Як реформувати український «Лісгосп»?

7 листопада 2017 у представництві Світового банку в Україні (Київ) відбувся круглий стіл «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового й мисливського господарства України: цілі, можливості, ризики».

Власне проект згаданої Стратегії (до 2022 року) презентувала завідувач сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Державного агентства лісових ресурсів Любов Полякова.

Своє бачення ролі, позитивів та недоліків “СТратегії” висловили також у своїх презентаціях експерти Проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» (Світовий банк). А саме: у презентації «Правове забезпечення реалізації стратегії: виклики та ризики» – Віталій Сторожук, «Недоліки системи управління лісами в Україні. Що виправляє стратегія?» — Михайло Попков.

Зокрема, Віталій Сторожук відзначив складність та тривалість створення запропонованого у проекті Стратегії “Лісового фонду”. Якщо ж узяти на озброєння раніше окреслені експертами Світового банку ідеї щодо створення одної або кількох незалежних лісових компаній (холдингів, корпорацій – форму ще варто уточнити у ході дискусій), то потреба створення Лісового фонду взагалі відпаде.

Михайло Попков акцентував серед іншого на тому, що у проекті Стратегії не враховано цілу низку економічних реалій сьогодення, зокрема, кричущий дисбаланс між зарплатами працівників лісгоспів ресурсних областей та Півдня, між високими середніми зарплатами у лісгоспах Карпат та Полісся й низькою рентабельністю цих підприємств тощо. Без широкого економічного аналізу, й, зокрема, розуміння причин низької рентабельності українського лісового господарства Стратегія не може бути ухвалена, вважає експерт. 

Активне участь у обговоренні узяли члени робочої групи, відповідальної за розробку вищезгаданого проекту стратегії, представники Міністерства аграрної політики й продовольства (у т.ч. заступник міністра Ольга Трофімцева),  Державного агентства лісових ресурсів, Міністерства екології й природних ресурсів (у т.ч. заступник міністра Василь Полуйко), інших зацікавлених органів влади, представники донорської та експертної спільноти, приватного сектора й НУО (список запрошених додається, але варто розуміти, що він дещо відрізняється від списку пристуніх. Так, не змогли узяти участь народні депутати, оскільки це був сесійний тиждень і т.д.).

Багатьох учасників, особливо – представників бізнесу, зацікавило питання забезпечення підриємств сировиною, у т.ч. чи рахували автори Стратегії баланс існуючих ресурсів та потреб, які виникнуть із введенням у дію нових промислових потужностей, які зараз активно проектуються та будуються в Україні. 

Підсумовуючи результати обговорення координатор Проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» Оксана Коваленко зазначила., що експерти проекту, команда лісових експертів Світового банку в Україні підтримують важливість розробки політики й стратегії розвитку лісового сектора та інших програмних документіві, сприяли і наразі сприяють цьому процесу та готові й надалі надавати експертну підтримку.

У той же час як експерти вищезгаданого проекту, так і чимало інших учасників круглого столу зазначили, що представлений проект Стратегії не відповідає статусу національної лісової стратегії і не містить довгострокових рішень проблем лісового сектора. Але частина викладених у даному проекті пропозицій є важливими та затребуваними для подолання кризи у лісовому секторі. Тому було запропоновано знизити статус документу до рівня розпорядження Кабміну щодо ухвалення невідкладних заходів з ліквідації кризових явищ у лісовому секторі та підготовки комплексної реформи управління лісами. А сам документ доопрацювати, зосередивши, зокрема, увагу на вирішенні таких проблем:

  • Посилення інституційної й правової здатності державного управління лісами до проведення реформ;
  • Фінансування лісового господарства в малолісних регіонах;
  • Формування цивілізованого ринку деревини, орієнтованого на розвиток глибокої переробки на території країни;
  • Координації між ЦОВВ і іншими стейкхолдерами у розробці та впровадженні концептуальних документів щодо лісів України

Також чимало учасників заходу пропонували паралельно розпочати процес розробки Національної лісової політики й Стратегії розвитку лісового сектора (Стратегії розвитку лісів України) із залученням усіх зацікавлених сторін. Лідером цього процесу має стати Мінагрополітики, на яке законом покладено завдання формування лісової політики. Для цього у Мінагрополітики має бути створений повноцінний департамент з питань лісового господарства.

Список запрошених на круглий стіл:

1.       

Остап Єднак

Народний депутат, секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

2.       

Vasyl Sehin

Помічник-консультант Народного депутата Остапа Єднака

3.       

Віктор Галасюк

Народний депутат, голова Комітету з питань промислової політики й підприємництва

4.       

Геннадій Кривошея

Народний депутат, голова Підкомітету з питань підприємництва й технічного регулювання, Комітет з питань промислової політики й підприємництва

5.       

Андрій Павелко

Народний депутат, голова Комітету з питань бюджету

6.       

Павло Дзюблик

Народний депутат, голова Підкомітету з питань лісових ресурсів, Комітет

з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Кабінет Міністрів України

7.       

Ольга Стефанішина

Директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

8.       

Александер Шкурла

Радник, Стратегічна група радників з підтримки реформ

Міністерство аграрної політики України

9.       

Ольга Трофімцева

Заступник міністра з питань європейської інтеграції

10.   

Ігор Крамаренко

Радник, патронатна служба Міністра МінАПК

11.   

Ольга Бондарчук

Головний спеціаліст, Департамент землеробства й технічної політики в АПК

Міністерство екології й природних ресурсів України

12.   

Остап Семерак

Міністр екології й природних ресурсів

13.   

Казимір Кобилянський

Головний спеціаліст, Відділ охорони рослинного світу

Державна екологічна інспекція України

14.   

Ігор Яковлєв

Перший заступник голови, виконуючий обов’язки голови Держекоінспекції

Державне агентство лісових ресурсів України

15.   

Христина Юшкевич

Голова Держлісагентства

16.   

Інші представники

 

17.   

 

 

18.   

 

 

19.   

 

 

20.   

Роман Олійник

Перший заступник начальника Івано-Франківського обласного територіального управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ)

Рахункова плата України

21.   

Михайло Гарбуз

Заступник директора Департаменту АПК, природоохоронної діяльності  та надзвичайних ситуацій

 

22.   

Степан Кривовязий

Голова профспілки

23.   

Людмила Макогончук

Головний спеціаліст з питань соціально-економічного захисту

Державна служба статистики України

24.   

Наталія Гусєва

Начальник відділу екологічної статистики

25.   

Тетяна Василенко

Головний спеціаліст-економіст відділу екологічної статистики

Деревообробна промисловість

26.   

Юрій Медведєв

Президент, Асоціація меблевих та деревообробних підприємств України «Меблідеревпром»

27.   

Валерій Лозицький

Голова, Асоціація лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівлісдеревпром»

28.   

Юрій Ляховой

Асоціація лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівлісдеревпром»

29.   

Микола Когут

Голова, Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини

30.   

Валерій Подкоритов

Директор, ТОВ «Ванеса»

31.   

Богдан Цуприк

Голова Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації

32.   

Євген Кузьменко

Координатор деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації

Освіта та наука

33.   

Юрій Марчук

Завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України

34.   

Петро Лакида

Директор навально-наукового інституту лісового й садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України 

35.   

Орест Фурдичко

Директор Інституту агроекології і природокористування НААН України

36.   

Віктор Маурер

Завідувач кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБІП України

НУО

37.   

Валерій Ловчиновський

Грінвідео

38.   

Дмитро Карабчук

Координатор лісових програм, WWF

39.   

Павло Кравець

Голова правління «Товариства лісової сертифікації в Україні»

40.   

Ольга Яремченко

Координатор лісової політики, Товариство охорони птахів

41.   

Микола Чернявський

Львівське відділення Національного екологічного центру України

Донори та представники проектів, що підтримуються донорами

42.   

Олександр Клітко

Сектор менеджер, Навколишнє середовище, Делегація ЄС  

43.   

Фолькер Зассе

Керівник проекту, Німецько-український агрополітичний діалог

44.   

Syman Jurk

Ескперт з аграрної політики, Німецько-український агрополітичний діалог

 

45.   

Андрій Заблоцький

Керівник сектору «Сільське господарство», Офіс ефективного регулювання (BRDO)

46.   

Ігор Лавриненко

Провідний аналітик, Офіс ефективного регулювання (BRDO) 

Інші учасники

47.   

Віктор Червоний

Голова Держкомлісгоспу (2005-2006), Заступник Голови Держкомлісгоспу (2008-2011)

48.   

Іван Фурсенко

Перший заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад  

49.   

Олексій Слензак

Незалежний експерт

Світовий банк

50.   

Людмила Бутенко

Керівник програм з інфраструктури та сталого розвитку

51.   

Оксана Коваленко

Консультант /координатор проекту

52.   

Михайло Попков

Консультант/експерт проекту

53.   

Віталій Сторожук

Консультант/експерт проекту

54.   

Олег Сторчоус

Консультант/експерт проекту

55.   

 

 

56.   

 

 

57.   

Володимир Тихий

Консультант/експерт проекту

 

Олег Листопад

16 Коментарів “Як реформувати український «Лісгосп»?

  1. Без широкого економічного аналізу, й. зокрема. розуміння причин низької рентабельності українського лісового господарства Стратегія не може бути ухвалена, вважає експерт. 

    Абсолютно согласен с Михаилом! Есть что добавить, но не сегодня. Чет я не в настроении.

    Формування цивілізованого рику деревини, орієнтованого на розвиток глибокої переробки на території країни

    А зерно? Когда МинАП и КМУ займутся “Формування цивілізованого ринку зерна, орієнтованого на розвиток глибокої переробки на території країни”? 

  2. Popovich_Pavel сказав:

    Из этого роя не выйдет … ничего.

    “В одну телегу впрячь не можно
    Коня и трепетную лань.”

    “Когда в товарищах согласья нет,
    На лад их дело не пойдет,
    И выйдет из него не дело, только мука.”

    можно долго цитировать классику, приводя различные цитаты.
    Ничего у “поважного зібрання” не выйдет. “Группы интересов” заинтересованы в сохранении Status Quo. Но пути для этого разные.
    На круглом столе нет ни одной группы, которая отстаивала что-то новое, кроме, может быть только Павла Кравца.
    Кабинетные революционеры. “Узок круг этих революционеров. Страшно далеки они от народа.”
    Кроме Степана Иосифовича.
    Будем надеятся, дело их не пропадет, кого-то ини разбудят.
    Главное начать революцилнную агитацию.

  3. OLEG Lystopad сказав:

    Якщо ця “стратегія” буде ухвалена, то ніякої іншої стратегії найближчі 5 років розроблятися не буде. Тобто це означатиме, що буде законсервована існуюча ситуація. Бо насправді ця “стратегія” ніяких стратегічних питань не вирішує. Про це говорилося на кр столі, Важливо, щоб це було почуто в МінАПП, від позиції якого і буде залежати, чи винесуть даний текст у такому вигляді на Кабмін.

    У той же час є проблеми, які треба негайно вирішувати, саме через постанову КМУ – ліси Півдня, недопущення концесії тощо. Тому проблеми лг таки у КМУ треба ставити, але ж…

    • PETRO Checheliuk сказав:

      «Стратегія» без стратегії.  Український ліс  у біді. Вона не  прийшла  ззовні,  а  створена  владою, для  якої «пріоритетами» є швидкі  прибутки в кишеню, а не довготермінові інтереси України.  Більше  того, влада перестала  чути голос  спеціалістів галузі. Сьогодні  українському лісу  вкрай  потрібна  окрема  «стратегія», яка  б об′єднала  і  повернула назад цей  страшний для  України і  абсолютної більшості  українців процес  руйнування  власного лісового господарства. «Стратегія» за рахунок  збалансованого розвитку лісового господарства  і  глибокої переробки  деревини  дозволила  б  отримати багаторівневий синергетичний  ефект.  За  цим  розвитком  стоять заходи по вдосконаленню  системи  кадрового забезпечення  процесу  управління  лісами і  ведення  лісового господарства. В цілях підвищення  зайнятості і продуктивності  праці  мають бути передбачені і  здійснені  заходи по покращенню умов  праці  в  лісовому господарстві, збільшенню рівня заробітної плати, створенню додаткових робочих місць, будівництва об’єктів соціально-культурного значення  і  житла.

                                                                                                                                                 Пріоритетними інноваційними напрямками  в  області  використання, охорони, захисту  і  відтворенню лісових ресурсів , які забезпечать стале  управління  лісами і  інноваційних розвиток  лісового господарства, стали б   розробка  методів  лісовпорядкування, державної інвентаризації лісів  і  лісопатологічного моніторингу; розробка  методів довгострокового прогнозування  динаміки лісів і  причин, які  їх обумовлюють; обґрунтування  допустимих розмірів   сталого користування  лісами  в  умовах росту  антропогенних  впливів і  глобальних кліматичних змін.  Про це  все лише згадується  кількома  рядками. Якщо ДАЛР не зможе організувати розробку  стратегії  і  взяти на  себе  відповідальність за її реалізацію, лісовим  чиновникам доведеться змиритись  з безрадісним  животінням  в  оглядовій  перспективі.  Тому  підтримку  в  держави  можна знайти  лише  пропозицією  усесторонньої стратегії розвитку. Але, судячи  з тексту «Стратегії», ДАЛР України  настільки деградувало, що немає кому написати і  представити на розгляд цей  важливий документ.  В ньому  відсутній аналіз роботи за  минулі роки.  Він потрібний хоч  би для  того, щоб бачити, що не вдалось і чому. Навпаки, усі  «цілі» «Стратегії»  вже  багато років  кочують з документа  в  документ.  Хто повинен зайнятись реалізацією  стратегічних ініціатив, до кого вона звернена?  Багато років  ці  «документи» пишуться у  відсутності достовірних даних про лісову галузь. «Стратегія» повинна  служити концептуальною основою  для  розвитку державно-приватного партнерства.  За що відповідає держава, а за  що – бізнес? Про це немає навіть згадки.  Де  екологічна безпека, яка  визнається  складовою частиною національної безпеки?  Тим паче, що до внутрішніх викликів  екологічної безпеки  належить криміналізація  і жахливий тіньовий ринок  в  сфері  природокористування? Порожньо.

      Ліс  – це та галузь, через яку  можна  зробити ривок  до несировинних секторів економіки (меблі, будівництво житла, хімічна  промисловість і т.п.), але в заміну  пропонується  «стратегія» знищення.  З документу важко зрозуміти, в  якому  стані перебуває галузь сьогодні.  Швидше  усього – в  сировинно-тіньовому.  Сировина  – це  монополізм  (головний  монополіст – ДАЛР України) і  слабка демократія, а  малий  і  середній бізнес  – це  конкуренція, інновації і  розвинута  демократія. Вибирати немає з чого.  Детальніше про це  готую матеріал в  щотижневик «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ».
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       

    • А предыдущая стратегия на сколько процентов была выполнена? О каких вообще стратегиях может идти речь? На закон – плевали, на договор – плевали, на стандарты – плевали. На стратегию и подавно. Будь эта стратегия трижды великолепна, ни на что это ровным счетом не повлияет. Ну, вот, казалось бы, финансирование южных лесов. Надо принять такой документ, который бы предусматривал такое финансирование из государственного бюджета. И таки да, в законе о госбюджете будет такая строка, но колонка будет-то спецфондовская, и по ней по факту финансирование будет нуль! Вот вам, бюрократы, игры в риал-политик. Нуль на выходе. И так по каждому пункту. Если что-то и будет выполнено, то только на бумаге.

      Не допустить концессию. Ну ладно, не буду требовать аргументацию, мы ранее это обсуждали. Возвращаться не хочу. Но, глядя на весь этот срам, я тоже становлюсь ярым противником концессии. Кто будет представителем государства в этих концессиях? Тоже ДАЛРУ. Фактически концессия и сейчас в каком-то смысле существует. Неформально. И эта модель очень даже нравится всем. А если это фактическое еще и узаконить, то для кого-то наступят просто золотые годы.

      Только приватизация!!! К такой-то бабушке эту концессию. Эта система нереформируема и нежизнеспособна. Государственное управление в отрасли невозможно на качественно новом уровне.

      Вот эти вот все круглые столы, конференции, рабочие группы по разработке стратегий и концепций – игра в пользу клептократии и бюрократии, которые получают от этого по максиму, а именно – время. Вместо того, чтобы сносить к чертям эту систему, лучшие умы страны забивают себе голову тем, что обсуждают и критикуют подобные документы. Это – тупик.

      Все выше сказанное мои оценочные суждения. Никому ничего не навязываю. Имею такое мнение и имею возможность его высказать.

       

      • OLEG Lystopad сказав:

        “сносить к чертям эту систему,” – так хто ж проти. Питання у тому, чим і – як, яким способом – створити нову. План же якийсь треба? – Треба. Але по уму плану мають передувати грамотні концепція, стратегі, політика.  

        • Да, согласен. Лучше, конечно, иметь какой-то план. Но дело в том, что мы как бы занимаемся составлением планов для ситуации “мир без ДАЛРУ”. И пока мы спорим, обсуждаем, скандалим, время идет, а ДАЛРУ продолжает существовать. И вот в один прекрасный момент у нас появляется компромиссный план, в котором нет места старой системе. И что? То у нас нет большинства, чтобы поддержать этот план, то политической воли, то еще чего-то. И этот план будет покрываться пылью до тех пор, пока не утратит свою актуальность, или про него все забудут, а через какое-то время опять возникнет острая необходимость создания нового плана, который, в принципе, не намного будет отличатся от этого старого. Это процесс ради самого процесса. Нет никаких предпосылок для создания таких планов, нет никаких предпосылок для краха старой системы. И да, – а на чем основано убеждение, что новая созданная система будет лучше старой? Потому, что у новой системы есть отличный план? Я не верю в сказки про “правильных коммунистов”.

          Я думаю, что мы уже на том витке деградации общества, когда ни словом, ни законом, ни бумагой ничего изменить нельзя.

          • OLEG Lystopad сказав:

            ого… Мабуть будете голосувати за Національний корпус :)? Вони обіцяють що буде менше слів, а більше – діла. Ситуація у нас дійсно непроста у країні. Але мені не раз доводилося бувати у ситуації, коли усе – гоп – складалося, коли були умови для того, щоб зробити, зрушити. “Давайте план – як”, – казали люди, здатні провести такі зміни. І було дуже прикро, коли виявлялося, що плана – не існує. Так, мене теж за…мучило вже вкотре задавати питання, на які немає відповіді і просувати плани, які влада не хоче впроваджувати. ФЛЕГ за 8 років запропонував з десяток різних “планів” – і як холдинг створити, і про лісову охорону і ще багато. Усе подавали “туда”. Не скажу, що зовсім не почули, але дивним чином використали і озвучили. 

          • Олег, я после 2015 года принял решение вообще не ходить на выборы, не брать грех на душу по легитимизации власти, которая у нас, как ни странно, всегда хуже предыдущей.

  4. OLEG Lystopad сказав:

    зараз багато буде залежати від МінАПП. Його представники були на кр столі, слухали уважно. Виступали у обговоренні: За словами заступника Міністра (Ольги Трофімцевої), під ефективним введенням лісового господарства Мінагрополітики розуміє такі компоненти, як: формування біологічно стійких насаджень, стабільне фінансове забезпечення, створення нових лісів і лісовідновлення, зменшення кількості незаконних рубок, введення електронного обліку з моменту створення насадження, надання екосистемних послуг, рівний і прозорий доступ до купівлі деревини, підвищення значимості лісівничої професії”. Тепер важливо, щоб зміни статусу документа, зміни змісту таки відбулися, щоб слово не розійслося з ділом. 

    • PETRO Checheliuk сказав:

      Олег, “стабільне фінансове забезпечення”, “зменшення  кількості незаконних рубок”, “рівний  доступ  до деревини” і далі по тексту – це  космос, загальні фрази  Ольги Трофімцевої.

      • OLEG Lystopad сказав:

        тут важливо: 1. сам її факт присутності на кр столі. 2. формальне визнання проблем лг та необхідності їх вирішувати 3. формальне визнання, що це треба робити за участі інших стейкхолдерів. А те, що чорнову роботу з доопрацювання будуть робити інші люди – ну так це ясно :). ГОловне, щоб Кабмін таки отирмав для розгляду документ щодо вирішення нагальних проблем лг, і щоб дійсно Стратегію – якісну – хтось замовив або своїм підлеглим, або експертам СБ – не суть важно. Хороша Стратегія усе ще нашим лісам потрібна.

  5. Popovich_Pavel сказав:

    Для початку, очільники галузі мають самі собі і всім нам пояснити:
    1) навіщо Україні лісове господарство, які товари, продукти, блага і корисності галузь постачає для індивідуального і колективного споживання?
    2) Що є продукцією л/г.
    товар – в т ч послуги реалізація за гроші ( в основному деревина, послуги полювання)
    продукт – не призначений для обміну і купівлі-продажу, реалізується і споживається бенефіціаром безкоштовно, (гриби, ягоди, соки в переважній більшості випадків, як не дивно біологічне різноманіття, збереження рідкісних видів)
    благо – невідособлений, кількісно але не вартісно визначений (всі захисні властивості лісу, водо, вітро, грунто захисні, всі захисні насадження)
    Корисність – невідособлений, кількісно і вартісно не визначений витвір природи і людської праці або тільки людської праці. (вуглецедепонуючі і киснепродукуючі властивості, функція стабілізації ландшафтів, рекреація

    Сучасний стан: оплатно можлива лише реалізація деревини і полювання, за все інше дуже тяжко отримати кошти. Нелегально звичайно є якісь відкати за гриби ягоди тощо.

    Основна об’єктивна проблема сучасного українського лісового господарства у тому, що за реалізацію одного лісового товару – деревини неможливо отримати дохід, достатній для прибуткового ведення господарства. Деревина не дасть достатньо коштів для л/г уже ніколи, ну хіба залишити лише майже плантації а всі інші ліси “скинути”. (привіт Концесії)
    Основна суб’єктивна проблема, в тому, що в галузі, особливо очільники цього не розуміють. ДЕРЕВИНОРЕСУРСНА ПАРАДИГМА – бе не бачать очевидного

    Основний порятунок : НЕОБХІДНО ВИВОДИТИ НА РИНОК ІНШІ ТОВАРИ.
    Якщо відомо, що можна продавати, то можна почати виробництво і порівнювати вартісні показники затрати-випуск. Так працює економіка.
    Система управління це 25-е, головне мета виробництва і як це продати.
    Але деревина з українських лісів не дасть уже ніколи достатнього доходу для ведення л/г “НА КОЛОДУ”.

  6. Popovich_Pavel сказав:

    Ось збираються вырощувати “деревину на колоду”. Все мудрують, як би створити таку концесію-компанію-фонд, щоб выробляти колоду, ніби при Петрі І, а грошей отримувати стільки, щоб всім вистачило на iPhone і Tesla Model S. Такого не буває, хіба на підводу та дзвоники (по русски: колокольчики).
    Завжди підприємство виводить з кризи новий продукт, товар.
    Сказано ж: “И никто не вливает молодого вина в мехи ветхие; а иначе молодое вино прорвет мехи, и само вытечет, и мехи пропадут; но молодое вино должно вливать в мехи новые; тогда сбережется и то и другое. И никто, пив старое вино, не захочет тотчас молодого, ибо говорит: старое лучше.”
    А ще: “Нема пророка у вітчизні своїй”.
    Думають саджати тупі дибільні ліси для вирощування колоди, а треба прогнозувати ну хоча б на 50 років.
    А в це й час нормальні люди творять. https://www.nkj.ru/archive/articles/7569/ і ще http://www.wikipro.ru/index.php/%D0%90%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC_(%D0%B6%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0)
    Невже ні в кого з лісових очільників немає розуму???

  7. popkov сказав:

    Павел,

    Поверь, в Украине есть люди, которые по поводу зеленой экономики, знают не меньше… Вопрос в том, кто готов заплатить за невесомые услуги леса в стране  без среднего класса?

    В стране, где народ  не может оплатить тепло, свет и воду? …

    …Надо соизмерять свои теоретически правильные мысли с прозой жизни…

    Ты же знаешь , что большинство государственных лесных экономик, прекрасно существуют исключительно за счет продажи древесины… У нас не получается, хотя зарплата единственного директора, к примеру, Вышедубечанского лесхоза равна суммарным зарплатам 7-8 директоров лесхозов степной зоны… Такая вот арифметика…

    Куда более реальна другая Твоя идея – выращивания древесины на частных землях с.-х. назначения. Её реально осуществить ещё при жизни… Не опускай рук… Я тоже работаю в этом направлении…

    Без обид.

    С уважением.

    М.П.

Залишити коментар