Лосі: стріляти чи в Червону книгу?

Власники приватних мисливських господарств хочуть отримати дозвіл вбивати сохатих, яких в Україні набагато менше, ніж у деяких невеликих країнах Європи 

У нас, хлопців, змалечку заведено мірятися, у кого більший. Інтелект. А якщо з останнім проблеми, то міряються гаманцями, автомобілями, посадами, погонами тощо. Чимало любителів помірятися рогами — у кого розгалуженіші, ширші, важчі. Якщо власні не ростуть, то позичають у тварин і дозволу на позику не запитують, ба гірше: оці кістяні нарости на головах відбирають у рогачів разом із життям.

У нашій фауні найбільші роги в лося. Їхній розмах сягає 180 см, вага — 20—30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня. Отих хлопців, що міряються, скинуті роги чомусь не влаштовують. Вони хочуть мати їх разом з головою. Підходить красень-лось (убивають, як ви зрозуміли, найкращих) до годівниці, а в нього з десятка стволів — бабах! Вітаємо у нашому краї! Начебто салют, але відразу прощальний. Посилають якогось єгеря покопати застреленого звіра (бо раптом ще живий і когось таки буцне отими 20—30 кілограмами). Переконавшись, що жертву покинула душа, наявність якої у тварин сучасне християнство заперечує, підстрибом усі біжать до покійного. Далі стрільці гордо фоткаються навколо холонучої туші, спираючись на свої довгостволі дорогі рушниці (ними теж міряються, про що зигмунди фрейди написали не одну тисячу томів).

Шантаж від трах-бабахів

За даними Держстату, торік в Україні було застрелено 218 лосів. Цього року Мінагрополітики (чомусь саме воно формально розпоряджається долею мисливських видів диких тварин) з подачі Держлісагентства (а оце відомство реально розпоряджається ними) заявило про плани (так звані ліміти) відстріляти у 2017 році приблизно 300 лосів. Але Мінприроди, яке стежить, щоб якусь звірину не вибили до ноги, скористалося своїм правом вето і не погодило ліміти на лося. При цьому з огляду на більш-менш нормальну кількість інших мисливських видів решту лімітів затвердило.

Роголюбів-лобістів цьогорічного відстрілу трьох сотень лосів це не задовольнило, і вони влаштували кампанію з девізом «Або все, або нічого», вимагаючи затвердити мисливські ліміти пакетом — обов’язково разом з лосем.

За даними начальника управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства Івана Шеремета, в Україні налічують 620 тисяч мисливців. Невелика частина їх полює не абиде, а у приватних мисливських господарствах. Прикладом може стати «Кедр», який називали «президентським клубом» через те, що фактичним власником його був Віктор Янукович. Серед членів — Сергій Ківалов, Андрій Клюєв, Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Олександр Лавринович, Вадим Новинський та інші не менш багаті та впливові особи.

Нині в Україні приблизно 600 приватних мисливських господарств. Ліцензії на лося вимагає для себе лише сотня цих закладів (ще є мисливські господарства самого Держлісагентства, але чи хочуть вони й собі рогів — не відомо). Мотивують тим, що в їхніх угіддях є достатньо цих звірів і лави сохатих пора прорідити. Уточню, що насправді не в «їхніх» угіддях, а в державних, бо ці господарства — лише орендарі нашого з вами спільного майна, зокрема звірів і птахів, які казенно іменують «державним мисливським фондом».

А далі запитаю: за яким правом власники і члени цих 100 господарств ставлять під загрозу мисливський сезон загалом для всіх 600 тисяч мисливців, зриваючи полювання на всі види дичини?

Лічилочка

Спочатку з’ясуємо, чи є у наших лісах та полях-болотах якась інша дичина. Знову звертаємося до даних Держстату. Оленів благородних — 12,5 тисячі голів. Козуль — 150 тисяч. Кабанів — майже 43 тисячі. Мільйон двісті зайців, 114 тисяч ондатр, 53 тисячі лисиць. Одне слово, живих мішеней вистачає. А тепер найважливіший момент дискусії: зашкодить чи ні відстрілювання трьох сотень лосів українській популяції цього виду?

Мисливці кажуть, що ні. Бо сохатих начебто стало більше. Тепер їх, за статистикою, трохи більш як шість із половиною тисяч, а ось у 2006 було на дві тисячі менше. «Ого-го! — кричать мисливці. — Збільшення мало не в півтора раза»!

Друзі, та це якщо брати за відлік 2006-й. А якщо 1991-й, то побачимо, що чисельність лося за 25 років скоротилася більш ніж удвічі. Бо тоді їх було майже 15 тисяч!

Як щодо ареалу (території розповсюдження)? Лось зник у Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Херсонській, фактично повністю у Львівській та Івано-Франківській областях. Це скорочення території заселення майже втричі. «Ця динаміка скорочення чисельності лося підпадає під ст. 14 Закону «Про Червону книгу України». Наша країна — межа його ареалу. Тобто є всі юридичні підстави вписати цього звіра в Червону книгу України», — каже доктор біологічних наук Сергій Межжерін.

Подивімося, скільки лосів у деяких інших європейських країнах (усі вони менші за Україну за площею): Фінляндія — 125 тисяч, Норвегія — 40, Швеція — 350 тисяч. Спеціалісти одразу скажуть, що так і має бути. Адже Скандинавський півострів — це так зване ядро ареалу лося, там для нього найкращі умови. Але ж у сусідів (усі вони за площею так само менші за Україну) теж чимало цих тварин. За даними доктора біологічних наук Олексія Данілкіна, у Польщі — 20 тисяч, Білорусі — до 40, Латвії — 15 тисяч.

І найцікавіше питання: скільки сохатих можуть прихистити наші терени? За розрахунками кандидата сільськогосподарських наук Миколи Євтушевського, близько 25 тисяч.

Цього літа Кабінет Міністрів передбачив на дослідження стану популяції лося 600 тисяч гривень. Незабаром має відбутися тендер на виконання цих робіт. Але на думку заступника голови Національної комісії з питань Червоної книги України Ігоря Акімова, для виявлення тенденцій потрібно принаймні трирічні детальні дослідження.

Нема пророка у своїй країні

10 квітня 2001 року Польща ввела безстроковий мораторій на відстрілювання лося, заборонивши полювання на нього наказом міністра охорони природи. Цю ініціативу насамперед підтримали самі польські мисливці. Через вісім років, 2009-го, польські зоологи провели дослідження і виявили, що результати перевершили всі очікування. Якщо в 2001-му в Польщі налічувалося близько 2000 лосів, то в 2009 році — 7,5 тисячі. Тобто вісім років його чисельність завдяки забороні полювання збільшилася більш ніж утричі. Збільшилася також і кількість самців, що мають красиві розлогі роги. Нині в Польщі близько 20 тисяч сохатих.

У 2010-му мораторій на відстрілювання лося пропонували й українські екологісти й науковці НАНУ. Йшлося про паузу в десять років. Але замість «дякуємо за розумну пораду» отримали у відповідь фігуру з трьох пальців. Тому зоозахисникам не залишається нічого іншого, як домагатися найбільш жорсткого способу обмеження офіційного полювання на лосів — терміново вписати звіра в Червону книгу, що означає повну і безумовну заборону полювання на нього. 

ПРЯМА МОВА

«Ми стоїмо на захисті тварин, які можуть зникнути»

Остап СЕМЕРАК,міністр екології та природних ресурсів:

— Поки у Відні та інших столицях працюють над рішеннями, які дають змогу зберегти планету з усім її біорозмаїттям, в Україні знову вимагають убивати лосів. Мисливці вимагають дозволу полювати. І кричать, що начебто Мінприроди саботує цей процес. Хоч мисливці добре знають, що йдеться лише про конкретний вид тварин, популяція яких істотно скоротилася в Україні за останні десятиліття.

За житейською філософією я проти вбивства тварин. На жаль, на Мінприроди справді покладено функції затвердження лімітів використання мисливських тварин. Це наші розділені функції з Мінагрополітики.

З весни цього року Мінприроди вже кілька разів затверджувало надіслані з аграрного відомства норми на відстрілювання. З одним «але»: лосів не чіпати (ні в сезон полювання, ні по його завершенні). Тобто попри моє суб’єктивне негативне ставлення до полювання загалом, ми не саботуємо всього процесу. Ми лише стоїмо на захисті тварин, які можуть зникнути. Це функція Мінприроди, і подобається це комусь чи ні, але ми її виконуватимемо.

Щодо загрози популяції лосів в Україні маємо тривожну інформацію від науковців. Логічно, що держава має реагувати. Логічно за таких обставин провести облік тварин, щоб зрозуміти справжній стан справ. Ми зібралися це робити вже цієї осені. Але поки хочемо рахувати, то інші — стріляти. Ось така дивна арифметика. Мовляв, одне іншому не заважає. Мисливці не втомлюються вторити мантру, що єдиними захисниками цієї тварини насправді є лише вони, й жодна Червона книга не захистить лосів краще за мисливські господарства. Хоч беручи в користування мисливські угіддя, громадяни отримують і зобов’язання охороняти всю мисливську фауну в цих угіддях — незалежно від того, дозволено на неї полювати чи ні.

До речі, Швеція, яку так люблять ставити за приклад мисливці (там видають десятки тисяч ліцензій на лосів), ще у ХІХ столітті провела дві масштабні природоохоронні кампанії. Повернулася до цієї проблеми у середині ХХ, щоб тепер мати популяцію понад 100 тисяч голів і дозволити полювання на лосів.

На яку відповідь від уряду мисливці розраховують? І як мали поводитися за таких обставин «злі екологи», розуміючи, що тварини опинилися на межі зникнення? Мали б мовчати? Дякую, що не мовчать. Моя ж позиція незмінна: ухвалювати відповідальні рішення. 

 


17 Коментарів “Лосі: стріляти чи в Червону книгу?

  1. OLEG Lystopad сказав:

    Шановний Михайло Попков має свою думку. Ось вона: “После грубой ошибки с площадью охранных зон для черного аиста и других редких птиц, мне придется проверить информацию о лосе. После этого я выскажу своё мнение. Априори оно следующее: необходимо ввести запрет на добычу лося на 2 года, во всех областях, кроме Житомирской, Ровенской и Черниговской областей где в совокупности может быть отстрелено 180 -250 особей. На основании учета 2019 года  и анализа дикамики популяции принять  решение о целесообразности  продления запрета. М.П.”

  2. OLEG Lystopad сказав:

    Це не мої дані, секретаріат газети не додивився, коли робив інфографіку. По Скандинавії – це дані російського зоолога Олексія Данилкіна. Польща, Латвія, Білорусь – дані з різних джерел, зокрема, від Василя Полуйка, Івана Парнікози, Сергія Межжеріна.
    Поки що – щоб не плодити забагато коментів – додам інформацію по Алтайському краю: В статье приведена динамика численности лося в Алтайском крае за 2000-2016 гг. В последнее время численность лося ( Alces alces L., 1758) стала заметно сокращаться. За 17-летний период численность лося сократилась практически вдвое и продолжает снижаться. На поголовье этого животного значительное влияние оказывает нерегулируемая охота и браконьерство. Попытки остановить процесс снижения поголовья пока не приносят результаты. На охотничью лицензию, которая стоит 30 – 40 тыс. руб. по мнению инспекторов, отстреливают по 5 – 6 животных. В целях сохранения и восстановления численности лося необходимо усилить меры охраны, регулировать охоту и усилить контроль за браконьерством”. https://elibrary.ru/item.asp?id=28431214

  3. OLEG Lystopad сказав:

    Коли вид на межі ареалу – це привід для внесення його до Червоної книги. Михайле, відповідаю на твоє питання по лосю *(В Европе лось вид, которому ничто не угрожает, а Украина за пределами его естественного ареала  – “А мы решили”, – в Красную Книгу и 25 лет моратория…) тут. Хоча я на нього вже відповів у статті. І ти сам наводиш один з ключових аргументів за таке вненесення – перебування виду на межі ареалу. Ось витяг із закону: “До Червоної книги України в першу чергу заносяться реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу”.

    Також там у тексті є інформація про те. що насправді кількість лосів за 25 років – зменшилася більше ніж удвічі. Хоча ті триста скоробагатьків, яким так хочеться завалити лося, оперують даними про збільшення аж на дві тисячі у порівнянні з 2006. Є різниця – майже 15 тис на початку 2000-х і 6,5 тис зараз?

  4. popkov сказав:

    Олег, В 2005 году лося было 4510 голов. За более ранний период у меня информации нет. Дай время найду.  Подскажи из какого источника Ты узнал, что лосей было “майже 15 тис на початку 2000-х” ?

    У меня свое представление о проблеме, хотя профессионально я лосем никогда не занимался:

    Пик численности лося наблюдался в 70-80-х годах и сопровождался его продвижением на юг. Это объясняется быстрым и повсеместным увеличением его кормовой базы за счет массового послевоенного лесоразведения.

    За последующие десятилетия условия существования  лося заметно ухудшились: посадок стало меньше, осушили болота, повсеместно стало меньше воды… Таким образом кормовая емкость угодий сократилось, а это значит ориентироваться на достигнутый когда-то максимум не верно. В некоторых областях, куда лось регулярно заходил раньше, сегодня ему уже делать нечего…

    В “лосинных” странах  Европы – страны Скандинавии и Прибалтике за охотничий сезон убирают приблизительно одну четверть численности популяции. Например в Швеции, средняя численность до охотничьего сезона 400 тыс. , после – 300 тыс.голов, в Литве численность до сезона где-то 23 тыс. , а отстреливают где-то 6 тыс.голов.  К осени популяция восстанавливается и все повторяется снова. В Украине последние 5-6 лет в ходе охоты изымают 1-3% численности популяции. Фактически охоты нет и я уверен в том, что волки ежегодно выбирают значительно больше лося,  чем охотники. Во всяком случае, в Зоне отчуждения это именно так.

    В последние годы статистика показывает быстрый рост популяции лося, особенно в областях которые я раньше называл. Этим цифрам многие не верят, но правительство выделило деньги на независимый учет и есть все возможности установить истину.

    Охотники и все нормальные люди согласны с тем, что в тех областях, где численность стагнирует или уменьшается, охоту следует запретить, но не на 25 лет, а на 2 года.  После этого, получить новые данные, оценить динамику и принимать решение об отмене или продлении моратория.

    Ваш с Владимиром, довод о границе ареала я не могу воспринимать серьезно, особенно на фоне быстрого смещения ареалов многих видов. Очевидно, засухоустойчивые виды продвигаются на север, а влаголюбивые отступают сокращая свой ареал. Давайте занесем в Красную книгу бакланов, которые стали обычны на Припяти и шакала, который дошел до Литвы, на том основании , что это граница их нового ареала…???

    На мой взгляд, не  надо эпатажа, акций с бубнами и радикальных предложений: надо грамотно управлять охотничьей фауной. А для этого надо привести в руководящие кресла грамотных людей. Вот тут я Вас полностью поддерживаю.

    Я все время слышу от Владимира, что экологи КЭКЦ опираются на науку. Но почему-то ещё ни один украинский орнитолог не написал, что для гнезда  аиста нужно 314 га строго запретной охранной зоны, и ни один зоолог не убедил общество в том, что лосю место в Красной Книге.  Ты тиражируешь взгляды одного лишь Владимира Борейко, который и сам с этой задачей прекрасно справляется.  Мне нравятся когда журналисты сталкивают представителей разных взглядов, в качестве экспертов привлекают профессионалов и опираются на факты…

    Я вернусь к этой теме, но надо подготовиться, а времени сейчас сам знаешь…  Есть вопросы значительно более важные и судьбоносные…

    • OLEG Lystopad сказав:

      Щодо межі ареала. Михайле, закон про Червону книгу у даному разі має на увазі, що ареал лише незначною мірою заходить на територію країні. Тому у цій країні вид доцільно ретельно охороняти. Бо він може й буде процвітати у інших країнах, де його багато, а от у цій – ні. Тому приклади з бакланом у даному разі абсолютно з іншої опери.

      Про заборону на два роки і “нормальних людей”. Михайле, я вже стомився писати, але ти усе не хочеш прочитати усю статтю, обмежуючись інфографікою. Домовленість про заборону на полювання на три роки була досягнута між екологами та лісівниками у 2009. Рік полювання не велося. А потім, без попередження – продовжилося знов. З шулерами грати у карти я особисто не збираюсь.

      Усі твої поради і зауваження – дуже правильні. Для цивілізованих країн і цивілізованих лісівників та мисливців. У нас у керівництві таких я не бачу.

    • OLEG Lystopad сказав:

      Михайле, щодо 2000-х у моєму коментарі, то це описка. У статті зазначено 1990-ті. Ось цитата з наукової роботи Олександра Ковальчука: “У 1961 р. в Україні нараховували близько 1,6 тис. особин лося, а вже в 1971 р. ця цифра зросла до 15,6 тис. Таким чином, приріст чисельності склав 14 тис. особин, а загальне число поголів’я зросло у 9,75 рази. Усе це зробило можливим можливість ліцензійного полювання на лося, і протягом 1970–1990-х рр. продовжувався плановий відстріл лосів. Проте чисельність виду в Україні в цілому та в Сумській області зокрема залишалася відносно стабільною.

      На початку 1990-х р. почалося скорочення поголів’я лося, відмічене працівниками лісового і мисливського господарств”.

      ЛОСЬ (ALCES ALCES L.) У СКЛАДІ МИНУЛОЇ ТА СУЧАСНОЇ ФАУНИ

      СУМЩИНИ: ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА ЇХ ПРИЧИНИ

      Олександр Ковальчук

      Сумський державний педагогічний університет ім. А. Макаренка

      • popkov сказав:

        Да Олег, я уже это и сам понял…, но всё-равно Спасибо за цитату. К лосю вернемся чуть позже: я хочу подобрать данные и возможно найду для этого время на выходных.

        Спасибо за информацию по открытым данным… Первое моё желание было написать, что очень нужна  “Звітність про пожежі та їх наслідки за січень 2017 року”, но потом я решил к этому делу подойти серьезнее. Когда-то – в 2015, я высказывал своё мнение о перспективах компьютеризации отрасли для регионального офиса ФЛЕГ. Сейчас найду и размещу…  Ну а на вскидку..нужны:

        • реестр постоянных пользователей лесами
        • реестр пользователей охотугодий
        • реестр разрешительных документов на рубки
        • отчетность по лесному хозяйству (в ассортименте от лесоразведения до нелегальных рубок)
        • реестр сертификатов происхождения
        • реестр бирок

        Это самое очевидное и самое простое в исполнении. Посмотрю портал, освежу в памяти старые мысли  и напишу подробнее…

        Видишь, как получается: комментарий в основном по открытым данным, а размещен под статьей совсем иного содержания только из-за одного первого абзаца.

  5. Ісаченко сказав:

    Когда один и тот же как бы журналист постоянно врет и нагло перекручивает информацию на свою мелкую пользу, то хочется его не просто для приведения в чувство подергать за одно место (как писал уважаемый МЮ), а это место вообще оторвать, причем прилюдно, чтоб не повадно было.
    Зачем же так обливать грязью людей? Мол, все такие подлые-кровожаждущие уничтожить лося, один благородно-честный Семерак восстал за бедного зверя. Где были экологи Семерака в областях, когда на местах утверждали таксацию и лимиты вместе с этим злосчастным лосем? Семерак что – раньше не видел проблемы?! Но зачем же решать вопрос тихо и в рамках законов и правил, да, Листопад? Нам надо покричать. Надо выставить себя во всем петушино-попугаечном оперении. Для этого минприроды и развернуло лосиную шумиху как раз во время охотничьего сезона, его нагло срывая во всей стране, даже там, где лосем не пахнет. Ведь Семерак теперь у все на устах. А то, что от этого очередного политически-базарного крика экологов страдает вся охотничья отрасль – да наплевать Семераку и его вассалам. Они еще и вытрут ноги об охотников и УТМР.
    Не в лосе ведь дело сейчас и здесь. А в попугаежурналистах и павлиностервятных политиках. Повторяю: у Семерака были все возможности положительно решить вопрос с лосем раньше и не доводить всю страну до такого никому не нужного бардака, в том числе и с выполнением международных необходимых мероприятий по дикому кабану и АЧС, втягивая Украину в международный скандал.

  6. Boreyko сказав:

    Уважаемый Михаил. Критерием истины есть практика. А практика показывает, что в Польше именно долгосрочный и во всех областях ( воеводствах) мораторий на охоту на лося позволил в за 17 лет поднять поголовье лося с 2 тыс. до 20 тысяч. Поэтому  Ваши предложения по поводу отстрела лосей в ряде областей Украины, где, якобы, высока их  численность, не имеют смысла. Популяционная экология учит, что с целью сохранения вида охране должны подлежать все его популяции. Более того, ваше предложение о частичном моратории еще опасно и тем, что может способствовать фрагментации популяции (как это уже произошло с зубром , медведем, а сейчас происходит у глухаря).И все  виной охота-которая у нас в стране ПОЛНОСТЬЮ неконтролируема. Что же касается Олега Листопада-то нужно только пожать ему руку за  классную статью в защиту лося, которая читается на одном дыхании. Лично я горжусь, что у нас есть такие люди. Вл.Борейко

    • Firman_ua сказав:

      Популяционная экология учит, что с целью сохранения вида охране должны подлежать все его популяции. Так займитесь запретом охоты на лося в Беларуси, России, Румынии, Прибалтике. Никто кроме охотников не знает сколько в Украине лосей, но екологи которые не умеют, не хотят и не будут проводить учет лося на каждом углу кричат о запретах. Хотите ограничивать охоту проводите учет в розрезе регионов и вводите ограничения локально где это действительно необходимо.

  7. Boreyko сказав:

    В Беларуси лосей 40 тысяч, в одной только Латвии лосей 15 тысяч, в Польше лосей 20 тыс.,в России их вообще около 1 миллиона. Можно еще добавить Швецию, где их3, 5 миллиона.  Зачем запрещать там на лосей охоту? А вот в Украине их всего чуть более 6 тыс. голов. И это при том, что территория Беларуси, Латвии, Швеции и Польше меньше Украины.

    Локальные запреты ни к чему не приведут. Популяция должна пополняться из регионов, где лосей больше.Иначе общего роста лосей не будет. В противном случае начнется фрагментация популяции и тогда начнется крах численности лося. Этого нельзя допустить.

  8. OLEG Lystopad сказав:

    “Погана новина” – це типова реакція читачів сторінки екоміністра О. Семерака на інф про те, що він змушений підписати ліміти на відстріл 160 лосів. Наведені у моїй статті аргументи не захотіли почути ні мисливці (що не дивно, там адекватних людей дуже мало), ні Держліс (… …), ні МінАПП (там теж купа мисливців працює, або ходить у друзях керівництва).

    Втім, я не впевнений. що усі ці діячі статтю читали, бо навіть шанований мною мій колега М. Попков, судячи з його коментарів, обмежвся переглядом інфографіки.

    Тиск на Семерака і Мінприроди був шалений, тому зниження ліміту вдвічі – це майже максимум того, що він зміг зробити у цих умовах.

    Наводжу нижче першу частину коментарів за останні 16 годин під постом міністра про майбутню смерть 160 лосів
    Надія Паливода У
    фейсбуці це пост із букв і картинки, за який ми скоро забудемо, а в реальності
    160 убитих лосів – це гора трупів розміром з двоповерховий будинок. За таке вже
    садити пора, а не дозволи їм видавати.

    Сергій Лисенко Заборонити
    офіційне вбивство тварин.
     
    Oleksandr Palchenko Маразм…так скільки лося – НІТО не знає!!!, а голосують за його винищення, а ХТО це полювання лобіює, яка скотиняка – назвіть прізвища
     
    Nataliya Vishnevska звісно дуже шкода, що поки не вдається відстояти позицію внесення лося в ЧКУ. це автоматично збереже його від полювання. мінагро стоїть на позиціях мисливців по багатьом питанням, у тому числі і збереженні притравки на диких тварин, а держлісагенство є основним лобістом мисливців. є прямі протиріччя між мінагро та мінекологією, наприклад, щодо вовка та його статусу “шкідливої” тварини та іншому.
     
    Остап Семерак Щодо
    внесення в ЧКУ робота ведеться. Минулого тижня засідала секція зоології. Ми
    запланували цього року провести підрахунок популяції. Кошти є, а робота
    проводиться коли сніг впаде.
    За цей рік на 50% зменшили ліміт. Підняли градус дискусії на національний
    рівень. Думаю це вже не погано
     
    Nataliya
    Vishnevska
     зрозуміло, що це процес. дякую Вам за принципову
    позицію.
     
    Oleksandr Palchenko підняли градус…зрозуміло, тепер якість напоїв підняти треба, все ок…
     
    Костянтин
    Матвієнко
     Ще у лютому цього року ти підписав мораторій на
    ві стріл лося терміном 25 років! Цей підпис відкликано?https://www.facebook.com/os.semerak/posts/1361450623875098

     Остап Семерак Ні.
    Цей наказ не був заюстований.
    Сьогоднішня лінія захисту лося полягає в мінімізації лімітів.
    Ми плавно ідемо до мети)
     
    Костянтин
    Матвієнко
     Не вірю ні на іоту!
     
    Остап Семерак Костянтин Матвієнко справедливість є і за неі треба
    боротися)
     
    Oleksandr
    Palchenko
     Остап Семерак так
    ви і не збиралися наказ “юстувати”, хіба це НЕочевидно…
     
    Костянтин
    Матвієнко
     Цитата з твого посту “Якщо відверто, то з
    мораторієм ми запізнилися на років 20-30. Останні події з кривавого полювання
    на Чернігівщині, де потерпіло ціле стадо і загалом збільшення таких повідомлень
    від громадян – стали крайнім попереджувальним сигналом, що зволікати
    нікуди.”!
     
    Остап Семерак І?
     
    Костянтин
    Матвієнко
     Остап Семерак “Зволікати
    із повною забороною полювання на лося нікуди і … ти підписав дозвіл на
    “використання 160 лосів”. Цей наказ буде заюстовано?
     
    Oleksandr
    Palchenko
     Костянтин Матвієнко …а спитайте ХТО полюватиме лося
     
    Оксана Щербак Всі
    знають, що лося потрібно захищати, тільки у мисливців були мітинги значно
    більші і лобісти, певно, сильніші. Те, що на 50 відсотків вдалося зменшити
    ліміти уже демонструє позицію. Щоб решту 50 відсотків захистити, певно, треба,
    щоб екологічна громадськість справді цього захотіла.
     
    Olexiy
    Burkovskyy
     Дотиснули таки міністра екології… Що ж, у нас немає
    іншого виходу як вносити види, чисельність яких низька, до Червоної Книги. І в
    решті решт, час наводити лад в земельній сфері, бо це відверта нахабність
    використовувати в якості мисливських угідь 80 % території України, в той час як
    формальна площа ПЗФ ледь перевищує 6 %.
     
    Оксана Щербак Але
    ж у лімітах є і ті тварини, популяцію яких потрібно регулювати та сезон
    полювання не починався саме через лося. Весь перелік тварин в одному документі.
    От мисливцям і було чим бити.
     
    Lesya Moskalenko Це
    крок до знищення лосів в Україні, а не до перемоги. 160 особин! Сумно:-(((
     
    Оксана Щербак А
    25 років не було сумно, коли по 500 офіційно відстрілювали і енну кількість
    неофіційно?
     
    Lesya Moskalenko Мені?
    Було. Я взагалі проти полювання. Хоробрі у нас стріляють на війні, боягузи – в
    лісі.
     
    Оксана Щербак історії
    з лосем вже майже рік..поки мисливці організовано ходили на мітинг і добивалися
    лімітів, то зоозахисників на цих акціях на пальцях можна перерахувати.
     
    Олег Листопад Оксана Щербак це не “бодання” зоозахисніків і
    мисливців, не треба переводити питиння у таку площину. Сили неспіврозмірені і
    за фінансовими, і за матеріальними ресурсами, і за лобістськими
     
    Остап Семерак Олег Листопад звичайно
    підтримка була малочисельна. Але ми ідемо до перемоги. Ліміт зменшили на 50%,
    ведемо роботу по ЧЕрвоній книзі, готуємося до дискусії на 2018, проводимо
    дослідження.
    Треба підтримати міністерство і не підігравати опонентам)
     
    Олег Листопад Остап Семерак особисто
    я за продовження співпраці з Мінприродою і у цьому й у інших питаннях, які на
    користть живій природі і довкіллю в цілому. Який тиск чинився і чиниться з боку
    бажаючих обзавестися рогами, я бачив і бачу. Треба далі спільно розробляти
    способи протистояти цьому рогатому лобі. До речі, давно щось у них не було
    перевірок від ДЕІ
     
    Lesya Moskalenko Оксана Щербак наступного разу піду на мітинг. Шкодую, що
    не пішла, коли пан Остап повідомляв, що варто захисникам вийти
     

  9. popkov сказав:

    Олег, не переживай. Эти 160 голов менее 3% популяции. При нормальной охоте стреляют ориентировочно четверть – 25%. Важно, чтобы не отстреливали половозрелых быков и коров. Объектом охоты должны быть в основном сеголетки или на год старшие особи. Поверь популяция такого отстрела даже не заметит и будет расти.

    Ты меня заинтересовал проблемой. Интересно, кто в Ин-те зоологи будет проводить учеты? С удовольствием встречусь и побеседую…

    Что касается Министра то у него вполне взвешенная позиция… Я не хочу митингов, мне нравятся круглые столы где специалисты аргументированно отстаивают свою точку зрения.

  10. OLEG Lystopad сказав:

    Буде вбито не 160, а десь 800 лосів. Не віриш мені – ось дані з дослідження російськоих вчених: “На охотничью лицензию, которая стоит 30 – 40 тыс. руб. по мнению инспекторов, отстреливают по 5 – 6 животных” https://elibrary.ru/item.asp?id=28431214. Так що буде відстріляно одна восьма від офіційно визначеної чисельності популяції.

    Причому не цьогорічок, а найкращих, з великими рогами. 

  11. OLEG Lystopad сказав:

    Юрист зі Львова задає вірне питання: а чому екологи мають доводити, що лося треба охороняти, а не мисливці – що його можна стріляти. До речі. це взагалі важливе питання: хто має доводити необхідність тих чи інших заходів у лісовому чи мисливському г-ві?

    Andriy Andrusevych Пане міністре: щодо досліджень. Трохи турбує, що увесь тягар доведення покладається на екологів (Мінприроди). В умовах наукової невизначеності, шкідливі дії мають бути припинені або не дозволені. Тож тягар доведення має бути на стороні мисливців. В ЄС – це перший принцип охорони довкілля, принцип “перестороги” (precautionary), закріплений у установчих договорах. Він також вже давно відомий у міжнародному праві (див.Принцип 15 Декларації Ріо-де-Жанейро, наприклад). Він же втілений і в Угоді про асоціацію як зобов’язання України, і в проекті екологічної стратегії нової.

  12. OLEG Lystopad сказав:

    усі в Україні рівні. Але деякі – рівніші. Учорашня спільна пр-конф екоміністра та Мартинюка  (Мінприроди ініціює проведення наукових досліджень популяції лося європейського в Україні) – це спроба переключити увагу суспільства на інші аспекти проблеми. Бо Інет просто завалений публікаціями про те, що лосів таки будуть стріляти і що це – ганебно.

    Для мене очевидно, що чиновників просто змусили до рішення про дозвіл на відстріл лосів люди, які мають гроші та вплив. Я у статті навів достатньо аргументів за те, щоб сохатих не стріляти. І жоден з цих аргументів – жоден! – авторами контрпублікацій, які також наведені на УЛП, не спростовано.

    Так що це не історія про лосів. Це історія про те, як виписане у нас законодавство (хріново виписане) . А ще більше – це історія про те, хто і як продавлює рішення. Хочеться півторам сотням імпотентів компенсувати свою слабкість убивством красиовї тварини і подальшим спогляданням її голови з рогами у своєму маєтку – вони це бажання реалізують, бо вважають себе царками, князьками, панами.

    Ну, нічого. Законопроект про антикорупційний суд таки у парламенті зареєстровано.  

Залишити коментар