Секретний короїд

Чому всихають соснові ліси і чи можна їх урятувати тотальними рубками 

Якщо шпилькове дерево втрачає притаманний його кроні зелений колір, то це або модрина, що, як і листяні дерева, готується до зими, або хворий організм, який помирає. Стан соснових лісів погіршився останнім часом у багатьох областях країни. За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа осередків усихання перевищила 142 тисячі гектарів. Охоплюють вони переважно Полісся, але є також у лісостепу, зокрема у Хмельницькій і Черкаській областях.

Лісом в Україні вкрито 9,6 мільйона гектарів, і турбуватися за якихось 142 тисячі, може, й не варто. А сосняків із цих мільйонів третина, і тут уже важить тенденція. Тому не дивно, що лісоводи так багато уваги приділяють цій проблемі. Дивно інше: не менш важливим, а то й важливішим проблемам уваги не приділяють зовсім. У серпні цього року понад 120 генералів і полковників (красива у них форма, хоч завтра на парад) лісової галузі у супроводі журналістів два дні провели на виїзній нараді на Рівненщині. Мабуть, щоб обговорити болючі для галузі питання? Що ж, подивімося. Чи приділили увагу порятунку лісів півдня і сходу, які вже два роки пропадають без бюджетного фінансування (там нікого навіть на пожежну вежу послати, бо через невиплату зарплат звільнилися майже всі)? Ні. 

Обговорювали, як порятувати галузь від потенційного дерибану внаслідок можливої передачі лісгоспів у концесію? Теж ні. Нічичирк про необхідність проведення реформи європейського зразка, запровадження нових правил торгівлі лісом, адаптації нашого лісового законодавства до законодавства ЄС, чого вимагає Угода про асоціацію. Усе це залишилося поза увагою людей, які приїхали на Рівненщину за кошти держбюджету або державних підприємств.

Говорили тільки про всихання сосняків і про головну, на думку учасників, причину — короїдів, себто комах, які харчуються різними частинами кори дерев. Знайшли і рецепт. Точніше, метод боротьби з короїдами: тотальні рубки.

Однопорідний одновіковий штучно створений сосновий ліс — потенційна жертва короїда. Фото з сайту zn38.com

Що цікавить лісовий генералітет

У поширеному Держлісагентством матеріалі за підсумками наради це звучить так: «Виходячи з міжнародного досвіду впровадження системи заходів профілактики, локалізації та оздоровлення лісових насаджень, а також методологічних розробок Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації встановлено, що єдиним, по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами».

Далі — більше: ця рекомендація (рубати, рубати і рубати) вже потрапила у проект розробленої знову ж Держлісагентством Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового й мисливського господарства України до 2022 року. Якщо стратегію затвердить уряд, то її положення стануть дороговказом для дій лісівників (і не тільки них) на найближчі п’ять років.

Чи справді рубання — єдиний вихід? Чи справді тільки хірургія? Перш ніж відповісти на це питання, варто прочитати діагноз: «методологічні розробки Поліського філіалу». Заходжу на сайд Держлісагентства — там цих розробок немає. На сайті самого філіалу — теж. На інших також нема! Тоді відповідно до закону про доступ до публічної інформації пишу запит. Чекаю належні за законом п’ять днів і… тиша. Чекаю ще — з тим самим результатом. Телефоную в Держлісагентсво. У слухавці чую: «А ми вашого запиту не отримували. Бо у нас не працює електронна пошта». Отакої! У державному агентстві тижнями (а може, й місяцями — колеги з інших видань та з неурядових організацій давно скаржаться на ігнорування Держлісагентством запитів) не працює електронна пошта, на яку мають надходити запити від громадян, зокрема й журналістів.

Надсилаю цей самий запит факсом, переконуюсь, що хоч цей вид зв’язку спрацював. Цього разу відповідь надійшла. Проте користі з неї мало. По суті, директор Поліської філії Віктор Шевчук відмовився надати інформацію, посилаючись на те, що це інтелектуальна власність інституту і замовників розробки — державних лісопідприємств.

Шановний Вікторе Васильовичу! На підставі ваших розробок пропонують ухвалити як мінімум дві постанови Кабміну, зокрема змінити ухвалені рік тому Санітарні правила в лісах України. Але ж зміни в такого рівня державних документах не можна ухвалювати без широкого обговорення. Хіба що це зміни до документів, які містять державну таємницю. Життя короїдів поки що до державної таємниці не належить, тож роботу науковців державного інституту, яким заплатили державні підприємства, не можна втаємничувати від громадян цієї держави, платників податків.

Та Віктор Васильович мовчить і далі. Керівництво Держлісагентства теж. Щоправда, від 7 листопада — колишнє вже керівництво, бо пані голова Христина Юшкевич заявила, що подала у відставку. Але ж у неї є й були заступники, керівники підрозділів та інші підлеглі. Хтось у цьому відомстві має стежити за виконанням законів незалежно від змін керівництва.

Нема пророка у своїй вітчизні

Проте методики боротьби з короїдами давно розроблено. Їх успішно використовують за кордоном. У сусідній Білорусі, де природні умови схожі і яка порівнянна з Україною за площею лісів, всохло на порядок менше сосняків. Та й в Україні є люди, які давно і глибоко вивчили проблему. На мій закид, що українська наука пасе задніх у питанні боротьби із всиханням сосняків і не може нічого запропонувати, крім як рубати, відгукнулася доктор сільськогосподарських наук Валентина Мєшкова.

«Існують різні види рубок, — зазначила пані Валентина. — Є рубки порятунку — вилучення з лісу пошкоджених чи уражених дерев після вітровалу, пожежі, циклонів, повеней, виверження вулкана тощо. Основна їхня мета — зберегти цінність деревини, одержаної з пошкодженого лісу.

Такі вирубування від короїда не рятують і стійкості насаджень не підвищують, але дають змогу лісгоспам одержати певну кількість деревини для «підтримання штанів». Так в усьому світі, але у нас і ці рубки називають санітарними.

За міжнародними визначеннями, санітарні рубки — це вилучення дерев незабаром після їхнього заселення короїдами і до вильоту нового покоління жуків. Такі рубки певною мірою обмежують поширення короїдів. У країнах колишнього СРСР ці два види рубок не розрізняють, хоч науковці про це пишуть вже років із 15, не менше».

До обох видів рубок є спільна вимога: негайне вивезення деревини чи її корування (зняття кори) або захист інсектицидами. А якщо є загроза заселення короїдами навіть на нижньому складі (місце складування деревини за межами лісу), варто корувати або обприскувати деревину, якщо цього не зробили на верхньому.

Активне розмноження (спалах) короїдів припиняється лише тоді, коли їм нема на чому паразитувати. А саме: коли не буде у межах доступності ослаблених дерев. Парадокс у тому, що начебто лікувальні рубки допомагають короїду: по-перше, пошкоджуються сусідні дерева, по-друге, через різку зміну освітленості (поряд були дерева, які давали тінь, а після вирубування утворилася галявина, з якої світить сонце) дерева теж слабнуть. Тож санітарними рубками боротися з жуками неможливо.

Найбільше страждають чисті (без домішок інших порід) соснові ліси. Переважно це ліси штучні, так звані монокультурні. Та ще й одновікові. Нудні убогі посадки з тонких, лише на вершечках із хвоєю тісно стоячих сосонок можна побачити і вглибині лісових масивів, і навколо великих міст, наприклад на виїздах із столиці. Такі масиви було простіше і дешевше насадити й виростити. Тепер настає розплата: дешева рибка — погана юшка. І якщо й надалі лісоводи садитимуть лише сосну без домішки листяних порід, виконуючи план покриття площі, побороти короїда не вдасться ні нині, ні в майбутньому.

А на додачу, каже пані Валентина, матимемо клопіт і з довгоносиками, коренежилами й іншими симпатичними тваринками, які завжди є в лісі, але масово розмножуються, коли стає багато смачної для них їжі.

«Науковці інших країн дійшли подібних висновків, і про це пишу регулярно, — акцентує Валентина Мєшкова. — Наука — це не чарівна паличка, є закони природи, треба пристосовуватися до них».

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

«Слід покласти край хижацькому винищенню лісів»

Віктор МЕЛЬНИК,доктор біологічних наук:

— На знімках лісових регіонів, зроблених із супутника, видно величезну кількість лісових вирубок, які сумарно створюють ефект лисої України. Хто бачив ці вирубки на поверхні землі, не міг не відзначити, що вони захаращені хмизом і рештками дерев, не придатними для використання. Саме таке середовище — ідеальна ніша для розвитку й розмноження короїдів.

Розмножившись на занедбаних вирубках, ці крихітні жучки переміщуються спочатку на хворі, а потім і на здорові сосни і швидко знищують їх. Шкідливу діяльність короїдів посилюють патогенні гриби, які вони переносять.

Короїди — невід’ємний елемент лісових екосистем. Однак без істотних антропогенних впливів їхня діяльність не призводить до катастрофічних наслідків, оскільки чисельність популяцій регулюють комахоїдні птахи, передовсім дятли.

Масштабне вирубування лісів в Україні призвело до масового винищення гніздових станцій (дуплистих дерев тощо) комахоїдних птахів і створило надзвичайно сприятливі умови для небувалого розмноження короїдів.

Щоб зупинити подальше винищення лісових екосистем, слід не лише зменшити осередки розмноження короїдів у вигляді відмерлих сосен і захаращених вирубок, а й покласти край хижацькому винищенню лісів. Якщо традиційні лісоутворюючі види, як сосна звичайна, не витримують хижацького поводження з лісами, то що говорити про рідкісні й зникаючі види рослин і тварин, вписані в Червону книгу України? 

Олег Листопад

Залишити коментар