Результати досліджень по короїду намагаються приховати?

Після тривалого спілкування з Держлісагентством вдалося отримати хоча би якусь відповідь щодо досліджень, які лягли в основу “виїзної наради з метою обговорення причин та наслідків масового всихання соснових насаджень на Поліссі та необхідності здійснення в них санітарно-оздоровчих заходів”https://www.lisportal.org.ua/82181/

На якій, нагадаю, понад 200 лісівників та чиновників з усієї України на очах купи журналістів два дні вирішували що робити з короїдом. При цьому такі болючі для галузі питання як порятунок лісів Півдня і Сходу; порятунок галузі від дерибану (“концесії”); необхідність і напрямки проведення реформи європейського зразка; запровадження нарешті нових правил торгівлі лісом; адаптація нашого лісового законодавства до європейського, чого від нас вимагає Асоціація з ЄС та інші – залишилися поза увагою людей, які приїхали туди або за бюджетні кошти, або за кошти державних підрпиємств.

Нарада вирішила, що боротися з короїдом можна лише шляхом “проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами”. А щоб рубати ніхто не заважав – внести зміни до Санітарних правил. 

Основою для цього рішення послужили “методологічні розробки Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації”. При цьому самих розробок ніде знайти не можна.

Тому я попросив ДАЛР ці розробки надати або самостійно оприлюднити. Вдалося це не відразу, бо на Шота – увага! – “не працювала електронна пошта”! Уявляєте? У ДЕРЖАВНОВУ агентстві у 2017 році не працювала ел пошта?!

Але запити таки вдалося доправити до адресата, і ось – відповідь. Яка вражає незнанням законодавства про надання публічної інформації та нерозумінням ситуації в суспільстві на сьогодні.

По суті, директор Поліської філії В. В. Шевчук відмовився надати інформацію, посилаючись на те, що вона є інтелектувальною власністю інституту та замовників — держпідприємств.

Шановний Вікторе Васильовичу! Не можуть зміни у законах України та постановах Кабінету Міністрів ухвалюватися без широкого обговорення. Хіба що це зміни щодо речей, які містять державну таємницю. Життя короїдів поки що до державної таємниці не відноситься, тож робота вчених, яким заплатили ДЕРЖАВНІ підприємства, не може бути утаємничена від громадян цієї держави.

Тому прошу Вас оприлюднити інформацію (а саме – методологічні розробки, на які начебто спиралися учасники наради, серед яких були не лише замовники вказаних робіт) не чекаючи наступних запитів або судів. У нас же усіх є чим зайнятися і без цього, хіба не так?

З повагою

Олег Листопад

 

Для довідки надаю текст свого запиту

Запит на отримання публічної інформації

Прошу надати текст або повідомити де розміщено “методологічні розробки Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації”, якими “встановлено, що «єдиним по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами”. 

Про ці розробки згадано у матеріалі “Рішення виїзної наради з метою обговорення причин та наслідків масового всихання соснових насаджень на Поліссі та необхідності здійснення в них санітарно-оздоровчих заходів”, розміщеному на сайті ДАЛР за адресою (http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=182132&cat_id=32888 )

Відповідь прошу надати на електронну адресу ХХХХХХХХ@ukr.net 

Запитувач інформації: Листопад Олег Григорович

Конт тел. ХХХХХХХ

Дата подачі запиту: 22.08.2017

Олег Листопад

2 Коментаря “Результати досліджень по короїду намагаються приховати?

  1. popkov сказав:

    Конечно Олег прав.  Если есть научные исследования  и рекомендации то их надо публиковать.

    Безусловно рубка это далеко не единственный способ борьбы с короедом.

    Нужен целый комплекс мероприятий:

    – учет легче всего сделать по свежей аэрофотосъемке, что позволит быстро и почти единовременно оценить ситуацию в стране, а не только в лесах Гослесагентства, к тому же намного точнее, чем при наземном обследовании;

    – мониторинг и прогноз это дело лесозащитных станций, но ни прогнозов, ни отчетов по мониторингу нет. Дело в том, что в Агентстве даже задачу поставить правильно уже не могут, а сами станции очень заняты. Новые санправила дали им отличный способ заработать: они за бабки согласовывают рубки намеченные лесхозами, которые их возят, кормят, иногда поят и уж конечно платят. Чем больше сохнет, тем их доход больше…

    – лесхозам, имеющим современные системы наблюдения, надо пользоваться их возможностями, создавая архив снимков лесного полога долгосрочного хранения. Это позволяет очень быстро выявлять очаги, отслеживать их динамику, а главное быстро реагировать;

    – при санитарных рубках надо, прежде всего  удалять заселенные деревья (они ещё живые) и свежий сухостой заготовка которого рентабельна. Нет смысла вывозить древесину уже утратившую потребительские свойства…(сухостой, заготовка которого не рентабельна)

    – целесообразно минимизировать протяженность новых опушек, особенно с наиболее прогреваемой стороны ( рубки площадью 1-2 га “котловинного” “оконного” типа). При традиционных, узколесосечных рубках лучше снизить ширину лесосеки до 25 м и сразу удалять ослабленные деревья из примыкающей кулисы (кулис);

    – надо моментально вывозить древесину или  принимать меры по её  защите при хранении в  лесу  (для этого применяются специальные сетки или химическая обработка);

    – надо утилизировать или делать непригодными в качестве кормовой базы порубочные остатки о чем вчера написала Валентина Львовна Мешкова или хотя бы не собирать их в кучи, а разбрасывать по площади…

    – “сезон тишины” следует устанавливать в местах фактического размножения животных и птиц, а не повсеместно;

    – и конечно, надо менять практику ведения хозяйства, построенную на нормативах УкрНИИЛХА, следование которым и привело к массовому ослаблению сосняков Полесья. Именно поэтому степень ущерба от короеда в Украинском Полесье в разы больше, чем Белорусском.

    Почти все из сказанного – АЗБУКА. Если не возражаете, хотя бы списывайте правильно… Ну и конечно, из всего сказанного вытекает ныне почти непосильная задача комплексного пересмотра нормативной базы регулирующей рубки, а не только санитарных правил.

Залишити коментар