З-за крісел лісу не видно

 

МИНУЛОГО вівторка по всій Україні шуміли ліси і… лісівники. Одні від наближення циклону зі Швеції, другі — від чергового бездумного рішення чинного уряду, який ногою уже в Європі, а головою, схоже, — на її задвірках.

Чи не найдужча хвиля протесту сколихнула український Південь. Для Півдня ліс — це його доля. І нині на неї зазіхають не лише «чорні лісоруби» і «чорні бурі», а й, виходить, ще й «чорні посадовці».

По всій Україні близько 15 тисяч озеленювачів державних просторів прийшли під масивні стіни обласних і районних державних адміністрацій, щоб докричатися до туговухої влади: «В жодному разі не можна допустити приватизацію лісів та ліквідацію державних лісогосподарських підприємств!»

Нинішній стан лісової галузі протестувальники називають «соціальною катастрофою», яка тягне за собою іншу катастрофу — екологічну. Про те ж саме йшлося минулого тижня і на зборах галузевого профспілкового активу, що відбулись у Києві.

Із резолюції зборів: «Незважаючи на численні звернення профспілки до всіх інститутів влади, аж до акції протесту під стінами Кабінету міністрів України та Міністерства аграрної політики і продовольства, фінансування лісогосподарських робіт на Півдні та Сході держави до цього часу не відновлене».

Мало того, 15 листопада ц. р. Кабінет міністрів України з подачі Міністерства аграрної політики і продовольства кулуарно, в порушення власного ж регламенту, схвалює «Стратегію реформування лісового господарства на період до 2022 року», яка навіть не узгоджена з Держлісагентством, Мінфіном, Мін’юстом, Мінекономрозвитку, Мінприроди.

Окрім того, документ подається як такий, що не потребує громадського обговорення та не стосується соціально-трудової сфери і не впливає на ринок праці. Разом з тим передбачається створення «новоутвореного суб’єкта господарювання з корпоративними правами».

— Така стратегія не є стратегією реформ та розвитку, — вважає, виражаючи думку і своїх колег, голова профспілки лісівників Херсонщини Марія Глод. — Це є стратегія на знищення галузі. Вона передбачає створення єдиного підприємства з подальшою передачею в концесію та приватизацією.

Будівничі зелених бастіонів степової області, яка, крім усього, належить до зони ризикованого землеробства і ліси для неї — «це все», категорично проти передавання лісів в одні, та ще й приватні, руки.

— Та яка може бути приватизація, коли це державна власність! — обурюється працівник Голо-пристанського лісгоспу Олександр Тригубець. — Це людське! Ті, хто хоче прибрати ліс до рук, хоч бачили чи знають, як його садили? У наc же суцільні піски… суховії… Копали ямки 70 на 70 сантиметрів, завглибшки до метра і завозили торф. Тачками!

Виробничників підтримує співробітник Степового філіалу Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. В. М. Висоцького кандидат сільськогосподарських наук Ігор Шейгас:

— Якщо ліс не буде у державі, якщо він буде відданий у приватні руки… Ви знаєте, які ті руки зараз… наскільки вони нечесні й нечисті!

Інша вимога протестувальників — повернути державне фінансування лісової галузі, відібране урядом же у лісівників два роки тому. Чи не цим безглуздим кроком міністерські чиновники спровокували масштабне лихо — повсюдну вирубку лісів? Бо ж таки так: ні відновлювати ліси нема кому, ні оберігати їх від шкідників, ні захищати від зловмисників —більша частина лісівників, не отримуючи зарплати, подалась хто куди у пошуках кращої долі.

Вийшовши до людей, заступник голови облдержадміністрації Олександр Адамчик підтримав їхні вимоги:

— Наша позиція — це збереження лісових господарств як державних підприємств. Коли ми їздимо в Київ у Кабмін, то говоримо про те, що нашому лісу потрібна підтримка. І не просто підтримка, а державне стимулювання і державне керівництво.

Доведені до відчаю і зубожіння лісівники вимагають від Кабінету міністрів України скасувати його ж рішення від 15 листопада 2017 року «Щодо схвалення Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року». За основу слід взяти проект «Стратегії розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року», розроблений фахівцями лісової галузі з участю міжнародних експертів.

Уряд повинен беззаперечно відмовитися від ідеї створення єдиного лісогосподарського підприємства (компанії), що може призвести до ліквідації діючих лісогосподарських підприємств галузі, а також унеможливити приватизацію державних лісогосподарських підприємств або передачу їх у концесію.

Лісівники, зібравшись на збори профактиву галузі, звертаються до народних депутатів України з вимогою зареєструвати поправку до бюджету, якою відновити фінансування бюджетної програми «Ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів» на 2018 рік в сумі не менш як 730 млн гривень, що становить 30% від потреби, а формуючи бюджет на 2018 р., передбачити фінансування програми «Дослідження, прикладні розробки та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства» в обсязі 25 млн гривень.

Чи почує на цей раз уряд голос волаючих в українських лісах? Чи спохопиться тоді, коли вже й рубати буде нічого — ні сосон, ні «капусти»?..

До відома уряду!

Лісистість (відсоткове співвідношення території, вкритої лісовими масивами, до загальної її площі) України становить 15,6%, що є найнижчим показником серед країн Європи.

Для порівняння, в європейських країнах ліси становлять: у Фінляндії — 64,7%, Швеції — 60,3%, Греції — 44%. Білорусі — 42%. Словаччині — 40,8%. Чехії — 33,4%, Франції — 31%, Німеччині — 30,1%, Болгарії — 30%, Румунії — 29%, Іспанії — 26,7%.


21 Коментар “З-за крісел лісу не видно

  1. Popovich_Pavel сказав:

    Все очень перосто. Одесская область: лесистость – 6,6%, площадь – 33 тис. км2.; Кировоградская: 6,7 25; Николаевская: 4,0 25; Херсонская: 4,1 29; Днепропетровская: 5,6 35; Запорожская 3,7 27; Всей Украины: 15,6 603.
    Площадь областей Юга и Юго-Востока, без Донецкой и Луганской 171 тис км2 или 28% территории страны, средневзвещенная лесистость – 5,2%
    Итак, на трети страны лесистость в 3 раза ниже чем в среднем по стране и сравнима с такими странами: Иран 5,8 Мальдивы – 3,3 Объединенные Арабские Емираты – 3,9 Таджикистан – 3,0 Тунис 6,7 Узбекистан 7,3 Чад 3,9%.
    Но цель хозяйства – получение стволовой древесины, и соответствующая нормативная база такая же как в :
    Волынская область: 31,0% лесистости, площадь – 20 тис. км2.; Ровенская: 36,4 20; Житомирская: 33,6 30; Львовская: 28,5 22; Ивано-Франковская: 41,1 14; Закарпатская 51,4 13; Черновицкая: 29,2 8.
    Итого площадь самых лесистых областей украины 127 тис км2 или 21% территории страны при средневзвешенной лесистости 35%.
    Что сравнимо с лесистость европеских стран и в этом случае есть резоны опираться на опыт ведения лесного хозяйства в Европе.
    Но только 1/5 часть Украины имет природные условия, сравнимые с европейскими.
    Леса юга и юго-востока оказывают екологичесие услуги другим землям (защищают от неблагоприятных условий посевы, почвы и т д) и приносят благо владельцам этих земель, за что те не платят.
    Известно сколько дает прибавки урожая зерновых лесополоса: 2-5 центнеров с 1 га. Километр лесополосы высотой 10 м. защищает 25 га сельхоз угодий, что дает прибавку урожая зерновых – пшеницы 3*25=75 ц или 7,5 тонн. Цена пшеницы http://www.fao.org/giews/food-prices/international-prices/detail/ru/c/1068738/ около 200$ Пусть наша менее качественная, берем 100$/тонна.
    Итак 1 километр лесополосы прибавил собственнику земли 750$ в год.
    Лесхозы западной части страны реализуют древесину, южной – полезный эффект от экологических функций лесов.
    Но руководство лесагентства и МинАПиП запрещают лесхозам продавать те продукты, которые получены из леса и не дают финансирования из бюджета.
    Как не дают продавать? Да очень просто препятствуют даже обсуждению этого вопроса. Ведь если нет финансирования из бюджета то Кабмин может утвердить методику, которая содержала бы формулу расчета екологических услуг лесов и вот вам финансирование южных лесхозов.
    Вместо этого леса, лесхозы и лесоводы юга загнаны в ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КОНЦЛАГЕРЬ из которого выход один – СМЕРТЬ, ну люди могут разбежаться, покинуть лесное хозяйство.
    Руководят и вдохновляют это различные активистские грантоедские реформиские организации либералистического толка, которые прикрываясь рассуждениями о реформах и рыночной экономике, обзывая своих оппонентов совками, запрещают продавать произведенное лесхозами услуги и тем самым занимаются экономическими грабежами и убийствами.

  2. OLEG Lystopad сказав:

    Уряд повинен беззаперечно відмовитися від ідеї створення єдиного лісогосподарського підприємства (компанії), що може призвести до ліквідації діючих лісогосподарських підприємств галузі, а також унеможливити приватизацію державних лісогосподарських підприємств або передачу їх у концесію

    Звідки видно, що створення обєднання призведе до ліквідації? А вроздріб – що, не може?

    Чим погані «Lasy Panstwowe»? Або Латвійська компанія LVM (Latvijas Valsts Mezi) ? Це якраз державні структури.

    Хто писав шпаргалки усім цим людям? Адже читають вони на камеру один і той же текст, але деталі ніхто пояснити не може.

    Дорогі протестувальники! Компанія – потрібна, це – частина реформ, без яких галузь здохне. Ви ж хочете врешті-решт хоча би один харвестер на область мати?

    Тільки ця компанія має бути незалежною від ДАЛР, мати обране за демократичними процедурами правління та голову, прозору звітність. А ДАЛР має лише стежити за використанням ресурсу – лісу, але не втручатися у роботу компанії.

  3. Popovich_Pavel сказав:

    Ніякого розумного запозичення іноземного досвіду в цих матеріалах немає. А ось презентація “Реформа лесного сектора в Балтийских странах – подготовка, реализация, результаты” містить корисну інформацію про досвід, який можна брати до уваги. Головна умова, яка дала можливість провести реформи це різке збільшення, до половини, частки приватної власності на ліси внаслідок реституції. Якщо LVM утримує 25% площі лісів і є інші ТОР 5 компаній (слайд 35) а також є дрібні приватні власники, то звичайно можна розділити власність, управління і контроль. Але у нас як чорт ладана бояться дати людині садити ліс на своїй землі, і все відділення функцій контролю і власності зведеться або до: “лісі лісокради, а в Києві лісові інспектори” – тобто відсутності всякого контролю, або до вибудови паралельного лісгоспу, коли майстр контролює ліс а майстра контролює інспектор.
    Можна приватизувати лісгоспи апк, треба дати підтримку масовій посадці лісу на приватних землях, відпрацювати створення спеціалізованих лісових господарств грибних, ягідних, рекреаційних, з обмеженим доступом в ліс, але створювати державну компанію без диверсифікації і спеціалізації виробництва лісових товарів неможливо. Так, близько 25 відсотків лісів можна передавати в єдину компанію, з переважною метою виробництва колоди. Вийде щось схоже на LVM.

    • OLEG Lystopad сказав:

      Павле, там серед цікавого є досвід Швеції, вони природоохоронні ліси виокремили і фінансують з держбюджету, щоб необхідність ділитися з “непродуктивними” партнерами не демотивувала працівників держкомпанії.

      • Popovich_Pavel сказав:

        Фінансування природохоронніх лісів тим більше обєктів ПЗФ є прямим обовязком держави, оскільки заповідники є підприємствами що виробляють-зберігають біологічне різноманіття, яке є власністю всього людства і держави в тому числі Україна зобовязані людством, через міжнародні угоди зберігати власність всього людства. Тому зобовязані фінансувати заповідники.

  4. Ісаченко сказав:

    Cовершенно согласна с Назаренко. Такой бред читать противно и для нервной системы не очень хорошо. Но у нас ведь плюрализм мнений. Любой профан может с умным выражением лица объяснять специалистам, как реформировать лесхоз, причем объяснять исключительно на пальцах с высосанными их этих же пальцев аргументами. Особенно если за профаном – мировой капитал с нехилым грантоедством и задание от советопринимающих цунамиподобных обеспечить им безграничный доступ к лесному ресурсу страны через проверенную на нафтогазе и укрспирте безотказную схему. Как будто не понятно, зачем с этой идеей на флаге в агентство завели критического менеджера Ковальчука под руку с его подружкой-юристом Юшкевич.

  5. Popovich_Pavel сказав:

    Світлано, уточніть, будь-ласка, що ви вважаєте “бредом” і що Вам противно читати: позицію трудових колективів і профспілок Херсонщини, Степового філіалу Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. В. М. Висоцького, відображені в публікації, міркування мої і Листопада, що містять ся в коментарях, чи можливо Ваша нервова система стражнає від інформації в Презентація “Реформа лесного сектора в Балтийских странах- подготовка, реализация, результаты”?

  6. Ісаченко сказав:

    Уточнюю: вважаю маячнею ваші міркування, що містяться в коментарях. Стосовно Херсонщини. Я розумію лісівників Полісся і Карпат, яким болить доля рукотворних лісів Півдня, вони готові відраховувати (і вже відраховують!) зароблені ними кошти своїм колегам в степові зони. Але я ніяк не можу зрозуміти (не тому що мало розуму – не тому) позицію “степовиків”. Чого ви, шановні лшісівники Миколаївщини, Херсонщини, виступаєте проти концесії, приватизації ваших лісів і галасуєте за збереження на них державної форми власності? Ця форма довела вас до зубожіння, а ліси – до знищення. Чого тоді ви в неї вчепилися?
    Я писала набагато раніше у своїх коментарях, що не можна огульно відкидати концесію, а тим більше приватизацію у лісовому господарстві. Якщо інвестор зобов,яжеться своїми фінансовими гарантіями навести лад в лісгоспах Півдня, поясніть мені – чому треба проти цього виступати? Тим більше в ситуації відсутності державного фінансування. Чи Ви, шановний Павле, не вважаєте маячнею наведені у цій публікації слова Шейгаса? Ви ж самі сто разів ясно пояснювали, що нема нічого страшного у лісі на приватних угіддях, навіть навпаки.
    А от кого я прекрасно розумію, так це херсонську владу і пана Адамчика! Як там казав Адамчик своїм мітингувальникам: грошей в місцевих бюджетах на ліси нема! Хлопчики-дівчатка з Херсону, це ваші ліси і у першу чергу ваші екологічні і соціальні проблеми, вчіться їх вирішувати самотійно, а не залазити в кишеню держави.
    Розумію колишній Кіровоград, який справедливо вимагав від держави фінансування з держбюджету програми соціальної компенсації області за видобуток урану. Бо за вітчизняний уран і атомні станції країни область розраховувалася життям і здоров,ям свої людей і дітей. А чого бракує, поясніть, Херсону?!
    І на останок. Цими днями один високопосадовець з Чернівецької ОДА постить на своїй сторінці у ФБ свої подорожі селами і хуторами буковинських Карпат, показуючи зубожіння і розруху в горах. там нема чорноземної ріллі, пане Адамчик, там є тільки ліс. А давайте тоді Херсон навзаєм створить на противагу лісовому фонду такий собі сільгоспфонд і буде туди направляти гроші на розвиток аграріїв Карпат.

    • Branch сказав:

      Концесіонерів цікавить прибуток, а прибутку на півдні ніякого – одні витрати. Тому концесія буде там, де можна добре заробити.

      Тому підтримую “шведський варіант” Олега Листопада: визначити які ліси відносити до “експлуатаційних”, які – до “природоохоронних”, порахувати їх витрати і доходи, а потім робити, як кажуть у МЕРТ, “тріаж” (сортування пацієнтів) і об”єднання у природоохоронні або лісогосподарські вертикалі. Заодно збільшиться площа ПЗФ.

      Організовувати єдину кампанію – завідомо створювати внутрішній конфлікт на грунті перерозподілу коштів.

      • Ісаченко сказав:

        Чому це “прибутку на півдні ніякого”?! Прибуток від тих рукотворних лісів – екологічний і соціальний. Тому якщо місцева влада хоче, щоб їхні міста і села не засипало піском, хай також потурбується про свої ліси, а не тільки сидить і чекає, поки їй інші області принесуть гроші з доброти своєї душевної.

          • Ісаченко сказав:

            Які інтереси для орендаря? Для прикладу. У нас у Чернівцях, як і в кожному населеному пункті, на пасажирських перевезеннях є високорентабельні маршрути і є вкрай збиткові. Але і на віддалених і малозаселених вулицях має курсувати громадський транспорт. Тому власник маршруту, місцева влада, виставляє деякі напрямки пакетом. або оголошує пільгове оподаткування, знижує для користувачів (орендарів) нерентабельного маршруту ставку єдиного податку. Для того влада і існує, щоб думати і діяти конструктивно. Вибачте, шановний Бренч, що розписую Вам те, що Ви прекрасно і без мене знаєте. Але я навіть близько уявити не можу, як можна змусити місцеву владу того ж Херсону думати і діяти стосовно своїх лісів.

      • OLEG Lystopad сказав:

        Мінприроди заявляє, що готове прийняти південні ліси як обєкти ПЗФ. Але на моє питання, до якої категорії їх віднести, дати відповідь не змогли ні разу. Це не дуже вписуєтсья в існуючу систему ПЗФ України. Тому поки не бачу як таку ідею реалізувати без змін законодавства і не тільки його. Фінансове обгрунтування теж потрібне. І організаційно теж треба буде усе перебудовувати.

  7. Branch сказав:

    тоді, пані Ісаченко, це не питання влади Херсонщини, бо вони не розпоряджаються лісами, наприклад, Чернівців і не можуть запропонувати орендарю рентабельних і нерентабельних лісів “пакетом”

    • Ісаченко сказав:

      Я буду Вам дуже вдячна, якщо навчите мене,а хто взагалі розпоряджається лісами Херсонщини чи Буковини? Дуже прошу відповісти, бажано з посиланням на чинне законодавство. Вже дякую!

      • Branch сказав:

        У нас ніде не прописано про порядок передачі лісів у концесію, не знаю такого порядку і про оренду (не угідь). І що будуть передавати: деревостани чи землі?

        На вашу критику щодо керівництва Херсонською губернією, у мене виникла думка взяти в концесію 5 га лісу на Херсонщині, і берегти його, щоб кавуни піском не засипало. Ну, а щоб платити податки і тримати охоронця – орендувати ще 10 га стиглого або пристигаючого лісу на Буковині.

        До кого звертатися і як херсонський губернатор мені допоможе орендувати ліс на Буковині? Скільки кабінетів оббігати з погодженнями вмовити депутатів рад всіх рівнів?

        Був би нормальний, цивілізований ринок землі – все б стало зрозумілішим. А на сьогодні господаря немає – одні розпорядники і колективна безвідповідальність.

         

Залишити коментар