Чи зникне на Поліссі сосна?

Достеменної відповіді на це питання поки що немає. Але є великий ризик того, що вже за деякий час у лісах Полісся соснові насадження можуть зникнути повністю. 

Всихання сосни та ялини вже давно перетнуло бар’єр поодиноких випадків і перейшло в стадію масового. Бо ж розмноження верхівкового  короїда — основного шкідника, який вражає ці дерева — вийшло за рамки природних норм. Якщо раніше за рік ця комаха давала потомство один раз, то сьогодні кліматичні умови дозволяють плодитися у рази більше. Три, а подекуди й чотири покоління з’являється за вегетаційний сезон. Тож можна лише уявити, в якій геометричній прогресії поширюється шкідник! 

ЯК ВРЯТУВАТИ ХВОЙНИЙ ЛІС?

Лісівники давно забили на сполох. Науковці, які вивчають цю проблему — найдієвішим і єдиним способом у боротьбі із цим нетиповим для природи явищем називають санітарно-оздоровчі заходи, в тому числі — суцільне санітарне рубання. Та жорсткі санітарні правила, що були введені в кінці минулого року, зв’язують руки спеціалістам лісової галузі. Науковці теж не поділяють думку тих, хто «написав» такі законотворчі постулати. 

Так званий сезон «тиші», що діє із 1-го квітня до 15-го червня і забороняє проводити в лісі санітарно-оздоровчі роботи, припадає на пік розмноження шкідника. (Парадоксально, але рубки головного користування під час «тиші» проводити можна!). Здавалось би, логічно було б саме в цей час забрати вже уражені дерева, доки короїд ще не вивів своє потомство і не вилетів у пошуках нової наживи — здорових дерев. Та ж ні, склавши руки, лісівники мають терпляче перечекати весну. І вже згодом не лишається нічого — лише констатувати нові уражені площі.

Чимало питань виникає і до класифікації дерев, які підлягають суцільній санітарній рубці. Тут — свої підводні течії. Тож у результаті таких санітарних правил лісівникам доводиться лише спостерігати за тим, як гине ліс. А почасти й чути нарікання у свій бік, мовляв, нічого не роблять!

ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА — НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН

Масштаби цього лиха вже по праву можна називати екологічною катастрофою. Спеціалісти лісової галузі вимагають рішучих, радикальних дій від влади і просять оголосити в країні надзвичайний стан. З цим погоджується і голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма. Так, 29 вересня під час засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій представники влади й лісівники, запрошені до участі,  спільно шукали вирішення екологічної проблеми — всихання соснових насаджень.

Володимир Ширма дав доручення депутатам обласної ради спільно з місцевими депутатами і відповідними фахівцями ретельно вивчити проблему, після чого на сесії обласної ради буде прийнято рішення звернутися до центральних органів влади.

«Депутати обласної ради, районних рад, об’єднаних територіальних громад спільно з відповідними фахівцями і лісівниками виїжджатимуть у лісгоспи, де вони на власні очі зможуть оглянути масштаби всихання сосни, проаналізують ситуацію. І після цього на чергову сесію обласної ради будемо готувати відповідне звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо врегулювання зазначеної проблеми на державному рівні. Зокрема, щодо тимчасового призупинення дії деяких законодавчих та нормативно-правових актів. Таке звернення уже затвердила Волинська обласна рада», — наголосив голова Житомирської обласної ради.

ПІДТРИМКА ГРОМАДИ — ЗАПОРУКА УСПІХУ

Директори державних підприємств «Новоград-Волинське ДЛМГ» та «Городницьке ЛГ» — Степан Нусбаум і Віктор Мельник, вони ж депутати Житомирської обласної ради, спільно зі ще одним обласним депутатом — Олександром Ющенком — ініціювали на Новоград-Волинщині спільну виїзну нараду. До участі запросили громадськість, органи місцевого самоврядування, комісію районної ради з питань АПК, регулювання земельних відносин, екології та використання природних ресурсів і засоби масової інформації, аби ще раз показати масштаби лиха, проаналізувати його наслідки та окреслити головні напрямки в боротьбі з усиханням. 

Аби не бути голослівним, до участі запросили і головного лісопатолога, заступника директора ДСЛП «Вінницялісозахист» — Олександра Болюха. Олександр Григорович із наукової точки, на реальних прикладах продемонстрував кількість шкідників у лісі і наслідки їхньої діяльності. Так, на зрізаному «модельному» дереві фахівець поетапно розповів шлях загибелі дерева — від верхівки і до низу. Короїд, який заселяє дерево і живиться його соками та деревиною, є перенощиком офіостомових грибів, — пояснює лісопатолог. Саме вони, потрапивши в середину дерева, в результаті своєї «життєдіяльності» забарвлюють деревину в синій і темно-сірий колір. Відтак уважена деревина втрачає якісні характеристики, і її можна використовувати лише як техсировину і дрова. А це вже не лише екологічні, а й економічні втрати. І важливі вони не лише для лісового підприємства, а й для тих сільських рад, куди відраховують податки за ведення лісового господарства. 

Тож після наочного прикладу в лісі учасники наради, зокрема, комісія райради, оперативно спрацювавши, провела своє засідання і прийняла рішення підтримати лісівників і винести питання всихання лісів на сесію районної ради. Аби, заручившись підтримкою депутатів, від імені органів місцевого самоврядування звернутися до керівництва держави із закликом почути проблему лісівників і ввести надзвичайний стан.

НА БОРОТЬБУ ІЗ ВСИХАННЯМ — РОБОЧІ РУКИ

Степан Антонович Нусбаум пояснює: введення «надзвичайного» стану дозволить призупинити дію деяких законодавчих та нормативно-правових документів, які сьогодні затягують процес отримання дозволів на вирубування хворого лісу. А відтак — гальмують боротьбу зі шкідником. 

Директор переконаний, що спрощення вимог санітарних правил дозволить швидко і якісно провести усі необхідні дії для порятунку хвойного лісу. А тимчасова інструкція, за якої доведеться працювати в такому режимі, діятиме лише до подолання цієї біди. Велика імовірність того, що рубки головного користування по сосні під час «надзвичайного» стану взагалі будуть призупинені.

Площі, що всихають, розповідає далі керівник лісового підприємства, настільки великі, що на сьогодні впоратися з уже відведеними ділянками самотужки не вдається. Катастрофічно не вистачає робочих рук. І закликає усіх бажаючих і небайдужих прийти на допомогу лісівникам. 

Аби впоратися із масштабами лиха, лісгоспи додатково закуповують техзасоби й готові узяти на роботу усіх охочих. 

НАУКОВА ДУМКА

Протягом вересня у ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» тривав черговий процес паперової волокіти, аби відвести нові ділянки всохлого лісу для проведення санітарних рубок. Доки головний лісничий погоджував документацію із сільськими радами, в лісгоспі працювали екологи, лісопатологи та науковці. Нам вдалося поспілкуватися з ними і почути  думку фахівців про всихання хвойних деревостанів. 

Олександр Олександрович Орлов, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГа, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, розповідає, що головною причиною всихання соснових насаджень є їх ураження верхівковим короїдом та трахеомікозом, який він переносить. 

Пусковим механізмом цього є геофізичні (підвищена сонячна активність) і метеорологічні фактори. Вони призводять до ослаблення не окремих дерев, а деревостанів у цілому.

Процес заселення верхівкового короїда та поширення трахеомікозів по стовбуру можна поділити на декілька стадій, — розповідає науковець. — На першій відбувається заселення короїдами, які на собі переносять спори та міцелій офіостомових грибів. Під час живлення (прокладання ходів) жуки сприяють зараженню деревини грибами. 

На наступній стадії шкідливі комахи поширюються на значну частину стовбура, відбувається розвиток наступного покоління. У цей час офіостомові гриби починають самостійно розвиватися у деревині і поступово поширюються по ній в усіх напрямках, заповнюючи судини дерева міцелієм. При цьому на поперечному чи радіальному перерізах деревина забарвлена у синій чи сірий колір. Заповнені міцелієм судини не в змозі транспортувати поживні речовини від коріння до верхівки.

За зовнішнім виглядом уже можна діагностувати, що захворювання прогресує. На деревах частково опадає хвоя, яка стає світло-зеленого, жовтого та бурого кольорів. З верхньої частини стовбура опадає тонка кора. На цій стадії відбувається виліт шкідника і його розселення на інші дерева. Саме під час перших візуальних ознак варто забрати уражене дерево шляхом вибіркових санітарних рубок, — рекомендує Олександр Орлов, — аби максимально знешкодити жука до вильоту і подальшого розмноження. В осередках всихання, які вже розвилися, перевагу треба надавати суцільним санітарним рубкам з вибіркою свіжозаселених дерев.

Своїми лісопатологічними спостереженнями ділиться з нами і начальник відділу діагностики ДСЛП «Вінницялісозахист» — Сергій Віталійович Болюх. Він звертає увагу на те, що на сьогодні в Україні висохло понад 100 тисяч гектарів, а це понад 7 млн. м³ деревини, що втратила свою якість, у тому числі й грошову вартість.

На Житомирщині ця цифра вже сягнула понад 40 тис. га всохлих лісів, тоді як у минулому році за весь період цей показник склав майже 4 тис. га.

Причин фахівець називає декілька: підвищення температурних показників, у результаті чого різко понизився рівень грунтових вод. Як наслідок,  дерева ослаблюються і безпроблемно вражаються шкідниками різного виду. 

Життя короїдів залежить від наявності таких факторів: кормової бази, сприятливого зовнішнього середовища (високі середньодобові температурні показники під час вегетаційного періоду) та нерівномірність випадання опадів (вони сприяють ослабленню соснових насаджень, що знижує їх стійкість протидії заселенню короїдів). Усе це дає додаткові сили для поширення популяції короїдів та подальшого всихання насаджень. 

Під час лісопатологічних обстежень, проведених спеціалістами ДСЛП «Вінницялісозахист», було встановлено високі кількісні та якісні показники стану популяції короїдів. Тож існує висока ймовірність виникнення нових площ всихання соснових насаджень у майбутньому, — наголошує Сергій Віталійович. Він також зауважує, що в природі існують несприятливі фактори для стовбурових шкідників, як то: наявність ентомофагів (жуків, які поїдають стовбурових шкідників), різного роду хвороби, а також морозний період під час зими. 

Але на природні чинники, каже фахівець, надії мало. У цьому випадку порятунок соснових насаджень напряму залежить від правильної лісогосподарської діяльності.

P.S. Сподіваємося, що державні мужі врахують думку та рекомендації науковців і почують лісівників, які спільно волають про допомогу в порятунку хвойного лісу.

 Фото автора та Сергія Болюха

 
Альона ДЕНИСЮК

Залишити коментар