Зауваження до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» (№5495 від 06.12.2016 року, автор – народний депутат О.В. Ляшко та інші)

Редакція проекту закону

Зауваження О.В. Сторчоуса

Закон України

«Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної із реалізацією та експортом лісоматеріалів»

Стаття 4. Обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів необроблених

 

Відповідно до пункту (g) Статті ХХ «Загальні винятки» ГАТТ 1994, на строк дії заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД), визначений статтею 21 цього Закону, встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 20 млн кубічних метрів на рік.

 

1. Статтею 4 проекту пропонується обмежити внутрішнє споживання деревини в обсязі 20 млн куб. м на рік. У пояснювальній записці вказується, що таке обмеження запроваджується у зв’язку з ухваленням 9 квітня 2015 року змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді (№ 325-VIII). На думку авторів проекту, це узгоджується із нормами Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ 1994) XI:2(а) щодо можливості запровадження країнами-членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів із метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни, яка експортує.

Очевидно, що для запровадження обмеження споживання певного товару він повинен мати вагоме значення для економіки держави, бути “важливим”, “необхідним” або “незамінним” для держави. Також необхідно обґрунтувати обставини, в яких держава вимушена приймати рішення про послаблення критичного дефіциту відповідного товару.

Однак у пояснювальній записці до законопроекту не надано жодних обґрунтувань і доказів обставин, що деревина є «важливою/необхідною/незамінною», тобто стратегічною сировиною для економіки України. Не обґрунтовано також, що в Україні наявний дефіцит деревини. Приміром, автори законопроекту не надали оцінки тому факту, що у структурі ВВП України лісове господарство займає незначну частку, що коливається на рівні 0,4-0,5%. Посилань на наукові джерела, які визначали необхідність застосування положень ГАТТ 1994 року, записка до законопроекту не містить.

Проте вказується, що в Україні мають місце «…безконтрольні варварські рубки українських лісів та подальше їх незаконне вивезення через кордон». Але при цьому не наводяться статистичні показники, наукові дослідження чи інші аргументи на користь такого вкрай дискусійного твердження.

Також автори не вказують, яким чином обмеження внутрішнього споживання деревини вплине на вирішення проблеми незаконних рубок. З огляду на викладене, автори не обґрунтували застосування положень ГАТТ 1994 року для запровадження обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів. По суті, наведена норма є спробою з позиції міжнародних угод в українському законодавстві обґрунтувати дію вже ухваленого 9 квітня 2015 року закону, яким запроваджений мораторій на вивезення необробленої деревини (код 4403 УКТ ЗЕД). Підставою для такого твердження є начебто існування дефіциту деревини в України. Звернемо увагу, що автори проекту закону не надають аналізу споживання деревини в країні за останні роки (зокрема – у розрізі порід, сортиментів тощо). Характерно, що в силу різних причин, переважно пов’язаних із складністю формування статистичних даних через великий сегмент дрібної переробки, наявності тіньового сектора та ін., об’єктивного балансу споживання заготовленої в Україні деревини досі немає.

Тому існують підстави стверджувати про відсутність дефіциту в Україні. З огляду на викладене, доцільність пропозиції у ст. 4 проекту закону не може бути визнана обґрунтованою.

 

2. Проект пропонує скоротити споживання лісоматеріалів, однак при цьому не згадується про обмеження заготівлі деревини. Натомість заготівля деревини, як правило, прямо впливає на рівень її споживання. Така ситуація не відповідає принципу правової визначеності. Звернемо увагу, що у проекті не визначається поняття «вітчизняні лісоматеріали». Тим більше, через запровадження мораторію на експорт необробленої деревини залишається дозволеним експорт дров паливних (код 4401 УКТЗЕД). Тому можна припустити, що обмеження у внутрішньому споживанні деревини не стосуватиметься обмежень у заготівлі дров’яної деревини для поставок на експорт. Інакше кажучи, реального обмеження для заготівлі деревини (якщо не враховувати обсяги заготівлі постійними лісокористувачами дров паливних) у такому випадку проект закону не встановлює.

 

3. 2012 року в Україні заготовлено 19,8 куб. м деревини. Починаючи із 2013 року, в Україні заготовляється від 20 до 22,6 млн куб. м деревини. Тому, у разі тлумачення пропонованого обмеження як обмеження на заготівлю деревини, всім (або більшості) постійним лісокористувачам (за даними Держлісагентства, їх кількість становить 619) доведеться зменшити проведення рубок у середньому приблизно на 10%). Проте вітчизняне лісове законодавство України не містить механізмів штучного обмеження заготівлі деревини. Зокрема, відсутні обмеження, які б ґрунтувались на економічних причинах (відсутність попиту на деревину, відсутність або обмежені фінансові можливості споживачів тощо). Отже, реалізація цієї норми не відповідатиме принципу правової визначеності. Також ані проект закону, ані підзаконні акти не визначають механізмів контролю за потенційним запровадженням внутрішнього обмеження рубок (хто і в якому порядку контролюватиме обсяг лісозаготівель постійними лісокористувачами, яким чином останні звітуватимуть про кількість заготовленої деревини тощо). Очевидно, що такий порядок мав би визначатись підзаконним актом.

Ймовірно, що обмеження заготівлі деревини можуть встановлюватись при затвердженні розрахункової лісосіки, яка, відповідно до ст. 43 ЛК України, науково обґрунтовує заготівлю деревини в порядку рубок головного користування. З іншого боку, зменшення розрахункової лісосіки повинно ґрунтуватись на наукових засадах, а не на штучних обмеженнях «внутрішнього споживання» заготовленої деревини, яке пропонується законопроектом.

Отже, у разі прийняття пропозиції, відповідних змін, можливо, вимагатиме законодавство, що врегульовує заготівлю деревини. Таких змін до чинних законів законопроект не містить

 

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 65. Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка

 

Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників, перевезення, зберігання незаконно порублених дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Автори законопроекту пропонують встановити адміністративну відповідальність за такі дії:

– перевезення незаконно порублених дерев/чагарників;

– зберігання незаконно порублених дерев/чагарників;

– збут незаконно порублених дерев/чагарників.

Однак у проекті закону не визначається ключове поняття у цій нормі: «незаконно порублені деревина і чагарники». Можна припустити, що під ним слід розуміти деревину, отриману в результаті незаконної порубки, хоча це не буде вірно (приміром, існує проблема необлікованої деревини, яка заготовляється під час законних рубок, проте через зловживання не обліковується постійними лісокористувачами). Тим більше, саме поняття «незаконна порубка» не має нормативного визначення, а лише окреслена у судовій практиці (постанова Пленуму ВСУ від 10.12.2004 року №17). За таких умов застосування цієї статті на практиці спричинить виникнення колізій.

2. Перелічені поняття не узгоджуються зі ст. 108 ЛК України, де йдеться про «незаконно добуту деревину». Як вже згадувалось, незрозумілим буде визначення деревини, добутої внаслідок незаконних рубок, що вчинені постійними лісокористувачами. Адже в результаті їх проведення деревину можна вважати незаконною добутою. Як правило, такі рубки «пост-фактум» виявляють екологічні інспекції, коли рубка проведена, а деревина (а це бувають сотні кубічних метрів ділової деревини) вже облікована і реалізована лісгоспом споживачам.

3. Автори проекту закону, намагаючись встановити відповідальність за перевезення/зберігання/збут деревини, не визначають поняття законності походження деревини, яке прямо пов’язано із питанням її обліку. Відомчі інструкції щодо обліку лісоматеріалів суворо забороняють посадовцям лісового господарства відпуск лісопродукції, яка не прийнята від лісорубів, не клеймована, не маркована, не передана під звіт матеріально-відповідальній особі. Адже крім незаконних рубок (самовільних і лісогосподарських) у цивільний обіг надходить деревина, яка не обліковується лісівниками при проведенні рубок. Проте проект закону не вирішує цих питань, і чинне законодавство взагалі не врегульовує поняття обліку деревини.

4. На практиці вчинення незаконних рубок завжди поєднується із подальшим транспортуванням і зберіганням «незаконно порублених дерев». Тому незаконна рубка охоплює зазначені дії, що усуває необхідність запровадження окремої відповідальності за вказані дії.

5. Зміни до статті визначають складові обігу деревини як товару. Застосування статті у представленій редакції на практиці буде вкрай ускладнено, оскільки чинне законодавство не містить спеціальних норм (окремого закону), який би врегульовував правовідносини у сфері обігу деревини в Україні.

6. Встановлення адміністративної відповідальності за перевезення/зберігання/збут незаконно зрубаних чагарників є недоцільним, оскільки воно не містить достатнього рівня суспільної небезпечності.

7. Слід звернути увагу, що до предмету правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, віднесені різні види лісової рослинності штучного і природного походження, що ростуть на землях лісогосподарського призначення та перебувають у природному стані – на корені. Зокрема, дерева, чагарники, лісові культури, молодняк природного походження, самосів на площах, призначених для лісовідновлення – можна вважати складовою частиною лісу. У такому випадку ліс розглядається як природних ресурс, що перебуває в загальнодержавній власності. Однак саджанці та сіянці у лісових розсадниках і на плантаціях в їхньому природному стані є товарно-матеріальними цінностями, власниками яких є конкретні суб’єкти господарювання – лісогосподарські підприємства. Відповідно, ці рослини не можуть відноситися до природного ресурсу. Виходячи з цього, предмети такого правопорушення (дерева і чагарники/сіянці та саджанці у лісових розсадниках та на плантаціях) варто розмежувати в тексті статті.

8. Щодо підвищення розмірів штрафів за ст. 65 КУпАП – див. коментарі до ст. 65-1 КУпАП.

 

Стаття 65-1. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень уздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Як і попередня пропозиція, очевидно, що подані зміни щодо посилення відповідальності за незаконні рубки в полезахисних смугах мають велике суспільне значення та відображають стурбованість суспільства проблемами незаконних рубок, необхідністю подолання зростання кількості цих правопорушень, зменшення кількості засмічень лісових земель. Проте суворість стягнення за адміністративний проступок не є чинником, який має вирішальний вплив на зменшення кількості правопорушень, а політика держави у сфері відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень не може зводитись до збільшення розміру санкцій у вигляді штрафу. Згідно зі ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, а не вилучення у неї якомога більшої кількості грошей. Застосування стягнень за скоєння адміністративних правопорушень повинно мати на меті створити у правопорушників психологічний бар’єр проти вчинення таких правопорушень. Одним із шляхів досягнення цієї мети є застосування альтернативних стягнень, як тих, що вже передбачені КУпАП, так і нових, які варто було б запровадити, наприклад застосування громадських робіт на кшталт передбачених у Кримінальному кодексі України, але відповідно менших, ніж ті, які застосовуються за скоєння злочинів.

2. У редакції Лісового кодексу України від 08.02.2006 р. захисні насадження лінійного типу, які в попередній редакції цього кодексу лісами не вважалися, віднесені до лісового фонду. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів №733 від 16.05.2007 р., лісові насадження лінійного типу враховані як захисні ліси. Слід зазначити, що КУпАП був доповнений ст. 65-1 КУпАП у 1997 році, коли полезахисні лісосмуги відокремлювали від лісів, відповідальність за вирубку яких передбачена ст. 65 КУпАП. Однак внесені у лісове законодавство зміни знівелювали це розмежування. Тому нині ст. 65 та 65-1 КУпАП, маючи однаковий предмет правопорушення – ліс, фактично передбачають відповідальність за одні і ті ж дії. Відповідно, наведені склади правопорушень за своїми об’єктивними ознаками повністю чи майже повністю збігаються.

З огляду на викладені аргументи, адміністративну відповідальність за незаконну рубку чи знищення дерев і чагарників у лісах і полезахисних смугах слід передбачити в одній статті. Через порівняно високий ступень їхньої значущості для довкілля, протиправні дії щодо їхньої вирубки слід визначити як кваліфікуючу ознаку, передбачивши за це порушення порівняно вищі розміри штрафів, ніж за незаконну рубку в інших лісах.

 

Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками

Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання, –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Внесення змін до коментованої статті у представленій редакції є недоцільним, що обумовлено відсутністю випадків її застосування. У 2012-2015 роках за ст. 72 КУпАП уповноваженими органами не було розглянуто жодної справи.

По-перше, стаття 72 КУпАП конкурує із суміжними складами правопорушень, будучи аналогічною за змістом. Окрім перевантаження кодексу, це призводить до заплутаності правових норм. Зокрема, диспозиція ст. 72 КУпАП майже повністю збігається за об’єктивною стороною зі ст. 52 КУпАП щодо забруднення земель небезпечними речовинами.

По-друге, склад ст. 72 КУпАП на практиці вкрай важко довести у рамках процедури збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення. Згадана диспозиція статті, маючи матеріальний склад, вимагає доводити причинний зв’язок між забрудненням лісу та всиханням і захворюванням дерев. Зауважимо, що такі процеси тривають у часі значно довше, ніж передбачений ст. 38 КУпАП двомісячний термін притягнення до відповідальності.

З огляду на вищевикладене, ст. 72 КУпАП слід вилучити із КУпАП.

 

Кримінальний кодекс України

Стаття 2011. Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених

 

1. Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД), –

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням наданої їй влади чи службового становища, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

1. Для криміналізації такого діяння як контрабанда потрібне серйозне наукове та статистичне обґрунтування. Пропозиція має бути результатом ґрунтовного аналізу практики застосування ст. 483 Митного кодексу України, яка визначає відповідальність за переміщення товарів із приховуванням від митного контролю. У пояснювальній записці до законопроекту з цього приводу вказується лише, що «….за 9 місяців 2016 року експорт лісу-кругляка скоротився на 600 тис. т, на 200 тис. т зріс експорт дров. Це демонструє ймовірний масштаб контрабанди лісу-кругляка...». Тобто, за оцінкою авторів ці 200 тис. т деревини (прим. автора.: умовно – це 250 тис. куб. м деревини) кваліфікуються як контрабанда деревини. Проте із таким неоднозначним припущенням: «якщо скоротився обсяг експорту ділової деревини (код 4403 УКТ ЗЕД) та збільшився обсяг експорту дров (код 4401 УКТ ЗЕД), то це свідчить що ділова деревина вивозиться під виглядом дров, що є контрабандою» – категорично не можна погодитись. Відмітимо, що інших статистичних даних, які свідчили б про обсяги та рівень суспільної небезпечності контрабанди деревини, обґрунтування її криміналізації, у пояснювальній записці немає. Можна припустити, що наведені зміни у товарній структурі експорту деревини пояснюються дією мораторію на експорт лісоматеріалів (крім сосни) із листопада 2015 року, який запроваджений Законом №325 від 09.04.2015 року.

Тому представлену пропозицію запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду лісоматеріалів необроблених коду 4403 УКТЗЕД (за приховування від митного контролю чи переміщення через митний контроль України) не можна вважати обґрунтованою.

 

2. Очевидно, що наведена законодавча ініціатива була викликана подіями, які стались упродовж квітня–травня 2016 року в Закарпатській області, де громадські активісти із представниками ЗМІ підняли питання щодо незаконного вивезення лісоматеріалів за межі території країни, начебто «в обхід» мораторію на вивезення деревини. Тому варто стисло проаналізувати цей конфлікт. Причиною суспільного резонансу стало переміщення у бік кордону великої кількості вагонів із необробленою деревиною, яка за зовнішнім виглядом, на їхню думку, є дровами.

Голова Закарпатської ОДА видав розпорядження від 13.05.2016 року №236, яким вказано Закарпатській митниці під час митного оформлення документів на експорт деревини пилової (код УКТ ЗЕД 4401) керуватися окремою вимогою ДСТУ-3243-88, яка обмежує розміри дров довжиною 1 м. У випадку сумнівів, що експортована продукція відповідає ДСТУ -3443-88, працівникам митниці приписувалось отримати експортний висновок Закарпатської ТПП.

Тут варто чітко підкреслити таке: п.1.1 ДСТУ -3443-88 дозволяє відпускати споживачу дрова кратної довжини для юридичних осіб. Вказана норма дозволяє лісогосподарським підприємствам, які виступають продавцями, здійснювати продаж лісоматеріалів за кодом УКТ ЗЕД 4401 довжиною 2, 3, 4, 5, 6 і навіть більше метрів, за узгодженням із покупцем. Таким чином, розмір паливної деревини для поставки на експорт не обмежений чинним законодавством і технічними вимогами. Водночас нерозпиляна паливна деревина довжиною понад 2-3 м, що не має видимих дефектів, викликає психологічне несприйняття у громадськості. Останні сформували стереотип, що «паливна деревина не може бути значної довжини, а якщо вона провозиться, то значить, вона є пиловником». Кінцевий висновок  приблизно такий – «нас обманюють: під виглядом дров за кордон продають деревину вищої якості».

Внаслідок дій очільника Закарпатської ОДА, який фактично змусив митний орган виконувати додаткову, непередбачену законодавством митну формальність перевірки якості деревини, на пунктах пропуску в Закарпатській області у середині 2016 року було зупинено 182 вагонів із необробленою паливною деревиною. Вантажовідправниками цієї деревини були переважно лісогосподарські підприємства сфери управління Держлісагентства.

Більшість затриманих вагонів була розвантажена, деревина, що в них перевозилась, була оглянута незалежними фахівцями Закарпатської ТПП, як визначалось розпорядженням голови ОДА. Виявлено лише у чотирьох вагонах порушення, пов’язані з невірним визначенням якості деревини: була частина ділової деревини, задекларована як дрова паливні. В абсолютній більшості інших вагонів були виявлені здебільшого формальні порушення при декларуванні деревини (незначне завищення обсягів лісоматеріалів, завищення ваги вантажу, завищення діаметрів паливної деревини, завищення вартості товару).

Тобто експертизою ТПП виявлені порушення, пов’язані із визначенням задекларованої ваги, кількості, вартості товару. Проте порушення, пов’язані із завищенням якості деревини (перевезення ділової деревини під виглядом дров) практично не виявлялись. Натомість це надало можливість для спекулювання, політизації та фактично безпідставних звинувачень у контрабанді круглого лісу щодо лісогосподарських підприємств з боку громадськості, політиків, ЗМІ. Зокрема, при розробці коментованого законопроекту з боку окремих політиків лунали посилання на події в Закарпатській області.

Митним органом Закарпатської ДФС стосовно посадовців лісгоспів, які здійснювали митне оформлення вантажу – практично  всіх затриманих вагонів із деревиною, складені протоколи за ст. 483 МК України. За результатами судового розгляду цих справ провадження у більшості з них було закрито. Орган ДФС стверджував, що винні посадовці лісгоспів вчинили дії, «спрямовані на переміщення товару – деревини – через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до органа доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо об’єму, ваги, геометричних розмірів та митної вартості товару».

Проте, слід особливо підкреслити, що митним органом лише у декількох затриманих вагонах виявлені окремі порушення визначення якісних характеристик деревини (перевезення ділової деревини (половника) під виглядом дров). Обсяг вказаної деревини в цілому є незначним. Наведений факт прямо суперечить неодноразовим заявам керівника Закарпатскої ОДА та громадських організацій.

На підтвердження характеристик допущених відправниками деревини порушень пропонуємо ознайомитись із частиною судової практики, а саме:

а. Постанова Ужгородського міськрайонного суду від 01.03.2017 року щодо директора ДП «Шепетивське лісове господарство» (один вагон) –

http://reyestr.court.gov.ua/Review/64996982

б. Постанова Ужгородського міськрайонного суду від 02.03.2017 року щодо начальника нижнього складу ДП «Баранівське лісомисливське господарство» (два вагони) –

http://reyestr.court.gov.ua/Review/65431769

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/651285232.

в. Постанова Ужгородського міськрайонного суду від 02.03.2017 року щодо начальника нижнього складу ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» (п’ятнадцять вагонів) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/65150791

г. Постанова Ужгородського міськрайонного суду від 31.03.2017 року щодо директора ДП «Клавдївське лісове господарство» (один вагон) –

http://reyestr.court.gov.ua/Review/65971858

ґ. Постанова Ужгородського міськрайонного суду від 21.03.2017 року щодо начальника нижнього складу ДП «Бродівське лісове господарство» (один вагон)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/65971858

та інші судові рішення.

Як бачимо, у жодному із цих рішень не виявлено фактів митного оформлення ділової деревини під виглядом паливних дров.

3. Законопроект не містить відповідних змін до ст. 483 МК України, що пов’язані із виключенням деревини із переліку товарів, за приховування яких від митного контролю настає адміністративна відповідальність.

4. Чинний Кримінальний кодекс (ст. 201) визначає предметом контрабанди об’єкти, заборонені або обмежені в цивільному обороті (ст. 178 ЦК України), зокрема, радіоактивні матеріали, сильнодіючі вибухові речовини, боєприпаси, спецзасоби негласного отримання інформації, культурні цінності. Лісоматеріали законодавство не обмежує в цивільному обігу, в цьому аспекті також відсутні підстави для виокремлення спеціального складу злочину.

5 Контрабанда товарів може бути вчинена декількома способами. Однак проектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. З огляду на вартісну складову (ціна деревини є значно нижчою, приміром, ніж підакцизних виробів) та особливості транспортування необробленої деревини (як правило, це автомобільний транспорт, вагонні партії, партії для завантаження у морських портах), важко уявити перетинання вантажівками або вагонами кордону країни поза митним контролем до країн Західної Європи (оскільки вчинення таких протиправних дій до Молдови, Білорусі, а тим більше – до РФ, здебільшого позбавлене економічного сенсу).

6. Зі змісту запропонованих змін можна зробити висновок, що мінімальної межі вартості та обсягу предмету злочину законопроект не встановлює. Таким чином, пропонується запровадити кримінальну відповідальність за приховування від митного контролю/переміщення через митний контроль мінімальної кількості необробленої деревини. Приміром, навіть одного сортименту (колоди), що звісно не може бути припустимим із мотивів економії кримінальної репресії.

З огляду на викладені зауваження, не можна погодитись із запровадженням кримінальної відповідальності за контрабанду необроблених лісоматеріалів.

 

Стаття 246. Незаконна порубка лісу

1. Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно порублених дерев і чагарників, що заподіяло істотну шкоду, –

карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах, –

караються штрафом від п’ятисот до семисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –

караються штрафом від восьмисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від семи до десяти років та з конфіскацією майна.

 

Примітка.

1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у вісімсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. У цій статті тяжкими наслідкам вважаються такі наслідки, які у тисячу шістсот і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. У проекті пропонується запровадити кримінальну відповідальність за такі дії:

–                       перевезення незаконно порублених дерев/чагарників, якщо це заподіяло істотну шкоду;

–                       зберігання незаконно порублених дерев/чагарників, якщо це заподіяло істотну шкоду;

–                       збут незаконно порублених дерев/чагарників, якщо це заподіяло істотну шкоду.

Із представленими нормами не можна погодитись через низку суттєвих зауважень, а саме:

Як уже згадувалось у коментарі до ст. 65 КУпАП, у проекті не визначено ключове для цієї норми поняття «незаконно порублені дерева і чагарники». Крім того, це поняття не узгоджується із визначенням у ст. 108 ЛК України: «незаконно добута деревина». За відсутності нормативно визначеного поняття «незаконно порублені дерева та чагарники» правозастосовчим органам буде неможливо або вкрай важко застосовувати ст. 246 КК України у наведеній редакції.

Також у законопроекті не пропонуються визначення кореспондуючих вимог, які врегульовують питання законності походження деревини, що прямо пов’язано з обліком деревини як товару. Загалом у відносинах у сфері обігу лісових ресурсів накопичилась критична маса спірних питань, а також є підстави для запровадження якісного правового врегулювання, визначення чітких «правил гри» шляхом об’єднання найсуттєвіших вимог в одному законі, який має нормативно визначити коло питань щодо обігу деревини як об’єкта цивільного обігу. Для цього рекомендується розробити Закон України «Про державне регулювання обігу лісових ресурсів» (робоча назва), яким урегулювати широке коло суспільних відносин, пов’язаних із обліком, маркуванням, продажем, експортом, імпортом, транспортуванням необробленої деревини, окремих другорядних лісових матеріалів (новорічних хвойних дерев) і побічних лісокористувань (дикорослих плодів та ягід).

2. Законопроект запроваджує чітку матеріальну межу, яка визначається як істотна шкода (13600 грн), із цим слід погодитись. Нагадаємо, що у чинній редакції статті не є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони наявність істотної шкоди при вчиненні незаконної рубки дерев на територіях та об’єктах ПЗФ. Водночас у представленому проекті наявність істотної шкоди стає обов’язковим елементом незаконної рубки на території та об’єктах ПЗФ. Водночас відповідальність за вказані дії збільшується (запровадження частини другої).

Отже, представлені зміни вочевидь призведуть до зниження рівня правової охорони лісів, що відносяться до ПЗФ, а тому з такими змінами важко погодитись.

3. Зміни не зачіпають визначення «особливо охоронюваних лісів». Офіційно розтлумачити це поняття складно, оскільки його немає у лісовому законодавстві. У ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» йдеться про природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні, і не згадується про ліси як окремий об’єкт особливої охорони. Можливо, у сенсі цієї статті під «особливо охоронюваними лісами» слід розуміти ліси, що ростуть на території об’єктів ПЗФ, у межах рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон, а також червонокнижні види дерев. З іншого боку, такими лісами можна вважати особливо захисні лісові ділянки, щодо яких передбачений режим обмеженого лісокористування. Так чи інакше, наведені обґрунтування вказаного визначення є лише приватним тлумаченням, що призводить до виникнення колізії у правозастосовчій практиці. З огляду на вказані аргументи, подальше використання цього поняття у ст. 246 КК України є недоцільним.

4. Зауважимо, що ст. 246 КК України передбачає єдиний спосіб вчинення злочину – порубка, під якою, як правило, розуміють відокремлення стовбура від кореневої частини за допомогою відповідних інструментів (сокири, ручної чи бензомоторної пилки), іноді під таким способом мають на увазі викорчовування дерев. Крім того, сюди ж зазвичай відносять у буквальному сенсі дії, спрямовані на знищення та повалення дерев будь-яким способом: спилюванням, корчуванням тощо.

Однак поза увагою законодавця залишився такий спосіб як пошкодження дерев до ступеня припинення або неприпинення росту, яке може мати місце під час вчинення злочину. Здебільшого це відбувається з необережності: як при звалюванні, так і при трелюванні й вивезенні лісу. Для непрофесійного лісоруба подекуди неясно, куди зрубане дерево впаде. При падінні пошкоджуються інші дерева та стається облом верхівок, обрив скелетних коренів, ламаються стовбури. Тому ці наслідки, хоча й викликані необмеженістю, але мають охоплюватись умислом злочинця, хоча окремої прагматичної мети пошкодити дерева тут, як правило, немає. Такі протиправні дії не мають самостійного юридичного характеру, а зажди є побічним результатом незаконної рубки.

Слід встановити відповідальність за самовільне викопування дерев у лісі. Адже у такому випадку, хоча фактичного знищення чи рубки не відбувається, проте лісу завдається шкода, оскільки окремі дерева вилучаються з екосистеми.

 

 

 

Кримінальний процесуальний кодекс України

 

Стаття 216. Підслідність

2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 201, 2011, 258-258-5, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332-1, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Стаття встановлює підслідність запропонованого злочину – ст. 201-1 КК України «Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених» та має технічний характер.

 

 

 

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.

Пропозиція щодо розробки Урядом загальнодержавної програми збереження лісів є слушною, щоправда, потребує термінологічних змін у назві. Проте її розробці має передувати розробка та затвердження концептуального нормативного акту, який визначав би єдину державну політику України у лісовій галузі. В країні досі немає системи державного стратегічного планування, що покликана визначити стратегічні цілі та пріоритети подальшої розбудови сектора. Тобто, сьогодні немає ані чіткої державної, ані визначеної національної політики у сфері лісового господарства. Такий розвиток ситуації «самопливом» вкрай негативно позначається на державному управлінні.

Крім того, першочергових змін вимагає земельне законодавство. Приміром, чинний Земельний кодекс України не містить інструментів сприяння лісорозведенню в Україні, першочерговому виділенню земель під вказані потреби тощо. Тому проголошення масштабних, комплексних цілей щодо лісорозведення в країні без зміни наявної нормативної бази не матиме суттєвих результатів.

 

Висновки:

Аналіз розробленого законопроекту дає підстави вважати, що піднята проблема незаконних рубок та обігу незаконно заготовленої деревини потребує комплексного вирішення, зокрема – додаткових приписів до лісового та суміжного законодавства, які відсутні у коментованому законопроекті. За наявної сукупності складних проблем у лісовій та лісопереробній галузі важко знайти прості рішення для їхнього розв’язання. Варто ще раз наголосити, що запровадження певних нормативних рішень для розв’язання цих проблем має відбуватися лише на професійних засадах, та виключати поверховий підхід і демагогічні гасла.

 

Із представлених пропозиції значна частина є необґрунтованими. Тому проект закону потребує суттєвого доопрацювання і в існуючій редакції не може бути поданий на розгляд Верховної Ради України.

 

 

 Консультант Олег Сторчоус

25.05.2017 р.

Олег Сторчоус

Залишити коментар