Голова Ради Нацбанку розповів, як приборкати інфляцію

Вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення.

Рада Національного банку України ще влітку 2017 року наголосила на необхідності активного застосування наявних інструментів грошово-кредитної (монетарної) політики з метою стримування інфляції в межах 8 ±2%. Однак, Національний банк не почав проводити більш жорстку грошово-кредитну (монетарну) політику з огляду на необхідність балансування між нівелюванням інфляційних ризиків і підтримкою економічного зростання, а лише утримався від пом’якшення політики. Про це повідомив голова Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook, коментуючи те, що фактична інфляція в 2017 році (13,7%) перевищила цільові показники по інфляції Нацбанку (8% з допустимим діапазоном відхилення ± 2 п. п.).

Він нагадав, що лише в кінці жовтня Національний банк підвищив облікову ставку до 13,5% річних.

«Для поліпшення інфляційної ситуації лише підвищення ставки центрального банку, що є стандартною центробанківською практикою боротьби з інфляцією, однозначно недостатньо. Більш того, не можна відкидати той факт, що за інфляції пропозиції зростання банківських ставок по кредитах, яке може відбутися внаслідок підвищення облікової ставки НБУ, вітчизняні виробники закладуть у вартість продукції, що, в свою чергу, може стимулювати зростання цін. Зважаючи на це, Національний банк України вимушений з обґрунтованою обережністю ставиться до використання облікової ставки в якості інструмента боротьби з інфляцією. Це дещо обмежує можливості Національного банку в боротьбі із інфляцією (з урахуванням того, що облікова ставка є основним інструментом політики НБУ)», – зазначив Данилишин.

Він звертає увагу на вплив на інфляцію зміни обсягів коштів в обігу. «Для забезпечення стабільності національної грошової одиниці, в Україні не можна допускати навіть короткострокове свавілля в регулювання пропозиції гривні, адже це залишається вагомим чинником інфляції, як і обмінний курс національної валюти до інших валют», – сказав Данилишин.

«Водночас вбачається необхідність подальшого посилення координації державної політики та різних органів державної влади в подоланні інфляції. Зокрема факт здійснення значних обсягів бюджетних видатків у грудні, відповідно переливання гривні з казначейського рахунку в Національному банку на грошово-кредитний ринок, продемонстрував необхідність жорсткої тактичної координації грошово-кредитної (монетарної) та бюджетної політики», – зазначив глава Ради НБУ.

За його словами, ситуація ускладнилася тим, що з 1 липня відповідно до рішення Кабміну скасовано регулювання цін на продукти харчування. «Оскільки в нашій країні в структурі споживчого кошика висока питома вага витрат на продукти харчування, то скасування регулювання цін на продовольство зробило істотний внесок в інфляцію. Для зниження інфляції необхідна координація діяльності НБУ, Кабміну і Антимонопольного комітету. Але АМКУ не досяг успіху в демонополізації ринків. Станом середину 2017 року більше 40% ринків в нашій країні були монополізовані, 11% ринків працювали в умовах адміністративної чи природної монополії. Монополії і олігополії склалися в ПЕК (65%), у сфері транспорту і зв’язку (82%). Монополісти зловживають своїм становищем, застосовують інструменти, що дозволяють максимізувати прибуток шляхом завищення цін і тарифів. Це відбивається на інфляції», – зазначив Данилишин.

На його думку, потрібно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростанню тарифів, що не обумовлені підвищенням якості послуг, структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків. «Такі заходи спрямовані не тільки на зниження інфляції, але і на забезпечення умов для довгострокового зростання економіки», – підкреслив він.

Данилишин додав, що вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення. «Не знімаючи відповідальності з Нацбанку щодо інфляційної динаміки, закликаю бути більш коректними в оцінках причин зростання цін в Україні», – заявив він.

«Сильний вплив на зростання споживчих цін мають фактори, які не підконтрольні НБУ. Серед них, разом зі скасуванням регулювання цін на продукти харчування – зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової і сільськогосподарської продукції. Ці фактори діють на стороні витрат, тому НБУ обмежений у протидії зростанню цін. Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це може мати наслідком зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного вплив збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції є обмеженим», – підсумував Данилишин.

Як повідомлялося, за підсумками 2017 року в Україні споживчі ціни підвищилися на 13,7%. У грудні 2017 року у порівнянні з листопадом того ж року інфляція становила 1%.


Залишити коментар