — лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки 2015 року. Отримав її разом із кількома іншими провідними фахівцями за цикл наукових праць “Наукові основи збереження та відновлення біотичного і ландшафтного різноманіття України в умовах змін навколишнього середовища”. Ігор Загороднюк вважає: у нас поняття екології часто зводять до опису порушень довкілля, і “екологами” часто називають всіх причетних до реєстрації таких порушень, зовсім не до досліджень та моніторингу. “Тому й виходить, що в Україні екологією часто займаються непрофесіонали, які навіть не мають відповідної освіти, а створення заповідників часом не стає порятунком для рідкісних тварин, а може їм навіть зашкодити”, — каже він. Про це науковець розповів у інтерв’ю для Styler. Ігоре Володимировичу, які найбільші проблеми зараз є у сфері охорони природи в Україні? Проблеми галузі — безкінечні. У нас тварин “охороняють” здебільшого в зоопарках або в музеях, часто вже як зниклі у природі види, а треба охороняти у природному середовищі, де ці тварини живуть. Або охороняють чужорідних тварин, часто прямо у містах. І не знають, що охороняти треба ще й дику природу. На жаль, в Україні охорону тварин часто зводять до занесення видів до Червоної книги, і на цьому, як правило, все й закінчується. Створення чергового “червоного” списку — це чималі кошти, як грантові, так і бюджетні. Наприклад, кажуть, що остання Червона книга коштувала близько півмільйона. Але для охорони тварин це мало що дало! Бо Червоною книгою все має не закінчуватися, а починатися: ведення моніторингу, розробка і реалізація засад практичної охорони, розвиток заповідної мережі тощо. Фото: “Під гаслами охорони у нас ведуться різноманітні роботи. Але на практиці охорону здійснюють, на жаль, лише мисливці”, – Ігор Загороднюк (РБК-Україна) Під гаслами охорони у нас ведуться різноманітні роботи. Але на практиці охорону здійснюють, на жаль, лише мисливці. Парадокс, але це насправді так. Чому? Бо вони зацікавлені у прирості популяцій “своїх” видів. Тварини можуть існувати в більш-менш пристойних умовах і в заповідниках. Але тут існує ще один парадокс: часом створення заповідників приносить не тільки користь, а і шкоду. Хіба створення заповідника може нашкодити? Їх же створюють зазвичай для того, щоб зберегти природу. Звісно, заповідники — це добре. Але їх часто створюють із неправильними підходами. У нас думають приблизно так: “Погляньте, там же живуть такі красиві метелики, ховрашки, комашки. Давайте створимо для них заповідник!” І створюють. Але це кардинально змінює умови життя тварин. І вони вимирають. Всі згадують про бабака лише у День бабака, а у бабаків таких днів — 365 на рік. І вони часто для бабаків не зовсім святкові: то їх обкатали плугами, то обстріляли, то потруїли, то безпритульні пси погризли малечу. У Стрільцівському степу, що на Луганщині, існувала популяція цих тварин. Заповідник створили спеціально для їх охорони. Але з часом бабака там не стало. Чому? Бо не стало випасу, не стало сінокосів. І бабак “пішов” звідти, вимер. Всі великі вимирання починаються зі зникнення локальних популяцій. Жахливо, коли центрами вимирань стають заповідники. І таких прикладів по всій країні — купа. Щоби заповідники виконували функцію збереження популяцій рідкісних видів — заповідного режиму недостатньо. Потрібні активні дії. І потрібні великі площі! У нас часто говорять, що охорона природи має бути прибутковою. Чому так? У багатьох країнах, зокрема в США, значно легше щось зберегти, відтворити, виростити, проте це не пов’язано з рівнем економічного розвитку. У нас чомусь треба доводити економічну доцільність охорони природи. І довго та складно доводити потребу створення або розширення нового заповідника або обмеження господарської діяльності, наприклад рубок. Фото: “В охороні природи не може бути економічної доцільності!” – Ігор Загороднюк (РБК-Україна) В охороні природи не може бути економічної доцільності! Доцільність — це життя в якісному середовищі, у тому числі життя наступних поколінь. Охорона природи завжди збиткова для поточного часу. Це як витрати на власне здоров’я: вони не дають прибутку, вони важливі для нормального життя. Про неї мають дбати всі, але насамперед — держава! Власне, це одна з головних стратегій виживання на два-три покоління вперед! В охороні природи не треба шукати якоїсь вигоди. Єдиний виняток — природні промисли, коли господарники вкладають сили і кошти у повне відновлення ресурсів, які вони експлуатують. З екологічної точки зору це означає, що вони мають прибуток виключно з приросту популяцій. Цим займаються мисливці. Звісно, я категорично проти полювання за межами мисливських господарств. Проте, реально вони нерідко мають значно більші успіхи, ніж ми. Особливо у стосунку до дикої фауни. Поки зоозахисники рятують псів і котів, мисливці розводять лосів і оленів. Сумна правда. Один знаний мисливствознавець, відомий в мережі як Василь Єгер, який виїхав з України, веде тепер одне з найбільших мисливських господарств Європи, під Мадридом. У наших товариських суперечках він сказав якось: “Дайте мені того вашого старого зубра, і я за той трофей за кілька років створю нормальне стадо і пущу зароблені кошти на формування нових популяцій”. Але наш колега — і його опонент — відповів, що ніколи з мисливцями не можна мати справу, а того останнього зубра ми поховаємо і поставимо на його могилі хрест. Отак і ставимо далі хрести. Це особливість нашого суспільства: ми ганяємо бабусь, які продають проліски, але чіпляємо медалі героїв України тим, хто знищує задля деревини сотні гектарів лісових екосистем, де росли мільйони рідкісних квіточок, яких запилювали ще більш рідкісні джмелі. А от коли все винищать, тоді й почнуть охороняти. Коли у нас вовків буде 20 особин, тоді й кинуться влаштовувати гучні акції на захист сіроманців. А поки їх є пару тисяч, то ніхто їх і не охоронятиме. Чи існує зараз якась програма по збереженню природи в Україні? Законів багато. Ще у 1999 році в Україні заново приймався Закон “Про екологічну мережу України”. Але вийшов жарт — “екологічна мережа” — це ж мережа фахівців екології, проте мова йде про збереження або відновлення мережі природних ландшафтів, розробку відповідного комплексу заходів, і все інше. І що ви думаєте? Не зроблено жодного кроку в реалізації цієї мережі на практиці! Все існує тільки на паперах. Ентузіасти, професіонали і ті, хто горять бажанням зберегти природу, зробили десятки проектів. З кожної області подавався мінімум один проект про створення відповідної регіональної мережі. Але з 1999 року нічого не реалізовувалося! Фото: “На захист безпритульних псів ми витрачаємо більше коштів та емоцій, ніж на всю унікальну фауну Червоної книги України і проекти її збереження”, – Ігор Загороднюк (РБК-Україна) Проте мушу зазначити, що реально гарних та дієвих розробок у нас багато. Вони є, але вони не реалізуються на практиці. Бо коштів на програму власного виживання у нас немає. І немає волі прийняти рішення, що ця стаття витрат має бути такою ж гарантованою і контрольованою, як і державна безпека та оборона. Бо маємо реальні загрози опинитися у штучних екосистемах із будяків та пацюків. На захист безпритульних псів ми витрачаємо більше коштів та емоцій, ніж на всю унікальну фауну Червоної книги України і проекти її збереження. Проблема і в непрофесіоналізмі? Часто чуємо про те, що у сфері охорони природи є брак професійних екологів. Зараз в Україні є купа людей, які називають себе екологами, але насправді ніколи не мали екологічної освіти. Не мають навіть диплому, а про публікації у фахових виданнях я взагалі мовчу. Серед них є натхненні особистості, які успішно просувають і реалізують важливі локальні проекти. Проте у період, коли всі себе вважають екологами, професіоналів не чутно. То про який розвиток може йти мова? В тому числі й через це, наші екосистеми — у дуже хворобливому стані, без нормальних моніторингу, охорони та менеджменту. Читав нещодавно новину про те, що черговим начальником Департаменту заповідного фонду та екомережі призначили випускника інституту нафти і газу. Припустимо, у нього навіть є спеціальність еколога. Але людина все одно не “заточена” під охорону природи, але заточена під такі кастинги. От вам вся правда України. І так — всюди: призначають кумів, сватів, братів або лівих, але своїх. Нічого за багато років не змінилося. Мінприроди, здається, є рекордсменом за швидкістю зміни міністрів. Що не допомагає охороні природи аж ніяк. Всі знають, що посередня посада у сфері природоохорони на місцях не завжди дістається тим, кого варта. Згадайте минулорічні вибори в національних парках Одещини. Сміялася вся країна. І плакала. І що маємо за рік? А маємо гарні новини на сайті прокуратури. А хіба рік тому це всі не розуміли, що так все і буде? Звісно, є фахівці, що віддані своїй справі. Але вони не в системі, і тому їх рано чи пізно посувають. Або й не обирають. Бо вони не обіцяють того, що обіцяли прохідні пішаки. Як можна вирішити ці проблеми? З чого почати? Замість списку рідкісних тварин, які просто “існують” на папері і про яких написано у красиво ілюстрованому виданні, має бути реальний план дій по порятунку їхніх популяцій. На Заході це називають Action Plan. Це комплекс мінімально необхідних заходів, які потрібні для збереження або й відновлення певної популяції. Це передбачає кошти на моніторинг, на обмеження у тварин хвороб, обмеження поширення шкідників. У кожного виду це відбувається по-різному. Але наша практика свідчить, що в Україні такі плани нікому не потрібні! У нас жоден об’єкт із Червоної книги не має плану дій з його охорони. Тобто не захищається на практиці. І на рідкісних тварин не йде жодної копійки. А тим часом черговому престижному виданні пишуть: “цей вид охороняється на заплавних луках та в такому-то заповіднику”. Але як охороняється? Хіба можна собі уявити, що там хтось ганяє ту гусінь, яка лізе їсти рідкісну рослину, чи виганяє худобу на ті луки випасатися або, навпаки, не випасатися? Це ж смішно! У великих містах на бродячу собаку можуть витратити до 400 гривень на рік, а на будь-яку тварину з Червоної книги — нуль. Але кому з тварин загрожує зникнення? Напевно не безпритульному псу, а виду з Червоної книги. Зараз у суспільстві стали частіше говорити про питання захисту тварин і гуманного до них ставлення. Особливо – після прийняття закону, який збільшує відповідальність за жорстоке поводження із тваринами. Наскільки ця проблема актуальна? Знаєте, я був шокований, коли почув, що КМДА визнало котів частиною міської екосистеми. Це ж безглуздо! Хоч одного з них мені на іспит — я б відразу відправив на перездачу, а з роботи би звільнив. Бо ніхто там не знає, що немає популяції безпритульних котів і псів! Вони існують за рахунок постійного притоку зовні, за рахунок викидання тварин на вулицю людьми. Лікувати треба свідомість людей, які їх викидають. Це проблема не так екології, як соціальних психологів, психотерапевтів. Бо треба лікувати суспільство, змінювати мислення людей. Вуличні тварини їдять “вільну” органіку, і цим вичищають вулиці й подвір’я. В цьому їх плюс. А мінус у тому, що можуть покусати і розносять хвороби. Всі знають, що до 15% перевірених ветеринарними станціями собак і котів — хворі на сказ. За рік маємо по кожному району кожної області до 1000 антирабічних призначень після укусів псами або котами. До речі, вакцини немає. А на чорному ринку вона коштує не менше 3-4 тисяч гривень. Я сам купував двічі, при тому через аптеки, в яких вакцин “немає”, і мої друзі купували. Не треба обмежувати зусилля зоозахисників допомогою лише безпритульним псам і котам. Їхня активність важлива, але вона дуже “збочена” на безпритульних тварин, без уваги до дикої природи. Як людина може долучитися до захисту природи? Однозначно буде позитив, коли будуть просто розвішувати для птахів годівниці взимку, розвішувати будиночки для кажанів або створювати штучні нерестилища для риб. Коли будуть огороджувати місця, де через дорогу регулярно ходять їжаки або повзуть вужі. Тоді буде хоч якийсь позитивний контакт людини з дикою природою, хоч якась їй допомога. У Франції та Німеччині свого часу роками працювали над тим, щоб вивести всіх безпритульних тварин. І зараз якщо там з’явиться якийсь пес, то він стає героєм соцмереж. Чому? Бо він один, а не 20-30 тисяч київських парій. І цим займалася держава. А наше суспільство опустилося до того рівня, що дало волю догхантерам! Це велика проблема, бо це і ринок отрут, і ринок зброї, і соціальні конфлікти. Догхантери взяли на себе цю роботу, бо державі — все одно. Які є найкращі способи, щоб захистити природу, в тому числі рідкісних тварин і рослин? Основа активності має бути в обмеженні присутності людини або людського втручання у природу. Інколи це на порядок важливіше, ніж вкладання коштів. Подивіться на Чорнобильську зону. Звісно, це була екологічна катастрофа. А ще більше людська біда. Але подивіться на результат, тобто гляньте на все з точки зору екології. Бо що там сталося? Врешті все розквітло, коли звідти пішов найголовніший руйнівний фактор природи — людина. Оскільки 90 % популяцій рідкісних видів мешкають поза заповідниками, без реалізації ідей екомережі ми нічого не врятуємо. І себе також. Але маю надію, що будуть і кращі часи… Ми маємо поки ще потужний науковий потенціал і поки ще життєздатні популяції багатьох ключових видів в наших екосистемах. Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
    Повний текст читайте тут: https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/uchenyy-igor-zagorodnyuk-my-gonyaem-babushek-1502790390.html

  8. Boreyko сказав:

    popkov сказав:
    16.08.2017 в 21:30 Редагувати

    Самое интересное в том, что в 333 предприятиях Гослесагентства, направленных на передачу в концессию, никто на спич Владимира не отреагировал… Это логично:  со…те  и воздастся вам…

    Объясните мне почему на Украинском лесном портале нет лесоводов и их точки зрения?  Им сказали, что НЕЗЯ или …это глубоко личное…?

    Уважаемый Михаил !  Дело в том, что современные лесники-это продукт системы, которая десятки лет , путем эволюции, выращивала в них покорность перед начальством и  еще страх перед ним. Как известно, и  кадры на руководящие  должности  подбирались  соответствующие-не по опыту или способности мыслить самостоятельно, а по уровню личной  преданности. В качестве примера могу напомнить историю, как  г.Юшкевич  подло и цинично расправилась с руководителем Киевского облуправления лесного хозяйства Валерием Адольфовичем Цибулько за то, что он не стал по ее команде отзывать свое погодження на создание нацпарка на месте охот Януковича в Сухолучье.

    Вот и сейчас, многие лесники, с которыми я говорил, согласны со мной, что сплошные рубки-ничего не дадут в борьбе с короедом. Более того, Ивано-Франковское облуправление лесного хозяйство с августа 2017 г. самостоятельно отказалось от сплошных санитарных рубок, однако абсолютное большинство лесников предпочитает слепо следовать  идиотским и самоубийственным указаниям Гослесагенства. Корабль продолжает прежним курсом идти на мель…

    С глубоким уважением, Вл.Борейко

    • popkov сказав:

      Владимир,

      Я ведь тоже лесник и мне больно за то, во что превращается эта благородная профессия… Вы правы , у отрасли нет встроенной защиты от подлецов и дураков, но в ней ещё остается громадный не раскрытый потенциал… Конечно те люди о которых я говорю работают не на киевском асфальте, но их пока много, хотя с каждым днем становится меньше.

      С Валерием мы знакомы и дружим давно…Мне тоже жаль, что он ушел… Да он работал в СИСТЕМЕ в её черные годы, но всегда носил “белые одежды” и старался как мог защитить предприятия от  корупционно- чиновничьего давления…Конечно постоянный стресс сказался… Когда мы последний раз разговаривали, – Адольфович был в больнице… Пожелаем ему здоровья, а лесному хозяйству конструктивных и обдуманных перемен к лучшему.

      О рубках поговорим отдельно. Вы дали возможность выборочными рубками доводить полноту до 0,1 . Для нечистых на руку это великолепный инструмент, который по своему негативному потенциалу много мощнее, чем ССР… В Ивано-Франковском ОУЛМГ это поняли раньше… и даже попиариться не преминули…

      • OLEG Lystopad сказав:

        пропозиція про повноту рубок до 0,1 від екологів не надходила. Але Чим краще була попередня повнота – 0,4? Після досягнення якої проводилися суцільні рубки? Правий наш один спільний знайомий, який говрить, що для дроворубів закон не писаний, і вони будуть ігнорувати усі вимоги здорового глузду, які би закони не написати.

         

  9. Ісаченко сказав:

    Більше половини цього порталу займають вис***ри усіляких екологів і екологістів. У них є безліч інших своїх інформресурсів, гроші, час сидіти і строчити свої проекти. Питаєте, чому не пишуть лісівники? Вони працюють. Справа точно не у куцості розуму чи у неумінні озвучувати свої думки. Чесно, хлопці-ніби-екологи, ці ваші словесні перестрілки, оздобленні апокаліптичними прогнозами “видатних” діячів лісової справи, приниження і образи на адресу лісівників надзвичайно шкодять лісовому порталу, гублять цікаві і конструктивні дискусії, обмін думками. Ви, екологи-екологісти, вже самі перетворилися на короїдів, які гризуть живі дерева. Трохи фільтруйте свій базар, переважно тільки вам і потрібний.

    • popkov сказав:

      Светлана… Дорогая и уважаемая Светлана… Вы сейчас получаете уникальный опыт, работая внутри СИСТЕМЫ… Если можно, расскажите нам об организации работы пресс-служб, которые есть в Гослесагентстве, во всех  ОУЛМГ и очень многих лесхозах… Я понимаю, что их работники “не сеют и не пашут”, но интересно, чем они занимаются, какие задачи перед ними ставят, достойно ли оценивают их труд? Какую мысль они хотят донести до общества и почему их нет на этом портале? Почему они не спорят с экологами? Молчание знак согласия?

      У Борейко и Листопада точно такой же редакторский доступ к сайту как и у Вас… Вы все им пользуетесь, что меня только радует… Я неделю не мог доползти до компьютера, но благодаря Вам сайт жил… СПАСИБО!!! Конечно Вы  правы:  лесники проигрывают экологам “за явным преимуществом”…Почему? Их же на порядки больше? В их рядах есть профессионалы получающие деньги исключительно за “работу с общественностью”… Редакторский доступ я открыл многим лесоводам и открою любому кто “дышит лесом” и готов подпитывать сайт, размещая материалы… Зарегистрироваться и оставлять комментарии сейчас проще простого… Почему это никто не делает… хотя читают сайт очень многие?  Может всё просто….”Пользователи” – пользуются, “постоянные пользователи” – пользуются постоянно… а разговоры о чести и совести лесоводов это просто “бла -бла- бла”… также как и Ваши пассажи о том, что лесники так тяжело и круглосуточно трудятся на благо Родины…, что сил и времени на то, чтобы два предложения на компьютере написать уже не остается…

      Я ушел из СИСТЕМЫ 5 лет назад и ни одного раза не пожалел об этом… Она становится все хуже хуже. Прав Гнап – Виктору  пора возвращаться … он хоть и доил отрасль, но не убивал её…

      Что касается дискуссии, то я не согласен ни с Владимиром, ни с Олегом…но уважаю их право иметь и отстаивать свою точку зрения… Чуть -чуть разгребу завалы, образовавшиеся за время болезни, и отпишусь аргументировано…

       

  10. Boreyko сказав:

    Еще один   яркий пример манипуляции общественным мнением со стороны пиарщиков Гослесагенства. Пиарщик ( не имеющий экологического или лесного образования делает)  ” накат” на Сезон тишины=

    -” Как пояснил представитель пресс-службы Гослесагентства Украины Валентин Колечкин, это было вызвано большим количеством жалоб граж­дан, которые видели в санитарных рубках криминал, ведь неспециалистам сложно подтвердить их обоснованность. Поэтому стало понятным, почему здесь не вырубаются гектары «рыжего» леса и не принимаются меры по уничтожению вредителя, который с невероятной скоростью увеличивает статистику погибших насаж­дений. Также здесь второй год узаконен и так называемый период тишины: начиная с 1 апреля и заканчивая 15 июня (самый актуальный период для выборочных санитарных рубок) запрещено проводить какую-либо хозяйственную деятельность в лесах и организовывать охоты”

    О борьбе с шестизубым короедом в Республике Беларусь

    А вот харьковский энтомолог В.Терехова считает, что борьбу с короедом нужно проводить уже после Сезона тишины=
    Обгрунтування недоцільності скасування « Сезону тиші» заради боротьби зі шкідниками лісу
     

    Терехова Вікторія Валеріївна,

     

    ентомолог, старший викладач кафедри зоології ХНУ ім. В.Н Каразіна

     

     

     

     

     

    Дотримання “сезону тиші” у лісі на території природо-заповідного фонду є одним з ключових факторів збереження біологічного різноманіття, яке є запорукою гармонійного і сталого існування лісової екосистеми. Здорові ліси взагалі не потребують жодних «санітарних» заходів.

     

    Оптимальні терміни лісогосподарських заходів, які в тому числі враховують максимізацію прибутку, були встановлені ентомологами. Згідно з результатами досліджень фенології небезпечних стовбуровихшкідників, у Лівобережному Лісостепу України вирубування слід проводити післязакінчення вегетації (в зимовий період) та вивозити зрубанудеревину не пізніше 15 березня наступного року.

     

    Санітарні рубки взагалі мають проводитись лише за особливих умов та після всебічного обстеження і моніторингу відповідних ділянок лісу. Якщо основна задача санітарних рубок полягає в тому, щоб разом із деревиною видаляти осередки розмноження комах, то це треба робити вже після того як вони цю деревину заселили (і до того, як вилетить нове покоління жуків).Досліджувана нами динаміка різноманіття і чисельності жуків ксилофагів, показує наступний результат. Сумарна кількість видів та кількість дорослих особин комах-ксилофагів поступово зростає і досягає максимуму в першій половині червня. Це означає що в цей час комахи відкрито літають, розселяються і відкладають яйця. З середини червня кількість та різноманіття дорослих комах-ксилофагів поступово знижується. Одночасно з цим починається активний розвиток їхнього потомства в стовбурах дерев. Тому якщо є задача разом з деревиною видалити личинок ксилофагів, найдоцільніше це робити після середини червня, щоб максимальна кількість жуків встигла відкласти яйця і почався розвиток молодого покоління комах в деревині.

     

    Для найбільш шкодочинних видів жуків-короїдів (шестизубчастий та верхівковий короїди, великий та малий соснові лубоїди) “сезон тиші” – це час активності дорослої стадії першого покоління (а не личинок в деревині) і санітарні рубки в цей час не здатні суттєво вплинути на зменшення чисельності цих видів. Навпаки, деякі наслідки рубок в період активності жуків, наприклад різке освітлення, сприятимуть ослабленню сусідніх дерев, що залишилися в лісі, і, як наслідок, заселенню їх стовбуровими комахами.

     

    Як раз після завершення сезону тиші, починаючи з середини червня є проміжок часу, коли личинки вже відродилися, але вони ще знаходяться в товщі деревини, до виходу жуків нового покоління. В цей час, близько ІІІ декади червня, якщо є відповідні дослідження і обґрунтування, проведення санітарних рубок може мати сенс.

     

    Отже з біологічної точки зору терміни забороненої і дозволеної лісогосподарської діяльності в об’єктах природо-заповідного фонду синхронізовані, не суперечать один одному, і не потребують змін. Навпаки, відміна сезону тиші несе загрозу нормальному існуванню лісових екосистем на територіях ПЗФ. Моє відношення до пропозиції скасування заборони рубок в сезон тиші різко негативне http://ecoethics.ru/obgruntuvannya-nedotsilnosti-skasuvannya-sezonu-tishi-zaradi-borotbi-zi-shkidnikami-lisu/

    И самое любопытное-пиарщики Гослесагенства за свою дезу никакого наказания не несут…

  11. Boreyko сказав:

    продолжим тему=

    На выездном совещании Гослесагенства в Ровенской области в резолюцию записали=

    “Виходячи із міжнародного досвіду впровадження системи заходів профілактики, локалізації та оздоровлення лісових насаджень, а також методологічних розробок Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, встановлено, що єдиним по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами.”https://www.lisportal.org.ua/82181/

    Однако кто и на каком основании сформировал такую однозначную установку? г.Бондар? , пиарщик Гослесагенства г.Колечкин? энтомолог, активный участник всех  мероприятий против Санитарных правил  г.Бородавка?

    А как зарубежный опыт, где применяют, к примеру, активно=

    1.  феромонные ловушки?

    Где вы видели в украинских  лесах феромонные ловушки ?

     

    В Норвегии установили 600 тыс. феромонных ловушек, которыми было отловлено в 1979 г. 2,9 биллиона жуков, в 1980 – 4,5 биллиона (средний отлов жуков типографа на ловушку составил 4700-7400 шт.),  отмечено, что ущерб от короеда вокруг ловушек значительно сократился.

     

    В Швеции борьба с короедом с 1978 г. была дополнена феромонными ловушками. В 1978 г. их выставили 30000 шт., 1979-316880, 1980-336720, 1981 -335448, 1982 – 119564, с 1983 г. эти работы прекращены, т. к. популяция короеда снизилась до обычного уровня численности.

     

    В Германии в этот же период против короеда-типографа использовали ежегодно более 100000 ловушек с феромоном.

    2. ловчие деревья

    Ловушками можно отловить до 10% популяции короеда. А вот эффективность «ловчих деревьев» – в 30 раз больше.

     

    Однако кто считал, сколько таких ” ловчих деревьев”  действует в Украине? Три дерева или четыре?

     

     

    3.специальные препараты.

    В Беларуси применяется около десятка препаратов против короедов. В Украине-ни одного.

    4. биологические методы борьбы.

    Давно известно, что одним из главных врагов короеда являются синицы и дятлы. Особенно трехпалый и большой и малый

    пестрые. Но трехпалого дятла сами лесники загнали  в Красную книгу, вырубив практически все спелые леса, где он любил гнездиться. Немногим лучшее положение с другими дятлами и синицами, ибо вырубая дуплистые деревья, лесники специально уничтожают главных врагов короеда.

     

    Хозяйственные леса, где дятлов и синиц в несколько раз меньше, чем в заповедных, становятся беззащитными против короеда.

    .

    Кроме птиц, к ярым врагам короедов относятся насекомые (хищники и паразиты) – пестряк, карапузик, блестянка, жукоед и чернотелка. Например, жукоед обычно поражает до 80% короедов.

     

    Карапузик, чернотелка, блестянка, личинки пестряка поедают яйца, личинок и куколок типографа; жуки пестряка уничтожают взрослых жуков этого короеда.

     

    Жуки указанных хищников весной сосредоточиваются на свежих пнях, истекающих соком деревьях, под кусками свежей коры. Специальные опыты А. М. Воронцова показали, что, учитывая это свойство жуков, их можно

     

    привлекать на приманки. Слетаются жуки на приманку с площади до 0,5—1 км по радиусу. К началу яйцекладки жуки перелетают в места размножения короедов и способны истребить до 60% и более их яиц и личинок.

    Однако где, в каких украинских лесах применяются против короеда биологические методы борьбы?

    Вывод один  и он безутешен. Гослесагенство кровно заинтересовано в массовом воспроизводстве короеда, и поэтому оно превращает леса в ферму по размножению короеда.  Для чего используются рубки, приносящие больше вреда в борьбе с короедом, чем пользы.А эффективные способы борьбы с короедом специально не применяются.

     

  12. valentyna meshkova сказав:

    Уважаемый Владимир Евгеньевич!

    Позвольте уточнить вопрос  эффективности феромонных ловушек и ловчих деревьев.

    В названных Вами странах Европы используют в массовом масштабе феромонные ловушки для отлова короеда-типографа, причем часто – в научных целях и в целях прогноза – уточнить сроки лёта и заселения деревьев. Вспышку этим не погасить. Главным остается выборка свежезаселенных (а не сухих!!!!!) деревьев и их вывоз.

    Феромоны против других короедов производят во многих странах, в частности, в Польше, России, Румынии, но тоже реально используют для мониторинга.

    НО!!! в Крыму во время вспышки непарного шелкопряда 90-х гг. весь лес был заполнен летающими бабочками, но в ловушки никто не попадал. Если численность высока, самец выбирает привлекательную для него самку по внешнему виду, а если низка, то летит за много сотен метров на запах феромона.

    В популяции насекомых всегда есть часть особей, которые не летят на феромон, а выбирают объект заселения визуально. У этих особей и потомство меньше реагирует на феромон. Поэтому и в садах феромонные ловушки применяют чаще для установления сроков лёта и примерного уровня численности, что особенно важно относительно насекомых, имеющих несколько поколений в году.

    Вывод: производство феромонов лесных вредителей в Украине наладить нужно, т.к. покупать за рубежом дорого, но использовать их нужно исключительно для мониторинга – чтобы вовремя установить факт заселения деревьев.

    Ловчие деревья – свежесрубленные здоровые деревья (1-2 категорий) – привлекают короедов, если рядом не растут сильно ослабленные и усыхающие деревья (3-4 категорий).

    Выкладывание ловчих деревьев имеет смысл, если это делать вовремя (о сроках я писала неоднократно). А еще важнее после заселения этих деревьев сразу!!!!!! их окорить или обработать инсектицидами, а еще лучше вывезти и обеспечить высушивание до такого уровня, чтоб они утратили привлекательность для короедов.

    Кстати, невывезенные по разным причинам,  ветровальные и подгрызенные бобрами деревья, срубленные под ЛЭП или возле железной  дороги в условиях Харьковской области иногда НЕ заселяются короедами, т.к. лежат на освещенных местах.

    По поводу птиц, муравьев, жужелиц и прочих  хищников. Ни один организм, кроме человека, не подрывает свою кормовую базу. То есть  надеяться на то, что эти животные существенно снизят численность  короедов, не приходится. Дятлы иногда, как исследовали в Скандинавии, своей деятельностью по поиску насекомых увеличивают возможность проникновения в ствол возбудителей болезней.

    Все организмы в уравновешенной экосистеме сами будут регулировать численность друг друга.

    Задача человека –  не вредить.

    Приведу еще один пример. Каштановый минер  жил себе на Балканах веками, а потом европейцы решили его изучить и каким-то образом он попал в Австрию, а потом распространился по всей Европе. Во Львове он появился примерно в 2000 году, а Киеве в 2003, в Харькове в 2007. Сколько денег потратили страны Европы для “борьбы”  с ним!!!!!

    Количество хищников и паразитов у него довольно велико, в том числе и у нас, но все равно каждый год к концу лета каштаны стоят с желтым листьями или вообще без них.

    И что Вы думаете, много деревьев погибло? На наших пробных площадях – ни одного! Количество плодов иногда становится меньше, но они крупнее.

    Вообще, вопрос о вредоносности насекомых еще совсем не полно изучен, а случаи, когда действительно нужно принимать экстренные меры, неоднократно оговорены (защита урожая на семенных плантациях, защита посадочного материала в теплицах и питомниках, защита заготовленной древесины, защита несомкнутых лесных культур, где еще не сформировалась лесная среда, и в некоторых случаях (!!!!!) – против хвоегрызущих насекомых. Несвоевременное (не соответствующее датам, когда насекомое находится в уязвимой стадии или в доступном месте) применение любых защитных мероприятий является пустой тратой средств и времени.

    • Lssnyk сказав:

      Шановна п. Валентина. Використовуючи свій авторитет і зв’язки, влаштуйте хлопців на перший курс лісогосподарського факультету. Можливо після цього в їхніх коментарях з’явиться хоч якийсь конструктив. Бо спроби їм щось довести аналогічні спробам всього світу доказати російській федерації наявність їхніх військ в Донбасі.

      • valentyna meshkova сказав:

        На жаль, на лісогосподарському факультеті цьому  не навчають. Система освіти з лісозахисту залишаєтсья радянською, окремо вивчають ентомологію, фітопатологію (на жаль із мінімумом лабораторної та польової практики), а саме взаємодію клімату -лісорослинних   умов – дерева – комахи чи гриба та їхніх природних ворогів разом не розглядають. Ми з проф. А.Ф.Гойчуком із НУБІП плануємо написати підручник саме з таких позицій.

        А так я завжди пояснюю багато чого і лісівникам, і екологам, і нічого соромного немає у тому, що людина чогось не знає, але прагне знати.

         

        • Lssnyk сказав:

          Так не завжди було і не скрізь. Коли я був студентом професор С.В. Шевченко пробував подати нам знання фітопатологіі та лісової ентомології в певному зв’язку, як комплекс факторів, що впливають на ріст деревостанів. А також звертав увагу на фактори середовища чи суб’єктивні фактори, що сприяють поширенню тих чи інших збудників хвороб лісу, а за ними і відповідних комах-шкідників. В інституті він навіть вів такий собі гурток з лісозахисту де студенти писали дослідницькі роботи в цьому напрямку.

          • valentyna meshkova сказав:

            Вам пощастило… Не в усіх ВНЗ є такі кваліфіковані фахівці, яким був С.В.Шевченко. Він мав і практичний досвід, і практика тоді була декілька тижнів, і не тільки з лісозахисту, але й ґрунтознавства, ботаніки, типології та інших наук. І коли студенти на практиці всі разом спілкувалися з різним викладачами, в них формувався певний світогляд. Ви можете не пам”ятати, якої форми спори якогось гриба, але знаєте, де про нього можна прочитати – це називається освіта. А нині, у зв”язку з постійною зміною нормативів годин, іноді для заповнення ставки викладачу дають “озвучувати” предмет, який він як раз разом із студентами і для себе вивчає. Буває, що попередять за декілька місяців, а то й за тиждень… У мене було в університеті ґрунтознавство один семестр, так як би мені його дали викладати, то я б ночі не спала і всіх знайомих ґрунтознавців на ноги підняла, щоб мене навчили,я к у цих розрізах розбиратися…

  13. Boreyko сказав:

    Уважаемая Валентина Львовна, большое спасибо за Ваш развернутый комментарий. Если резюмировать Ваш комментарий, то можно сказать=

    1. феромонные ловушки годятся только для мониторинга короедов.

    2. ловчие деревья годятся для борьбы с короедами, только их нужно правильно выставлять.

    3. насекомые и птицы короеда  полностью

    не уничтожат, но численность его могут уменьшить  до обыкновенной.

    4. рубка поврежденных короедом сухих деревьев бесполезна.

    5. нужна выборочная рубка отдельных деревьев, где короед заселился , но еще не вылетел .

    Однако возможно  ли  последнее технически? особенно с вершинным короедом, который селится высоко на дереве. как я понимаю, без особой системы технического мониторинга своевременно обнаруживать его вспышки , а значит и бороться с ним невозможно. Я нигде в наших лесхозах не видел специальных приборов для мониторинга за короедами.

    Есть проблемы , как я понимаю, и с мониторингом  шестизубого  короеда. Ведь никто не будет каждый день обходить леса и смотреть есть ли короед. Поэтому Гослесагенство и  намерено рубить сухие сосны, которые попорчены короедом ( хотя не все из них сухие, а часть выздоровеет).

    С глубоким уважением, Вл.Борейко

  14. Vasil сказав:

    Для зацікавлених лісівників та екологів – інформація безпосередньо з уражених сосняків поліської зони. Отримано перші результати досліджень поточного року,які ведуться паралельно з білоруськими колегами. Отже:
    1.Комплекс шкідників і хвороб сосни продовжує ускладнюватись,з червня-липня в осередках верхівкового короїда йде формування його додаткового покоління і активне дозаселення іншими ксилофагами,осередки залашаться діючими,принаймні,до холодного періоду. Загалом зараз відбувається масштабне валове нарощування короїдного запасу і найбільш потужне ураження лісів нас очікує восени.
    2.Деякі деталі проблеми гострого масового всихання сосняків(або знищення їх ксилофагово-грибковими комплексами) та шляхів придушення спалаху патогенів доцільно уточнити для попередження дезінформації фахового середовища.
    Феромонні пастки. Польові визначення показали,що з одного дерева,заселеного верхівковим короїдом,вилітає від 2.5 до 25 тис. комах нового покоління(за даними білоруських колег, від 3,0 до 30 тис.). Ефективність пастки – 5-7 тис. за сезон. То про яку боротьбу пастками можна говорити,їхнє призначення – контроль циклів розмноження та динаміки чисельності. Дійсно,в деяких європейських країнах пастки розвішували десятками і сотнями тисяч,в деяких дотепер застосовують профілактично. Однак ціна питання? Де взяти мільйони(багато) и охоронця до кожної пастки? Апробація пасток,проведена в поточному році на Волині,показала,що в умовах гострого спалаху вони не дають очікуваного ефекту,видова і популяційна динаміка тут надійно відстежується наукою та фаховим спецлісозахистом.
    “Ловчі дерева”. З 1 га діючого вогнища переміщується в здорові насадження 1,2-12 млн. особин верхівкового короїда(дані білорусів – 1,4-14млн.). Результат весняної атаки короїдів – тисячі гектарів нового патологічного відпаду. То скільки “ловчих дерев” треба зрубати(зелених!) і викласти,навіть якщо на одне дерево зловимо в 30 разів більше,ніж у пастку,що,безумовно,за межами наукової фантастики. До речі,впродовж сезону від одного вогнища утворюється ще 2-3 похідних. Ситуація,поки проблему обговорюємо, вже оформилась в надзвичайну біологічного походження,ступінь і швидкість поширення тих же шкідників вже такі,що в насадженнях тепер “ловчі лісотаксаційні виділи”.
    Спеціальні препарати. На жаль,немає в Білорусі спеціальних препаратів для боротьби з короїдами в ростучому лісі(крім,власне,феромонів,але то інше),як і в інших країнах ще не винайшли “чарівної пігулки”. Бізнес ін’єкцій в садово-парковому секторі розвивається,це так,але в лісі це не застосуєш.
    Біологічний контроль популяцій стовбурових шкідників. Чисельність орнітофауни з зрозумілих причин в сосняках висхідно низька,однак дятлів,синиць та ще деякі види ми постійно бачимо в осередках всихання. Дятли спеціалізуються здебільшого на личинках вусачів та златок,тобто ксилофагів статусу вторинних. Певні надії пов’язані з синицями,які працюють по верхівковому короїду,тому на Волині зараз шпаківні повсюдно змінюються синичниками(завдання – не менш 1000 шт. на лісгосп щорічно). Досвід успішний – заселяються майже всі штучні гніздівлі. На жаль,дослідження щодо реакції орнітофауни на спалах розмноження шкідників вести нікому.
    В осередках короїдів ми виявили близько десятка видів ентомофагів,потенційно здатних впливати на популяційну динаміку шкідників. Однак більшість з них,в т. ч. і наведених п.Борейко(каптурники,блищанки,мурахожук тощо),малочисельні і помітної ролі не відіграють. За нашими спостереженнями і визначеннями на модельних деревах,найбільш перспективним видом вбачається чорнотілка руда соснова(вид визначався в УкрНДІЛГА,Скрильник Ю.Є.). Цей хижак вже відреагував на різке зростання харчової бази,кількість його в ходах верхівкового та інших короїдів істотно зросла за останні два роки,проте темпи росту його популяцій не йдуть ні в яке порівняння з короїдами.
    В.О. Бородавка

  15. Boreyko сказав:

    Спасибо уважаемому В.Бородавке за ценную информацию.Резюмирую ее , можно сделать такие выводы=

    1. Изучение влияния методов борьбы с короедами находится в начальной стадии.

    2. По поводу  способа борьбы с короедом при помощи рубок ( особенно сплошных-на эффективности которого априори   так настаивают лесники)- мы пока ничего не  услышали.

    2.  Особенно эффективным способом, но мало изученным ( почему?) может быть экологический.Ведь всегда легче и дешевле применять те способы уравновешивания  экологической системы, которые уже разработаны природой и применяются ей в длительном периоде. Согласно модели Лотки-Вольтерры, известной в экологии еще как система ” хищник-жертва”, отношения между хищниками и жертвами развиваются циклически, то-есть вначале идет вспышка развития жертвы, то-есть короедов, а затем вспышка развития хищников-то есть птиц и насекомых-врагов короедов, которая гасит вспышку короедов. И так происходило миллионы лет.К сожалению, из-за того, что лесники благодаря лесохозяйственной деятельности значительно уменьшили количество насекомоядных птиц, и прежде всего дятлов ( часть из них-как  трехпалый и белоспинный вообще попали в Красную книгу), а также  стали  способствовать размножению короедов путем создания сосновых монокультур , они разбалансировали лесную экологическую систему. К чему я все это веду? А к тому-что с точки зрения здравого смысла гораздо целесообразней ( если конечно не ставить во главу угла заготовку древесины под маркой борьбы с короедом) включить  в борьбу с короедом экологические процессы. В.Бородавка совершенно правильно пишет, что насекомоядных птиц в сосновых насаждениях очень мало. А откуда они там возьмутся, если лесники не  привлекали и не привлекают в сосняки насекомоядных  птиц ( кое-где развешивались скворечники, но это, простите, совсем другое).

    В. Бородавка пишет очень важное- ” Певні надії пов’язані з синицями,які працюють по верхівковому короїду,тому на Волині зараз шпаківні повсюдно змінюються синичниками(завдання – не менш 1000 шт. на лісгосп щорічно). Досвід успішний – заселяються майже всі штучні гніздівлі. На жаль,дослідження щодо реакції орнітофауни на спалах розмноження шкідників вести нікому”.

    Возникает закономерный вопрос=почему  на Волыни скворечники только сейчас стали заменяться синичниками ( кстати, я о бесполезности развешивания в лесах скворечников писал еще лет десять назад), а как в Ровенской, Киевской других областях? По Киевской скажу лично-бываю в лесах постоянно-синичников нигде не видел.

    Теперь мы имеем полное право вспомнить и об охранных зонах вокруг гнезд редких птиц.  С большим трудом нам с Олегом Листопадом в прошлом году удалось внести эту идею в новые Санитарные  правила. Частью лесного сообщества это было расценено как  примха  чудаков-экологов.Но сейчас, в связи с актуальной темой ” короедства”, еще более актуальным  становится вопрос  создании охранных зон для краснокнижных дятлов, специализирующихся в том числе и на короедах-трехпалом,зеленом  и белоспинном. В настоящее время  в Украине для охраны  редких птиц создано 1235 охранных зон.  Однако среди них-только около десятка охранных зон для белоспинного дятла, надежного друга лесников в борьбе с короедом. Так что, как  говориться, нечего на зеркало пенять, если ….

    И еще вопрос- почему никто не изучает реакцию орнитофауны на вспышку короеда? Почему Гослесагенство или лесхозы не выделяют на это деньги? Почему не привлекают орнитологов? Может потому, что Гослесагенство на самом деле не желает бороться с короедом,  вступив  с ним в тайный  преступный сговор?

  16. valentyna meshkova сказав:

    То, что дятел поедает короедов, не значит, что он погасит вспышку. Если их будет меньше, будет есть других насекомых, в т.ч. и полезных ему все равно.

    Я  люблю пряники и сыр, но если этих продуктов нет, могу есть и кашу, и картошку.

    Беда не в короедах, беда в том, что сосна в связи с изменениям климата и антропогенным воздействием может изменить свой ареал, попросту остаться на очень малых участках нашей территории. Во многих регионах есть проблемы с выращиванием сосновых культур. Поэтому надо думать, чем можно заменить сосну на огромной территории, которая освободится после ее гибели…

  17. OLEG Lystopad сказав:

    “Споскуса простих рішень – найсильніша”, – сказав відомий аналітик Юрій Макаров у своєму недавньому інтерв’ю.  І ця істина яскраво підтверджується у цій дискусії, яка свідчить: Дерлісагентсво піддалося цій спокусі. керівники галузв не шукають способи вирішення цілої низки питань, виших за рівнем ніж просто порятунок ділової деревини тут і зараз.

    Пані Валентина справедливо зазначає, що питання глобальніше — що робити з тим фактом, що сосна знакає? Чи можна  сосну врятувати як породу? Яким саме чином? Які фактори впливають на ці процеси? Як збільшити стійкість насаджень? — лісівнича наука на жаль, цим не займається, а Держліс такої задачі перед нею не ставить. Тим більше не переймається питанням чим замінити сосну, якщо врятувати її неможливо?

    Може і є думаючі лісники, але крім 2-3 я таких не знаю. І тут їх думки не бачу. Бал правлять врємєнщики, які хочуть отримати прибуток тут і зараз. І якби ж хоч для держави. Статистики, яка порівнює ефективність ведення лг у нас і у сусідніх державах наразі не існує, але коли вона з’явиться. боюся, що аргументи у прихильників здачі лісів у концесію буде більше ніж досить.

  18. Boreyko сказав:

    Уважаемая Валентина Львовна, хочу поблагодарить Вас за крайне интересную и полезную информацию.

    Вы, конечно, правы по поводу исчезновения сосны как вида. По-видимому, всем голосеменным, в связи с глобальным потеплением приходит эволюционный  конец.Это видно не только на примере сосны, но и ели ( массовое усыхание), тиса и др.Но это вопрос в перспективе.

    Гораздо более актуален  вопрос борьбы с короедом. Тут я кое в чем с Вами не соглашусь. Что касается птиц. Как орнитолог ( в прошлом) замечу, что они едят не то что вкусно, а то-чего много. Еще Браунер в качестве примера указывал на чаек,которые при вспышках саранчи переключались на нее ( так как ее много) с дохлой рыбы ( которой мало).Поэтому если происходит вспышка короеда. то дятлы переключаются на короеда.

    Среди наших птиц, которые поедают короеда, следует назвать лесных птиц, имеющих длинный и сильный клюв-поползень, пищуха, дятел. Особую роль играют дятлы-а именно -трехпалый, желна и большой пестрый.  В меньшей  степени-белоспинный, средний пестрый и малый пестрый.

    Считается, что в день дятел поедает до 900 короедов. Если исходить из того, что короеды заселяют сосну ” колхозом”, штук по 200 сразу, то один дятел за день может спасти от короеда 4 дерева, пара дятлов-8 деревьев, средняя популяция дятлов в несколько десятков птиц- около 100 деревьев за день и около 700 деревьев за неделю. А это уже гектары леса и  потушенная реальная  вспышка  короеда. Конечно,жизнь может  внести свои  коррективы, но порядок цифр сохраняется.

    Если мы говорим о профилактике вспышек короеда ( а не о гашении “биологических пожаров”-что всегда неэффективно), то нужно поднять ” иммунную”  систему леса, вернуть ему экологическую способность сопротивляться короеду. А это значит вернуть дятлов, пищух и поползней в лес. К сожалению, лесники многие  десятилетия делали все с точностью наоборот.Именно лесники, а не кто иной, согласно старым Санитарным правилам , уничтожали дуплистые деревья, которые являлись местом гнездования  птиц-дуплогнездников-дятлов, пищух, поползней. В новые Санитарные правила нам с Олегом Листопадом удалось внести норму охранять дуплистые деревья, правда для обьектов ПЗФ. В обыкновенных лесах дуплистые деревья, к сожалению, подлежат рубке, а значит, леса лишаются своей последней  биологической защиты от короедов.

    Уважаемый В.Бородавка писал о норме 1000 синичников на один лесхоз в Волыни-это хорошее дело, синички действительно защитят леса от тли и долгоносиков, но против короедов они бессильны. Тут нужны птицы с более сильными клювами-дятлы, пищухи, поползни.

    Что бы я рекомендовал Гослесагенству сделать в плане повышения биологической стойкости лесов к вспышкам короеда=

    1. дать указание пересчитать все  места гнездования дятлов и создать вокруг них охранные зоны ( дятлы могут поселиться на следующий год и в старом дупле, а могут сделать по соседству новое-поэтом важно именно сохранить от вырубки тот  небольшой участок леса, где могут гнездиться дятлы).

    2. установить строгий запрет на вырубку любых дуплистых деревьев.

    3. организовать систематическое развешивание искусственных гнездовий для пищух и поползней  ( схемы гнездовий для них есть в Инете).

    4. организовать зимнюю подкормку дятлов, пищух и поползней ( да и синичек в придачу).

    5. в период охоты организовывать рейды в лесу, задерживая негодяев-охотников, отстреливающих дятлов ради забавы ( это очень у них частое ” развлечение”).

    6. возможно организовать завоз ( реинтродукцию) дятлов из Беларуси или России.

     

     

    С глубоким  уважением, Вл.Борейко

  19. valentyna meshkova сказав:

    Владимир Евгеньевич

    Совершенно не вижу противоречий: дятлы  едят то, чего много, а если  короедов мало, едят и. других насекомых, как и большинство энтомофагов.

    Среди паразитоидов есть монофаги и олигофаги, т.к. там проблема проколоть покровы жертвы или отложить яйцо на корм или поверхность  тела жертвы. Среди фитофагов тоже много монофагов и олигофагов. А хищники не очень переборчивы в пище. 

    Им нужен белок, а но что в жужелицах, что в короедах… Но я не против охраны птиц совершенно. Чем больше разнообразие видов, тем система стабильней.

  20. Boreyko сказав:

    Анализируя предварительные итоги дискуссии, можно  сказать , что будущее украинского леса  в целом зависит от экологизации лесного законодательства. Лес  недопустимо больше рассматривать как склад вертикально стоящих дров. Необходимо вернуть ему экологическую способность самовосстанавливаться, эволюционировать,  и бороться с вредителями и болезнями. Для этого необходимо=

    1. Еще больше ужесточить Санитарные правила в лесах Украины,  запретив любые санитарные рубки в природных обьектах ПЗФ, а также сплошные рубки в хозяйственных лесах. Кроме этого нужно отказаться от уничтожения мертвой древесины, рубки дуплистых деревьев, а также расширить перечень редких видов  фауны и флоры , для которых создаются охранные зоны.

    2. В целях возобновления экологической способности лесов сопротивляться вредителям ( прежде всего короеду) необходимо принять специальную программу по  восстановлению в лесах численности полезных  птиц ( дятлы, поползни, пищухи, синицы), для чего использовать создание охранных зон ( для гнезд дятлов), развешивание искусственных гнездовий ( для поползней и пищух), зимнюю подкормку птиц , а также интродукцию дятлов.

    3.Отказаться от бесперспективной стратегии  ” борьбы” с короедом при помощи сплошных рубок.

    4. Реформировать Гослесагенство Украины, лишив его функции контроля  за лесами и передав эту функцию в Минприроды Украины.

    5.Судить К.Юшкевич за развал лесного хозяйства Украины и бессовестный пиар.

    6.Внести экологические изменения в Лесной кодекс Украины,  в частности запретив частную собственность на лес.

    7.Внести изменения в Закон « О природно-заповедном  фонде Украины», запретив проведение сплошных рубок  во всех категориях обьектов ПЗФ ( прежде всего во всех заказниках), а также запретить проведение рубок главного пользования в хозяйственных зонах нацпарков , региональных парков и заказниках

    .8.Дополнить мораторий о запрете вывоза кругляка бессрочным  запретом на  вывоз за границу  лиственницы, пихты, бука, ясеня, вяза, граба, рябины, всех краснокнижных видов деревьев ( сосна кедровая, сосна меловая, дуб австрийский, липа пушистая  и др.).

    9.Продлить  мораторий  на проведение сплошных рубок на горных склонах  в  пихтово-буковых лесах Карпатского региона ( срок этого моратория закончился еще в 2010 г. ).

    10.Подписать законопроект об охране пралесов ( в настоящее время он принят Верховной Радой Украины во втором  чтении).

    11.Ввести моратории на сплошные рубки в обьектах природно-заповедного  фонда  местного значения во всех областях Украины ( в настоящее время такие моратории уже действуют в Киевской, Закарпатской, Херсонской, Полтавской , Винницкой областях и г. Киеве).

    12.Принять  научно обоснованную норму ежегодной заготовки леса в Украине, выше которой лес рубить нельзя ( в настоящее время Гослесагенство специально такую норму не желает определять, что бы рубить  с каждым годом все больше леса).

    13.Отказаться от пагубной практики выращивания сосновых монокультур.

    14.Увеличить финансирование лесной науки, создать условия ученым для свободного высказывания своей позиции.

    15. Решить вопрос с госфинансированием лесхозов, а  а также организовать общественное сопротивление идеи правительства о передаче их в концессию.

    16. Внести дополнения в Закон  ” О природно-заповедном фонде Украины”, обязав лесные национальные парки расширить свои заповедные зоны ( как в Германии, Австрии, Румынии, США, Канаде, Индии и др. странах)  до 75 % и более.

     

  21. OLEG Lystopad сказав:

    Щодо заборони суцільних рубок у заказниках усіх видів – погоджуюсь. На жаль, саме це стало причиною, через яку частину заказників у Київській області треба просто роззаповідати.  Ось детальніше за цими лінками (клікайте на назвах)

    Хто нищить найціннішу природу
    Рубки в заказнике “Жуков хутор” 
    Самовольные рубки в ботаническом заказнике “Бакумовский”
    Заказники Березовское и Яхновский обезображены сплошными рубками
    Сплошные рубки в заказнике « Урочище Кончаки»
    Следы сплошных рубок в заказнике общегосударственного значения « Урочище Унава» в Фастовском районе Киевщины
    Толстосумы рубят лес и нагло застраивают заказники Киевщины

    Анализ комплексной проверки заказников Киевской области и Киева
     02/08/2017

    Грустная история заказника ” Пирновский”
     06/08/2017   295   2

    Орнитологический заказник ” Пирновский” создан еще в советское время в селе Пирново Вышгородского района Киевской области для охраны колонии серых…

Залишити коментар